Справа № 594/1440/25
Провадження № 1-кс/594/199/2025
17 листопада 2025 року м.Борщів
Слідчий суддя Борщівського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , ознайомившись з матеріалами справи за заявою ОСОБА_2 , поданої в інтересах ОСОБА_3 , в порядку ст. 206 КПК України, -
17 листопада 2025 року ОСОБА_2 звернулася до слідчого судді Борщівського районного суду Тернопільської області із заявою, згідно якої просила зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 негайно доставити ОСОБА_3 до слідчого судді для з'ясування підстав затримання і позбавлення свободи; звільнити його з приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 ; витребувати докази належного документального оформлення призову ОСОБА_3 на військову службу під час мобілізації після його доставлення 02.11.2025р в ІНФОРМАЦІЯ_1 ; з'ясувати законні підстави тривалого (впродовж з 02 до 17 листопада 2025) утримання в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1.
В обґрунтування чого посилається на те, що є дружиною ОСОБА_3 , якого 02.11.2025р було доставлено у ІНФОРМАЦІЯ_1 попри те, що таким органом він знятий з військового обліку. У період з 02 до 17 листопада 2025 року чоловік неодноразово направлявся до різних військових частин, проте, через незадовільний стан здоров'я жодна з таких його на службу не прийняла.
Ознайомившись з поданою ОСОБА_2 заявою, приходжу до висновку, що така подана без дотримання вимог чинного кримінального процесуального закону, а тому, у відкритті провадження за такою слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та осіб у кримінальному провадженні.
Кримінальне провадження охоплює досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (п.10 ч.1 ст.3 КПК України).
Положеннями ч. 3 ст. 26 КПК Українипередбачено, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Згідно із ч.1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 206 КПК України слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, пов'язаним із позбавленням особи свободи, і полягає в примусовій ізоляції підозрюваного, обвинуваченого шляхом поміщення його в установи тримання під вартою на певний строк із підпорядкуванням вимогам режиму цих установ.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про попереднє ув'язнення», підставою для попереднього ув'язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до КК України і КПК Українита/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом, рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, а також постанова прокурора, прийнята у випадках та порядку, передбачених статтею 615 КПК України.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення», установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.
Отже, відповідно до ч. 1 ст. 206 КПК України та Закону України «Про попереднє ув'язнення» слідчий суддя може зобов'язати орган державної влади чи службову особу додержуватися прав такої особи, якщо вона тримається під вартою в слідчому ізоляторі Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, чи ізоляторі тимчасового тримання.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 звернулася до слідчого судді з заявою в порядку ст. 206 КПК України, в якому просить звільнити її чоловіка ОСОБА_3 , як такого, що незаконно утримується у ІНФОРМАЦІЯ_1. Крім того, вжити заходів щодо отримання доказів, які б такі обставини стверджували.
Відповідно до ч. 2 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому КПК Українипорядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Аналіз ст. 206 КПК України дає підстави дійти висновку, що слідчий суддя забезпечує дотримання прав особи, яка тримається під вартою органом державної влади чи службовою особою, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому КПК України порядку, тобто регламентує відносини під час досудового розслідування, а саме запобіжні заходи, затримання особи.
Зі змісту скарги не вбачається, що правовідносини щодо перебування ОСОБА_3 випливають або опосередковані нормами КПК України. Заява не містить викладу обставин та зазначення доказів, які б такі стверджували те, що ОСОБА_3 був незаконно затриманий представниками органу державної влади чи службовими особами в рамках будь-якого кримінального провадження. Зі змісту заяви не вбачається, що відносно ОСОБА_3 здійснюється кримінальне провадження чи він тримається під вартою в установі, перелік яких передбачено ст.4 Закону України «Про попереднє ув'язнення», крім того, в заяві не має посилання на оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора.
У даному випадку має місце незгода заявниці із діями посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1, що пов'язані з мобілізацією.
В силу приписів кримінального процесуального законодавства, службові (посадові) особи ІНФОРМАЦІЯ_1 не є уповноваженими службовими особами, яким надано право на здійснення затримання в рамках кримінальної юрисдикції, а тому ОСОБА_3 не є затриманою особою в розумінні кримінально-процесуального законодавства, а тому повноваження слідчого судді на вказані правовідносини не поширюються.
Таким чином, приходжу до висновку, що у слідчого судді, до якого ОСОБА_2 подано заяву, відсутні повноваження, визначені КПК України, для з'ясування підстав позбавлення волі особи у інших випадках, не пов'язаних із досудовим розслідуванням конкретного кримінального провадження та розгляду у порядку ст.206 КПК України заяви, поданої не в рамках кримінального провадження.
Слід зауважити, що у разі порушення прав чи інтересів ОСОБА_3 службовими (посадовими) особами ІНФОРМАЦІЯ_1 при здійсненні ними своїх повноважень, пов'язаними із мобілізацією, для судового захисту він (або інші особи, що діють в його інтересах) вправі звернутись із адміністративним позовом до компетентного адміністративного суду.
Положеннями КПК України не врегульовано питання щодо відмови у відкритті провадження за скаргою, яка подана в порядку ст. 206 КПК України.
Згідно ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст. 7 КПК України.
Частиною 4 ст.304 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Затримання громадянина працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 та утримання його без відповідного судового рішення, не підлягає оскарженню до слідчого судді, оскільки такі правовідносини врегульовані чинним законодавством про мобілізацію та мобілізаційну підготовку, а не вимогами КПК України.
На підставі викоаленого, керуючись ст.ст. 303-307, 309, 372, 376 КПК України, -
У відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 , поданої в інтересах ОСОБА_3 , в порядку ст. 206 КПК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Слідчий суддя: