Ухвала від 17.11.2025 по справі 171/4211/25

Справа № 171/4211/25

2-н/171/601/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2025 року м. Апостолове Дніпропетровської області

Суддя Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Мигалевич В.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_2 аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з даною заявою і до досягнення дитиною повноліття.

Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов таких висновків.

За змістом статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб

Згідно з ч. 2 ст.161 ЦПК України особа має право звернутися до суду з передбаченою частиною першою статті 161 ЦПК України вимогою в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Статтею 162 ЦПК України визначено, що заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Загальні правила підсудності передбачають подання відповідних заяв про видачу судового наказу за правилами, визначеними статтями 27-30 ЦПК України в залежності від складу учасників справи, а також вимоги, яка заявляється за статтею 161 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, позов про стягнення аліментів у відповідності до вимог ч. 1 ст. 27 ЦПК України може пред'являтися за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

У заяві про видачу судового наказу зазначено, що боржник ОСОБА_2 зареєстрована у Херсонській області,Олешківський (Херсонський)район, с. Виноградове , що також підтверджується відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру.

Водночас, за змістом частини першої статті 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Як убачається із заяви про видачу судового наказу та відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

З огляду на викладене, суддя вважає, що вказана справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Апостолівського районного суду Дніпропетровської області.

Згідно з ч. 8 ст. 165 ЦПК України якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника юридичної особи або фізичної особи - підприємця буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд не пізніше десяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про передачу заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю.

Відповідно до п. 9 ч. 1ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.

Частиною першою статті 166 ЦПК України встановлено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9, частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Оскільки боржником у справі є фізична особа ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 заявник зареєстрований в АДРЕСА_1 , що не відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Апостолівського районного суду Дніпропетровської області, то з урахуванням п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК Україниу видачі судового наказу необхідно відмовити, оскільки така заява подана з порушенням правил підсудності.

Керуючись ст. 163, 165 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення із ОСОБА_2 аліментів.

Апеляційна скаргана ухвалуможе бутиподана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя: В.В. Мигалевич

Попередній документ
131824437
Наступний документ
131824439
Інформація про рішення:
№ рішення: 131824438
№ справи: 171/4211/25
Дата рішення: 17.11.2025
Дата публікації: 18.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апостолівський районний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи наказного провадження; Справи щодо стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - 1/4, на двох дітей - 1/3, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (13.11.2025)
Дата надходження: 13.11.2025
Предмет позову: заява про видачу судового наказу про стягнення аліментів