Справа № 209/5273/23
Провадження № 2/209/614/25
12 листопада 2025 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді Лобарчук О.О.
за участі секретаря Золотих Л.М.
представника відповідача Шатило Л.А. (адвоката) Редька С.М.
представника відповідача Рижука В.В.(адвоката) Стребіж А.О.
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Кам'янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за розпискою,-
В провадженні Дніпровського районного судуміста Кам'янського перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за розпискою.
15.09.2025 року суду була подана заява ОСОБА_4 , в якій він просить вважати його належним позивачем по цивільній справі. В обґрунтування зазначив, що між ним та ОСОБА_1 05 липня 2025 року було укладено Договір відступлення права вимоги, відповідно до якого відбулася заміна кредитора за борговою розпискою ОСОБА_5 з ОСОБА_1 на нього. Просить вважати його, ОСОБА_4 , належним позивачем у справі.
В судовому засіданні ОСОБА_4 підтримав свою заяву та просить задовольнити її.
В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Донець В.В. не з'явився. Надав додаткові пояснення від 29.10.2025 року, згідно яких вважає, що належним позивачем по цивільній справі є ОСОБА_4 , оскільки між ним та ОСОБА_1 05 липня 2025 року було укладено Договір відступлення права вимоги відповідно до якого відбулася заміна кредитора за борговою розпискою ОСОБА_5 з ОСОБА_1 на нього. Просить задовольнити клопотання ОСОБА_4 .
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Стребіж А.О., яка заперечила проти заяви ОСОБА_4 та зазнаЧила наступне. 16.07.2021 року, нібито, складена розписка, згідно якої, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , взяв у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , грошові кошти в розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) доларів США та зобов'язується повернути ОСОБА_6 отримані кошти на першу вимогу останнього, але не пізніше липня місяця 2022 року. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), від 16.01.2024 року). 14.09.2023 року (тобто вже після смерті ОСОБА_7 ) до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська подано позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів за розпискою. Відповідно до тексту позовних вимог позивач просив суд: "Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , грошові кошти за розпискою від 16.07.2021 року у сумі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) доларів США.18.10.2023 року ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Лобарчук О.О. відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів за розпискою та призначено проведення судового засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.Таким чином, на момент відкриття провадження у справі, ОСОБА_5 помер.11.12.2023 року ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Лобарчук О.О. постановлено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішенн. 11.12.2023 року суддею Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Лобарчук О.О. постановлено заочне рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів за розпискою задоволено повністю та стягнуто:з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 суму заборгованості за договором позики від 16.07.2021 року у розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) доларів СШАз ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 , сплачений судовий збір в сумі 9140,00 гривень. 16.01.2024 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області були видані виконавчі листи. 01.02.2024 року Дніпровським відділом державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавчі провадження:№ 74031884 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 сплаченого судового збору в розмірі 9 140;00 гривень;№ 74032184 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 суми заборгованості за договором позики від 16.07.2021 року у розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) доларів США. 03.02.2024 року між ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) нібито укладено договір відступлення права вимоги (цесії) про таке:«1.У порядку та на умовах, визначених Даним Договором. Цедент відступає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за договором позики від 16.07.2021року у сумі 25 000 доларів США, яка підлягає виконанню шляхом стягнення коштів, а також судового збору у розмірі 9 140,00 грн. з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 на підставі рішення від 11 грудня 2023 р. Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області по справі N7209/5273/23. Боржником у даному зобов'язанні виступає: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 а стягувачем - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 ». 08.02.224 року до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 подано клопотання про заміну сторони виконавчого провадження. 19.02.2024 року ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Лобарчук О.О. було змінено сторони виконавчого провадження:у виконавчому провадженні за № №74031884 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 сплаченого судового збору у розмірі 9 140,00 грн., на ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ;у виконавчому проваджені за №74032184 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 грошових коштів за розпискою від 16.07.2021 у сумі 25000 доларів США, на ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . 13.03.2024 року Дніпровським відділом державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень:№ 74031884 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 сплаченого судового збору в розмірі 9 140,00 гривень; № 74032184 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 суми заборгованості за договором позики від 16.07.2021 року у розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) доларів США. 09.10.2024 року ОСОБА_8 звернулась до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з заявою про перегляд заочного рішення від 11.12.2023 року. 06.11.2014 року ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Лобарчук О.