Справа № 932/10681/24
Провадження № 2/932/3421/24
17 листопада 2025 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді Потоцької С.С.,
за участю секретаря судового засідання - Карапиш А.М.,
позивача- ОСОБА_1 ,
представника позивача-ОСОБА_12
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовною заяв ою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Вінницької міської ради, орган опіки та піклування Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про позбавлення батьківських прав,
Адвокат Геращенко Т.В. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову позивач зазначила, що позивач та відповідач є батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач проживає разом з донькою у м. Вінниця як внутрішньо переміщені особи. Після розірвання стосунків Позивач всіма спробами намагалася встановити зв'язок з Відповідачем, оскільки вважала за потрібне, аби дитина підтримувала контакт з батьком, проте ініціативи з боку Відповідача не було. З часом спілкування з дитиною не стало зовсім. У січні 2019 року Позивач звернулася до суду з заявою про сплату аліментів на утримання дитини.
Відповідач у грудні 2020 року озвучив, що не має бажання спілкуватися з дитиною, просив не турбувати його, фінансово дитину не підтримував, декілька разів надсилав незначні суми. У грудні 2021 року повідомив, що аліментів більше платити не буде через відсутність можливостей та бажання.
Після початку повномасштабної війни відповідач виїхав за кордон, рідко телефонував, часто у стані алкогольного сп'яніння, розповідав, як добре влаштувався за кордоном. Такою своєю поведінкою неодноразово доводив дитину до сліз, після цього жодного спілкування між дитиною та ОСОБА_2 не стало. Батько в житті дитини участі не бере, уваги не приділяє, із святами не вітає, телефонні розмови відбуваються тільки з ініціативи дитини. Дитина проживає разом з Позивачкою у орендованому житлі, донька перебуває на її утриманні, вихованням дитини займається вона самостійно, піклується про здоров'я доньки, надає дитині належний фізичний, духовний, гармонійний, розумовий розвиток, тощо. Батько дитини участі у вихованні та утриманні дитини не приймає, ухиляється від виконання своїх обов'язків із виховання дитини, не забезпечує її матеріально та не піклується про неї належним чином, не цікавиться її життям та розвитком, а також не сплачує аліменти.
06.02.2023 винесена у виконавчому провадженні № 70885923 державним виконавцем постанова про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами відносно ОСОБА_2 та постанову про накладення штрафу. Для того, аби виконавча служба зняла всі обмеження відповідач ОСОБА_2 погасив заборгованість зі сплати аліментів. Позивач вказує, що з моменту припинення фактичних відносин відповідач вихованням дитини не займається, не спілкується з нею, станом здоров'я не опікується, тому позивач, просить позбавити батьківських прав відповідача.
Ухвалою від 30.04.2025 відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначені судові засідання.
Протокольною ухвалою від 17.07.2025 закрито підготовче засідання, розгляд справи призначений по суті.
У судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали, просили задовольнити, надали пояснення аналогічні викладеним у позові.
Відповідач у судове засідання не з'явися, відзив на позов до суду не надав, про причину неявки не повідомив. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином. Правом подання відзиву не скористався.
Треті особи у судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином.
Третя особа- Третя особа- Костянтинівська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області надала заяву, в якій просила провести розгляд справи без участі її представника.
Третя особа- Костянтинівська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області надала заяву, в якій просила провести розгляд справи без участі її представника.
У судовому засіданні 06.11.2025 оголошено про перехід до стадії ухвалення рішення, проголошення рішення призначене на 17.11.2025.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи, заслухавши учасників справи, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що зазначено у свідоцтві про народження серія НОМЕР_1 , виданим виконкомом Іллічівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області 13.11.2014, актовий запис № 21 (а.с.10, 24).
На підставі судового наказу від 21.02.2021 справа № 233/496/22, виданим Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області, з ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , у розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04.02.2022 (а.с.13).
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14.06.2024 справа № 233/496/22 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_2 на постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керуванні транспортними засобами від 06.02.2023 та постанову про накладення штрафу, винесені у виконавчому провадженні № 70885923 щодо примусового виконання судового наказу від 21.02.2021 справа № 233/496/22 (а.с.14-19).
ОСОБА_1 та дитина ОСОБА_3 зареєстровані як внутрішньо переміщені особи у АДРЕСА_1 з 27.09.2022, про що зазначено у довідках про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи від 27.09.2022 № 509-5002178664, № 509-5002178664 (а.с. 12, 11).
