Справа № 175/16494/25
Провадження № 1-кс/175/1733/25
"12" листопада 2025 р. с-ще Слобожанське
Слідчий суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , ознайомившись зі скаргою представника скаржника ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області від 22.07.2024 року про закриття кримінального провадження № 12024052390000809, -
До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла скарга представника скаржника ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області від 22.07.2024 року про закриття кримінального провадження № 12024052390000809, у якій представник скаржника просить суд: скасувати постанову слідчого СВ Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області від 22.07.2024 про закриття кримінального провадження № 12024052390000809.
Разом зі скаргою на бездіяльність слідчого було подано клопотання про поновлення строку на звернення до суду з вищезазначеною скаргою. В обґрунтуванні клопотання зазначено про те, що, на думку представника скаржника, ними не було порушено строк на оскарження постанови про закриття кримінального провадження, оскільки вони отримали оспорювану постанову 01.10.2025 року за допомогою засобів поштового зв'язку через «Укрпошту» за № 8433349227218. Також зазначає, що доказами отримання вищезазначеної постанови є її реєстрація у підсистемі «Електронного документообігу» ГУ ПФУ в Донецькій області 06.10.2025 року.
У зв'язку із наведеними обставинами скаржник просить поновити строк на звернення до суду із скаргою, пропущений з поважних причин.
Дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи суд приходить до такого.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.304 КПК України, скарга повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Згідно з положеннями ч.1 ст.304 КПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч.1 ст.303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Аналіз вказаних положень законодавства з урахуванням позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, висловленої «Узагальненнях «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 року свідчить про те, що обчислення десятиденного строку для подання скарги на оскаржуваний вид бездіяльності беручи до уваги положення ч. 1 ст. 214 КПК, згідно з якою внесення відомостей до ЄРДР здійснюється не пізніше 24 годин після подання заяви, а також положення ч. 5 ст. 115 КПК, відповідно до якої при обчисленні строків днями не береться до уваги той день, від якого починається строк, десятиденний строк для подання скарги на оскаржуваний вид бездіяльності починається з дня, наступного за тим, у який закінчився перебіг 24-годинного строку для реєстрації відомостей.
Як вбачається з матеріалів справи до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла скарга представника скаржника ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області від 22.07.2024 року про закриття кримінального провадження № 12024052390000809, у якій представник скаржника просить суд: скасувати постанову слідчого СВ Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області від 22.07.2024 про закриття кримінального провадження № 12024052390000809.
Разом зі скаргою на бездіяльність слідчого було подано клопотання про поновлення строку на звернення до суду з вищезазначеною скаргою.
В клопотанні зазначено про те, що, на думку представника скаржника, ними не було порушено строк на оскарження постанови про закриття кримінального провадження, оскільки вони отримали оспорювану постанову 01.10.2025 року за допомогою засобів поштового зв'язку через «Укрпошту» за № 8433349227218. Також зазначено, що доказами отримання вищезазначеної постанови є її реєстрація у підсистемі «Електронного документообігу» ГУ ПФУ в Донецькій області 06.10.2025 року.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заявленого скаржником клопотання про поновлення строку на звернення до суду із скаргою суд виходить з такого.
Відповідно до положень ч.1 ст.117 КПК України, пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
З урахуванням наведеного слід зазначити, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов'язаний указати обґрунтовані та об'єктивні підстави, за яких пропущений строк підлягає поновленню.
Також суд звертає увагу, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Оцінюючи наведені скаржником в заяві про поновлення строку на оскарження постанови слідчого від 22.07.2024 року про закриття кримінального провадження причини пропуску строку на звернення до суду із скаргою на предмет їх поважності суд вважає, що вказані скаржником обставини не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку.
У клопотанні про поновлення строку представник скаржника посилається на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21.10.2025 року, якою у свою чергу скаргу було повернуто через відсутність клопотання про поновлення строку на оскарження оспорюваної постанови про закриття кримінального провадження., оскільки як вбачається з матеріалів справи судом було встановлено, що з листа відповіді ГУ НПУ в Донецькій області Краматорського районного управління поліції від 18.09.2025 року за вих. №6226/201/02-25 СВ, на який посилається скаржник вбачається, що зазначений лист ГУ ПФУ в Донецькій області отримали на офіційну електрону пошту 18.09.2025 року об 11:00:14 год., що підтверджується роздруківкою на даному Листі на зворотній стороні.
Разом з тим, скаржник посилається на те, що 01.10.2025 року за допомогою засобів поштового зв'язку через «Укрпошту» за № 8433349227218 було отримано оспорювану постанову.
Однак, скаржник в клопотанні не обґрунтовує, що перешкоджало йому звернутися зі даною скаргою з моменту отримання Листа на офіційну електрону пошту ГУ ПФУ в Донецькій області 18.09.2025 року, що вбачається з листа відповіді ГУ НПУ в Донецькій області Краматорського районного управління поліції від 18.09.2025 року за вих. №6226/201/02-25 СВ, на який посилається скаржник, а саме зазначений лист ГУ ПФУ в Донецькій області отримали на офіційну електрону пошту 18.09.2025 року об 11:00:14 год., що підтверджується роздруківкою на даному Листі на зворотній стороні.
А відтак суддя приходить до висновку, що в заявленому у даній справі скаржником клопотанні про поновлення строку не наведено достатніх та переконливих доказів поважності пропуску строку на оскарження постанови слідчого від 22.07.2024 року про закриття кримінального провадження.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у Рішенні від 21 листопада 2019 року у справі «Мельник проти України» (CASEOFMELNYKv.UKRAINE) (заява № 72286/01) Європейський Суд з прав людини наголосив, що право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Рішення слідчого судді про необхідність повернення скарги за наведеної підстави також ґрунтується на принципі «юридичної визначеності», згідно якого, як про це зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 29.10.1999 у справі Брумареску проти Румунії, від 19.02.2009 у справі Христов проти України остаточне рішення, що набрало законної сили (постанова слідчого вважається законною, оскільки її не було протягом більше ніж року скасовано постановою вищого прокурора або ухвалою слідчого судді), не може ставиться під сумнів. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду рішення лише з однією метою домагатися повторно розгляду справи та винесення нового рішення. У даному випадку контрольну функцію суду не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмету спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомій непереборні обставини (до речі, про які представник заявника взагалі не згадував у поданій скарзі).
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що скаргу слід повернути скаржнику, оскільки така подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою ст.304 КПК України, а підстав для його поновлення слідчий суддя за заявою особи не знайшов.
Керуючись ст.ст. 303,304 КПК України, суд, -
В клопотанні про поновлення строку на оскарження постанови слідчого від 22.07.2024 року про закриття кримінального провадження відмовити.
Скаргу представника скаржника ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області від 22.07.2024 року про закриття кримінального провадження № 12024052390000809 повернути скаржнику.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1