О. заочне рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 грудня 2023 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів за розпискою - скасовано та призначено справу до розгляду у порядку за правилами загального позовного провадження, ухвала набрала законної сили.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі N° 643/17966/14-ц (провадження № 14-203цс19) сформульовано висновки, що якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення. На момент розгляду справи ОСОБА_9 не має права вимоги ані до померлого ОСОБА_5 , ані до ОСОБА_8 , ані до ОСОБА_3 оскільки: 03.02.2024 року між ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) нібито укладено договір відступлення права вимоги (цесії) про таке:«1.У порядку та на умовах, визначених Даним Договором. Цедент відступає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за договором позики від 16.07.2021року у сумі 25 000 доларів США, яка підлягає виконанню шляхом стягнення коштів, а також судового збору у розмірі 9 140,00 грн. з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 на підставі рішення від 11 грудня 2023 р. Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області по справі N7209/5273/23. Боржником у даному зобов'язанні виступає: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 а стягувачем - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 ».В той же час, матеріали справи не містять договір позики від 16.07.2021 року, а рішення від 11 грудня 2023 року Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська по справі №209/5273/23 скасовано, а якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення. Таким чином, ОСОБА_1 достовірно знаючи про відсутність праввимог як до померлого ОСОБА_5 , а відповідно і до ОСОБА_8 , ОСОБА_3 нібито 05.07.2025 року укладає з ОСОБА_4 договір відступлення права вимоги (цесії).Окремо заслуговує на увагу сам текст договору відступлення права вимоги (цесії) від 05.07.2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , копія якого долучена до заяви про заміну Позивача у справі.Так відповідно до пункту 1. Вказаного договору, у порядку та на умовах, визначених Даним Договором, Цедент (тобто ОСОБА_1 ), відступає Цесіонарієві (тобто ОСОБА_4 ), а Цесіонарій набуває права вимоги, належне Цедентові і стає кредитором за договором позики від 16.07.2021 року (як зазначено неодноразово договору не існує) у сумі 25 000 доларів СІЛА, яка підлягає виконанню шляхом стягнення з ОСОБА_5 (померлого ще ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь ОСОБА_1 на підставі Договору відступлення права вимоги (цесії) від 03 лютого 2024 року(як зазначено неодноразово договір є недійсним, оскільки укладений на підставі скасованого рішення суду.) . Велика Палата Верховного Суду, зокрема, в постанові від 21 вересня 2022 року № 908/976/19, провадження № 12- 10гс21. Так, у пункті 3.15 зазначеної постанови Велика Палата Верховного Суду виснувала, що права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК України. Власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула його з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. До того ж правило частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватися як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке в подальшому відчужене набувачем третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України. Щодо процесуального правонаступництва зауважила, щозгідно зі статтею 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь- якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові дляособи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу. Відповідно до частини першої статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.З наведених норм права випливає, що коли кредитор у спірному матеріальному зобов'язанні (цивільному, господарському тощо) відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України замінений внаслідок відступлення права вимоги, то суд в порядку процесуального правонаступництва замінює такого учасника справи, виконавчого провадження його правонаступником, про що постановляє ухвалу. Внаслідок цього процесуальні права та обов'язки у справі, виконавчому провадженні, які мав такий учасник переходять до його процесуального правонаступника.Отже, перехід процесуальних прав і обов'язків у справі, виконавчому провадженні до процесуального правонаступника безпосередньо залежить від переходу до нього матеріальних прав та обов'язків, зокрема права вимоги у зобов'язанні внаслідок його відступлення.Як зазначено вище (пункт 64 постанови), якщо кредитор відчужив право вимоги у зобов'язанні за недійсним (нікчемним) правочином (в даному випадку за скасованим рішенням суду),і вподальшому це право вимоги було відчужено іншій особі, яка не є стороною недійсного (нікчемного) правочину, то кредитор може повернути собі таке право вимоги лише за результатами його витребування в порядку, передбаченому статтями 387, 388 ЦК України; а у разі, якщо таке право вимоги не підлягає витребуванню відповідно до зазначених норм, то інша особа (добросовісний набувач) набуває право на нього відповідно до статті 330 ЦК України.Отже, до переходу до кредитора права вимоги у зобов'язанні в порядку його витребування за статтями 387, 388 ЦК України таке право вимоги знаходиться у володінні набувача цього права вимоги, відповідно процесуальні права і обов'язки у справі, виконавчому провадженні також до кредитора як процесуального правонаступника не переходять.»
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Редько С.М. заперечив проти задоволення заяви ОСОБА_4 про визнання його належним позивачем.
Суд, рзглянув заяву ОСОБА_4 , заслухав думку предсатвникві відповідачав. враховуючи письмові пояснення представника позивача Головченко О.Ю., вважає, що заява не підлягає заоволенню по наступним підставам.
Згідно матеріалів справи, 14.09.2023 року позивач ОСОБА_6 звернувся з позовною заявою до ОСОБА_5 про стягенння боргу за розпискою.
18.10.2023 року було відкрито провадження по цивільній справі.
11.12.2023 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області було ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_6 були задоволені в повному обсязі.