Відповідно до інформації від 30.09.2024 про участь батьків у шкільному житті дитини за підписом класного керівника Г.Г. Антохова учениця 4-В класу Вінницького ліцею № 33 ОСОБА_3 регулярно відвідує заняття в ліцеї, виконує домашні завдання та бере активну участь у житті класного колективу. Дитина завжди охайна та доглянута. Мати, ОСОБА_1 за потреби спілкується з класним керівником з питань освітнього процесу доньки, постійно відвідує батьківські збори. Батько, ОСОБА_2 з класним керівником ніколи не спілкувався, батьківські збори не відвідував, шкільним життям доньки в учителів не цікавився, в ліцей ніколи не приходив (а.с.6).
У довідці Вінницького дитячо-молодіжного спортивного клубу Кіокушинкай карате «Кейтаро» від 30.09.2024 зазначено, що ОСОБА_3 відвідує гурток з березня 2024 року по теперішній час, дитина регулярно відвідує заняття, завжди охайна, доглянута. На заняття дитину завжди приводить та забирає мати - ОСОБА_1 . Мати спілкується з педагогом, цікавиться успіхами доньок. З батьком дитини не знайомі, завжди супроводжує її мати (а.с.7).
Лікар загальної практики -сімейний лікар ОСОБА_4 та директор ТОВ «Медичний центр «Моє здоров'я» ОСОБА_5 листом від 11.10.2024 на адвокатський запит від 24.09. 2024 повідомив, що ОСОБА_3 задекларована в ТОВ «Медичний центр «Моє здоров'я» з 10.10.2023. Декларацію з сімейним лікарем укладала її мати- ОСОБА_1 . З моменту підписання декларації стосовно стану здоров'я дитини постійно консультується її мати. На профілактичні огляди дитину супроводжувала мати (а.с. 22, 25).
У листі ДО ВМР Комунальний заклад «Вінницький ліцей № 33» від 02.07.2025 № 01-20/153 вказано, що Мати, ОСОБА_1 за потреби спілкується з класним керівником з питань освітнього процесу доньки, постійно відвідує батьківські збори. Батько, ОСОБА_2 з класним керівником ніколи не спілкувався, батьківські збори не відвідував, шкільним життям доньки в учителів не цікавився, в заклад ніколи не приходив (а.с.82).
Станом на 07.10.2024 заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів складає 1642 грн (а.с. 28).
У поданому до суду висновку від 15.07.2025 № 011001011/44321 служба у справах дітей Вінницької міської ради зазначено, що орган опіки та піклування вважає за недоцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 (а.с.102-104).
Так, на засіданні комісії 08.07.2025 батько дитини ОСОБА_2 повідомив, що він заперечує проти позбавлення його батьківських прав , оскільки він бере участь у житті дитини ОСОБА_3 . Батько зауважив, що спілкується з дитиною телефонним зв'язком, однак дівчинка не розповідає про це матері, оскільки мати забороняє донці контактувати з батьком. Також батько зазначив, що є пенсіонером, однак сплачує аліменти на утримання доньки. ОСОБА_6 гроші в якості подарунку на день народження у 2024 році.
За актом обстеження житлових умов проживання для дитини створені належні умови.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що є колегою позивачки, знайома приблизно з позивачкою три роки. З ОСОБА_2 не знайома. Зі слів ОСОБА_1 і дитини (дитина приходить на роботу) знає, що батько не спілкується з дитиною. ОСОБА_8 телефонувала батьку, проте останній не бажав з нею спілкуватися, що викликає у дитини негативні емоції. Батько подарунки не дарував.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала, що знайома з позивачкою давно, ще з ОСОБА_10 . З ОСОБА_2 не знайома, бачила його просто на вулиці у ОСОБА_10 . Періодично спілкується з позивачкою після переїзду у Вінницю. Показала, що дитина виглядає охайно, позивачка їй говорила, що батько не спілкується з дитиною, не цікавиться її життям. Лише мама присутні у житті ОСОБА_8 .
