Справа № 175/12630/25
Провадження № 1-кп/175/1548/25
іменем України
17 листопада 2025 року селище Слобожанське Дніпровського
району Дніпропетровської області
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №42025052210003139 від 25.08.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Костянтинівка, Миколаївської області, громадянин України, раніше не судимий, з середньо-технічною освітою, не одружений, маючого на утримані дитину: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, командир відділення керованого мінування 2 інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення, військової частини НОМЕР_1 , молодший сержант, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України -
До суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, з відповідними додатками до нього. Під час досудового розслідування обвинуваченому запобіжний захід не обирався.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений заявив клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням його від кримінальної відповідальності, оскільки він добровільно повернувся до місця служби для продовження проходження військової служби, а командир військової частини надав письмову згоду на продовження проходження обвинуваченим військової служби.
У підготовчому судовому засіданні прокурор не заперечував проти заявленого обвинуваченим клопотання та зазначив, що є всі підстави для закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, вважає можливим закрити кримінальне провадження та звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених ч. 5 ст. 401 КК України, з таких підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом: у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду. У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4 - 8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) N? 221 від 05.11.2024 року молодший сержант ОСОБА_4 вважати таким що прибув до складу ВЧ НОМЕР_2 після самовільного залишення ВЧ, призначеного на посаду командира відділення керованого мінування 2 інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення, військової частини НОМЕР_1 .
Таким чином, солдат ОСОБА_4 в розумінні вимог ст.ст. 18, 19, 22, 401, диспозиції ст. 407 КК України є військовослужбовцем, тобто суб?єктом вказаного злочину та останній було достеменно відомо про обов?язок несення військової служби у час воєнного стану.
Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України с конституційним обов?язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства. являючись військовослужбовцем військової служби за призовом по мобілізації солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 - 4
Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов?язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.
Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов?язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов?язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
За приписами статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов?язків зобов?язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов?язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов?язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Проте, солдат ОСОБА_4 достовірно знаючи свої обов?язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов?язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
У зв?язку з виконанням завдань за призначенням, пов?язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України військова частина НОМЕР_1 виконує завдання за призначенням на території Донецької області.
Так, 13.04.2025 року ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, діючи в умовах ОСОБА_4 воєнного стану, з метою тимчасово ухилитися від несення обов?язків військової служби, мотивуючи це небажанням їх виконувані та приймати участь у бойових діях на певний період, не з?явився до підрозділу військової частини НОМЕР_1 .
Незаконно перебуваючи поза розташуванням військової частини НОМЕР_1 та місця служби, молодший сержант ОСОБА_4 проводив час на власний розсуд, не пов?язуючи його з виконанням обов?язків військової служби.
Протягом всього часу незаконного перебування за межами військової частини НОМЕР_3 , молодший сержант ОСОБА_4 усвідомлюючи всю протиправність своїх дій та маючи можливість повернутися до розташування військової частини НОМЕР_1 до 27.04.2025 року, ніяких заходів для цього не вживав.
27.04.2025 року молодший сержант ОСОБА_4 самостійно прибув до місця тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , де повідомив про намір далі проходити військову службу, тим самим припинив вчиняти зазначене триваюче кримінальне правопорушення.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 на досудовому розслідуванні були кваліфіковані за ч. 5 ст. 407 КК України як нез?явлення військовослужбовцем вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_4 було вчинено під час дії воєнного стану обвинуваченим вперше. Після вчинення цього кримінального правопорушення обвинувачений повернувся до місця служби для продовження проходження військової служби, він добровільно звернувся із клопотанням до суду про намір повернутися до місця служби для продовження проходження військової служби, письмова згода командира військової частини на продовження проходження обвинуваченим військової служби наявна.
Обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє і не оспорює формулювання та характер пред'явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію його дій. Обвинувачений розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підстави звільнення від кримінальної відповідальності, а також наслідки закриття провадження з цих мотивів, та наполягає на закритті кримінального провадження з підстав, передбачених ч. 5 ст. 401 КК України.
Суд, враховуючи вищевикладене, приходить до висновку про те, що заявлене обвинуваченим клопотання не суперечить вимогам закону і не порушує прав та інтересів інших осіб, тому є всі передбачені законом підстави для закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених ч. 5 ст. 401 КК України.
Крім того, оскільки закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності здійснюється у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КПК України, тому суд вважає необхідним зобов'язати після набрання ухвалою про закриття кримінального провадження законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Керуючись ст. 401 КК України, ст.ст. 284, 286, 288, 314 КПК України, суд
Кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, - закрити у зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених ч. 5 ст. 401 КК України.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 після набрання цією ухвалою суду законної сили невідкладно поновити ОСОБА_4 на військовій службі.
Зобов'язати ОСОБА_4 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання цією ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_1 , для продовження проходження військової служби.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1