08.02.2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Донець В.В. про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просив: замінити стягувача у виконавчому провадженні за №74031884 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 сплаченого судового збору у розмірі 9140,00 грн., на ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ; замінити стягувача у виконавчому проваджені за №74032184 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 грошових коштів за розпискою від 16.07,2021 у сумі 25 000 доларів США., на ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . На обґрунтування заяви вказав, що 01.02.2024 року виконавчою службою відкрито виконавчі провадження за ВП №74031884 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 сплаченого судового збору у розмірі 9140,00 грн. та за ВП №74032184 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 грошових коштів за розпискою від 16.07.2021 у сумі 25000,00 доларів США. Станом на 07.02.2024 року зазначені виконавчі провадження відкриті. 03.02.2024 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 укладено договір відступлення права вимоги (цесії) щодо боргової розписки від 16.07.2021 у сумі 25 000 доларів США та судових витрат у сумі 9140,00 грн. з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 на підставі вищезазначеного рішення по справі №209/5273/23. На підтвердження проведеного розрахунку за договором долучається Розписка від 03.02.2024р.
09.10.2024 року ОСОБА_8 звернулася суду із заявою про перегляд заочного рішення. В обґрунтування заяви зазначила, що 11 грудня 2023 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ухвалив заочне рішення по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення коштів за розпискою. Своїм рішенням суд задовольнив повністю вимоги позивача та стягнув з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 суму заборгованості за договором позики від 16.07.2021 року у розмірі 25000,00 доларів США. Також згідно ухвали від 19 лютого 2024 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області задовольнив заяву ОСОБА_1 про
заміну сторони виконавчого провадження та замінив стягувана у виконавчому провадженні за № №74031884 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 сплаченого судового збору у розмірі 9140,00 грн., на ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . Замінив стягувача у виконавчому проваджені за №74032184 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 грошових коштів за розпискою від 16.07.2021 у сумі 25000 доларів США, на ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . Вона, ОСОБА_8 , дізналася про наявність заочного рішення лише після того як 04.10.2024 року отримала його копію, тому сить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення. Вважає за доцільне повідомити, що на день розгляду справи у суді відповідач ОСОБА_5 був померлий, що підтверджується копією його свідоцтва про смерть. Таким чином, відповідач ОСОБА_5 не міг вже фізично прибути на судові засідання, подати до суду відзив, реалізувати своє право на захист, таке право станом на день подачі заяви про перегляд заочного рішення, згідно ст. 55 ЦПК України, надано ОСОБА_8 . Також звертає увагу суду на те, що ОСОБА_5 будь - яких розписок не підписував, в процесі розгляду справи буде подано клопотання про проведення почеркознавчої експертизи.(77-79)
Ухвалою суду від 06.11.2024 року заочне рішення було скасовано.
07.02.2025 року надійшла заява ОСОБА_3 про залучення до участі у справі правонаступника.
ОСОБА_3 залучено до участі у справі в якості відповідача.
Ухвалою суду від 17.02.2025 року визнано вважати належним позивачем по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів за розпискою - ОСОБА_1 згідно Договору про відступлення права вимоги (цесії) щодо боргової розписки від 16.07.2021 року.(а.с.138)
15.09.2025 року суду надійшла заява ОСОБА_4 ,в якій він просить вважати його належним позивачем по цивільній справі. В обґрунтування зазначив, що між ним та ОСОБА_1 05 липня 2025 року було укладено Договір відступлення права вимоги відповідно до якого відбулася заміна кредитора за борговою розпискою ОСОБА_5 з ОСОБА_1 на нього. Проситьвважати його ОСОБА_4 , належним позивачем у справі. (а.с.)
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Донець В.В.надав додаткові пояснення від 29.10.2025 року,згідно яких вважає,що належним позивачем по цивільній справі є ОСОБА_4 , оскільки між ним та ОСОБА_1 05 липня 2025 року було укладено Договір відступлення права вимоги відповідно до якого відбулася заміна кредитора за борговою розпискою ОСОБА_5 з ОСОБА_1 на нього. Просить задовольнити клопотання ОСОБА_4
03.02.2024 року між ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) укладений договір відступлення права вимоги (цесії) про таке:«1.У порядку та на умовах, визначених Даним Договором. Цедент відступає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за договором позики від 16.07.2021року у сумі 25 000 доларів США, яка підлягає виконанню шляхом стягнення коштів, а також судового збору у розмірі 9 140,00 грн. з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 на підставі рішення від 11 грудня 2023 р. Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області по справі N7209/5273/23. Боржником у даному зобов'язанні виступає: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 а стягувачем - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 ».
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), від 16.01.2024 року).
14.09.2023 року (тобто вже після смерті ОСОБА_7 ) до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська подано позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів за розпискою. Відповідно до тексту позовних вимог позивач просив суд: "Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , грошові кошти за розпискою від 16.07.2021 року у сумі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) доларів США.