У судовому засіданні позивачка пояснила, що дитини раніше дуже переживала, що батько не присутній у її життя. Вона телефонувала йому, а він міг не взяти слухавку, що розстроює ОСОБА_8 . Останній раз батько вітав доньку у минулому році, до цього не вітав ні з днем народження, ні з Новим роком. Наразі ОСОБА_8 відповідає всім, що у неї немає батька. Думає, що після позбавлення батьківських прав відповідача доньці полегшає.
У судовому засіданні представник позивача пояснив, що відповідач погасив заборгованість по аліментах лише після того як виконавча служба вжила заходи з обмеження керування його транспортним засобом.
Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки і піклування, прокурор, а також сама дитина, що досягла чотирнадцяти років (стаття 165 СК України).
Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав якщо вона, він, ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Частиною 1 ст. 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом майже півтора року не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Відповідно до норм Сімейного кодексу України кожний із батьків зобов'язаний піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, проявляти у відношенні неї батьківське піклування, зобов'язаний виховувати та утримувати дитину до її повноліття. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
У справі "Мамчур проти України" (заява № 10383/09, рішення від 17.07.2015) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних з'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту інтересів дитини, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування повинно вирішуватися лише після всебічного дослідження позицій сторін, насамперед, з'ясування ставлення батьків до дитини.
Пунктом 16 Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30 березня 2007 року передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Верховний Суд у постанові від 22.11.2023 у справі № 214/5134/22 виснував, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Батьківські права засновані на спорідненості батьків з дитиною, тому виникнення між дитиною і матір'ю (батьком) конфлікту чи погіршення їх особистих стосунків, що може мати тимчасовий характер, не є підставою для позбавлення цих прав.
Позивач пов'язує необхідність позбавлення відповідача батьківських прав з обставинами щодо ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Слід розуміти, що поняття ухилення від виконання обов'язку і невиконання обов'язку не є тотожними. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони свідомо не піклуються про розвиток дитини, хоча мають реальну можливість для цього.
Так, позивач у судовому засіданні пояснювала, що дитина постійно плаче, коли донька телефонує батьку, а він не бере слухавку. Крім того, зазначила, що донька всім відповідає, що у неї нема батька. На думку позивача, доньці стане легше коли батька позбавлять батьківських прав. Нерегулярно, за його бажанням, може привітати доньку з днем народження.
Суд ще раз наголошує, що позбавлення батьківських прав-це крайній захід. На переконання суду, при розгляді справи не встановлені обставини, які дозволяють застосувати таких крайній захід як позбавлення батьківських прав.
Так, суд враховує, що свідки безпосередньо не знають відповідача, і інформацією стосовно ставлення батька до доньки, участі у її вихованні, утриманні знають лише зі слів позивачки.
Натомість, орган опіки та піклування при розгляді питання щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав спілкувався з відповідачем, який пояснював, що він виявляє бажання спілкуватися з донькою, проте мати забороняє.
Суд також враховує висновок органу опіки та піклування, оскільки в ньому обґрунтовані підстави щодо недоцільності позбавлення батьківських прав.
Крім того, позивачем не спростована відсутність будь-яких особистих відносин між донькою та батьком, що є найважливішою складовою поняття "сімейне життя".
У справі "Савіни проти України" (N 39948/06 від 18 грудня 2008 року, п. п. 47-49) Європейський суд з прав людини вказує, що право батьків і дітей бути поряд одне з одним становить основоположний складник сімейного життя, а розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин.
Аналізуючи встановлені факти, у контексті позбавлення батьківських прав, суд зважує на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на її свідомість.
Вирішуючи спір, суд враховує, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і тільки за наявності вини в діях батьків.
Водночас, суд вважає, що у цьому випадку, можна змінити поведінку батька на краще та зблизити батька та дитину, між якими ще існує емоційний зв'язок. При цьому суд на перше місце ставить якнайкращі інтереси дитини.
Так між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у цьому випадку є недоцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, який за обставин, що склались, застосовувати не можна, а тому вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 206 ЦПК України, суд
-ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Вінницької міської ради, орган опіки та піклування Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про позбавлення батьківських прав-відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 Фактичне місце проживання ВПО: АДРЕСА_3 ;
Представник позивача ОСОБА_11 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_5 ;
Служба у справах дітей Вінницької міської ради, адреса 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 50, код ЄДРПОУ 44566028;
Орган опіки та піклування Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, адреса 85111, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. О. Тихого, буд.260 , код ЄДРПОУ 04052790
Суддя С.С.Потоцька