Справа № 199/15299/25
(3/199/7520/25)
іменем України
17 листопада 2025 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Сенчишин Ф.М., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП встановити не видалося за можливе, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого,
за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 03 листопада 2025 року близько 06 год. 20 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру, а саме: висловлювався нецензурною лайкою по відношенню до співмешканки ОСОБА_3 , чим завдав шкоду психічному здоров'ю потерпілої.
ОСОБА_1 в судовому засіданні частково підтвердив фактичні обставини справи та свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що тієї ночі його племінниця увімкнула гучну музику і він пішов зробити їй зауваження, на що та відреагувала агресивно, викликала поліцію. Наполягає, що нецензурною лайкою не висловлювався, тільки трохи підвищив тон голосу, не кричав. Вказує, що через проблеми зі здоров'ям переписав на племінницю квартиру, після чого й почалися ці виклики поліції, вважає, що таким чином племінниця хоче виселити його.
Дослідивши докази та оцінивши їх за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що справа про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 підлягає закриттю з наступних підстав:
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, яка передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
За вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
ЄСПЛ у справі «Малофєєв проти Росії» та «Карелін проти Росії» сформулював позицію, за якою у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Отже в такому разі справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Судом було досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 665321 від 03 листопада 2025 року та додані до нього рапорт інспектора-чергового ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області, заяву та письмові пояснення ОСОБА_3 . Єдиним джерелом відомостей про протиправну поведінку ОСОБА_1 є пояснення потерпілої ОСОБА_3 , яка є очевидно зацікавленою особою і твердження якої жодним об'єктивним доказом не підтверджені.
Таким чином, досліджені судом докази не доводять поза всяким розумним сумнівом факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства.
За наведених обставин, провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю за відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд -
Справу про адміністративного правопорушення у відношенні ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя:
17.11.2025