05.07.2025 року ОСОБА_1 уклала договір відступлення права вимоги (цесії).Згідно змісту договору відступлення права вимоги (цесії) від 05.07.2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , у пункту 1. Вказаного договору, у порядку та на умовах, визначених Даним Договором, Цедент (тобто ОСОБА_1 ), відступає Цесіонарієві (тобто ОСОБА_4 ), а Цесіонарій набуває права вимоги, належне Цедентові і стає кредитором за договором позики від 16.07.2021 року (як зазначено неодноразово договору не існує) у сумі 25 000 доларів США, яка підлягає виконанню шляхом стягнення з ОСОБА_5 (померлого ще ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь ОСОБА_1 на підставі Договору відступлення права вимоги (цесії) від 03 лютого 2024 року. Про цьому місцем уклладення Договору зазначеномісто Київ, в той час розписка про отримання грошових коштів датована тієюж датою- 05.07.2025 року, уже аззначено місто Кам'янське.
При поданні заява ОСОБА_4 вважати його належним позивачем не заявлені позовні вимоги.
Відповідно до частини першої статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага.
Згідно із частиною першою статті 178 ЦК України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.
Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Наведені норми права встановлюють спільний режим правового регулювання для речей та майнових прав. Речі та майнові права охоплюються спільним родовим поняттям майно, є об'єктами цивільних прав та можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином.
Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов' язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до частини першої статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» у цьому законі майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі право вимоги.
Згідно з наведеними приписами право вимоги у зобов'язанні є майновим правом (майном), яке має цивільну оборотоздатність та може вільно відчужуватися з урахуванням обмежень, встановлених нормами глави 47 ЦК України. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни (пункти 56, 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18).
Відступлення права вимоги (цесія) - це сам факт заміни особи в зобов'язанні, який є правовим результатом відповідного договору. Цесія не є окремим самостійним договором. Норми ЦК України про відступлення права вимоги повинні застосовуватися саме до відповідного договору (купівлі-продажу, дарування, міни тощо), правовим результатом якого є цесія (пункти 73, 74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2023 у справі № 910/19199/21).
Велика Палата Верховного Суду, зокрема, в постанові від 21 вересня 2022 року № 908/976/19, провадження № 12- 10гс21 визначила, що права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК України. Власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула його з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. До того ж правило частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватися як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке в подальшому відчужене набувачем третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.
Згідно зі статтею 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь- якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для
особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частини першої статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
З наведених норм права випливає, що коли кредитор у спірному матеріальному зобов'язанні (цивільному, господарському тощо) відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України замінений внаслідок відступлення права вимоги, то суд в порядку процесуального правонаступництва замінює такого учасника справи, виконавчого провадження його правонаступником, про що постановляє ухвалу. Внаслідок цього процесуальні права та обов'язки у справі, виконавчому провадженні, які мав такий учасник переходять до його процесуального правонаступника.
Отже, перехід процесуальних прав і обов'язків у справі, виконавчому провадженні до процесуального правонаступника безпосередньо залежить від переходу до нього матеріальних прав та обов'язків, зокрема права вимоги у зобов'язанні внаслідок його відступлення.
Як зазначено вище (пункт 64 постанови), якщо кредитор відчужив право вимоги у зобов'язанні за недійсним (нікчемним) правочином (за скасованим рішенням суду) і в подальшому це право вимоги було відчужено іншій особі, яка не є стороною недійсного (нікчемного) правочину, то кредитор може повернути собі таке право вимоги лише за результатами його витребування в порядку, передбаченому статтями 387, 388 ЦК України; а у разі, якщо таке право вимоги не підлягає витребуванню відповідно до зазначених норм, то інша особа (добросовісний набувач) набуває право на нього відповідно до статті 330 ЦК України.
Отже, до переходу до кредитора права вимоги у зобов'язанні в порядку його витребування за статтями 387, 388 ЦК України таке право вимоги знаходиться у володінні набувача цього права вимоги, відповідно процесуальні права і обов'язки у справі, виконавчому провадженні також до кредитора як процесуального правонаступника не переходять.»
На даний час, враховуючи те, що в судовому засіданні не з'ясовані питання взагалі про укладення договору позики між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 16.07.2023 року, обставини укладення Договору відступлення права вимоги між ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , та те. що позивач ОСОБА_1 не надала заяву про відмову від позовним вимог або залишення позову без розгляду, суд вважає завчасним вирішення питання про визнання по даній цивільній справі належним позивачем ОСОБА_4 .
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.55, 260, 261 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_4 вважати його належним позивачем у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за розпискою - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня складення повного тексту до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Кам'янського.
Повний текст ухвали викладений 17 листопада 2025 року.
Суддя: О.О.Лобарчук