Справа №523/21287/25
Провадження №1-кс/523/7675/25
11 листопада 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , в присутності підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південого регіону ОСОБА_6 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси громадянина України, із середньою освітою, одруженого, працевлаштованого у Бош сервісі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,-
До Пересипського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південого регіону ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 яке обґрунтоване тим, що він може:
- переховуватися від органів досудового розслідування або суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обгрунтовано підозрюється.
Крім цього, є реальна загроза того, що останній у разі не застосування запобіжного заходу буде переховуватися на території іншої країни.
- незаконно впливати на свідків військовослужбовців та інших осіб причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення у цьому ж кримінальному провадженні, які на даний час встановлюються в ході проведення досудового розслідування, шляхом залякування, підкупу, шантажу, погроз, до дачі неправдивих показів та викривлення обставин, які підлягають доказуванню. При цьому, враховуючи те, що суд безпосередньо досліджує докази, є можливість того, що ОСОБА_5 вплине на свідків до їх допиту у судовому засідання та вони змінять свої покази і таким чином завдасть перешкоду прийняттю обгрунтованого та законного рішення.
- перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки з метою уникнення від кримінальної відповідальності спроможен продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а також може вчинити нове.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити в повному обсязі, оскільки вважав мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими;
захисник ОСОБА_7 заперечив проти клопотання слідчого, пояснивши, що ОСОБА_5 хоче продовжити служити в ЗСУ;
підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію захисника.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали додані до клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
17.10.2025 на розгляд Пересипського районного суду міста Одеси скеровано клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 , згідно вимог ст. 401 КК України.
Головуючим суддею у справі за розглядом клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 є суддя Пересипського районного суду міста Одеси ОСОБА_8 , який призначив підготовче засідання за розглядом вищевказаного клопотання на 14.01.2026. Водночас, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 спливає 11.11.2025, що зумовлює необхідність звернення до слідчого судді з метою продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.6 ст.199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Згідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України при застосуванні запобіжного заходу суд враховує наявність обґрунтованої підозри, доведених прокурором ризиків, передбачених ст.177 КПК України, неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, а також інші обставини, зазначені ст.178 КПК України.
Відповідно до ст.17 Закону України №3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права.
Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч.5 ст.9 КПК України Кримінальне Процесуальне Законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи щодо забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Крім того, суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Доцільність тримання підозрюваного під вартою повинна забезпечувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Так, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від слідства.
Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» зазначав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Слідчий суддя вважає, що слідчим надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, не встановлено.
З урахуванням суспільної небезпеки злочину, у скоєнні якого ОСОБА_5 пред'явлена підозра, усіх обставин справи, особи підозрюваного: одруженого, працевлаштованого у Бош сервісі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, останньому було повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від п'яти до десяти років, слідчий суддя вважає, що потрібно продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Будь-яких доказів, які б давали підстави слідчому судді застосувати стосовно підозрюваного більш м'який запобіжний захід, надано не було, а зазначені в клопотанні ризики існують та є обґрунтованими.
Водночас, згідно ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пунктом 2 ч.5 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у розмірі - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Окрім того, відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
У своєму рішенні у справі «Гафа проти Мальти» ЄСПЛ відзначив, що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції (право на свободу) покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі.
Суд, виходячи з практики ЄСПЛ, враховуючи майновий стан підозрюваного, його особу та те, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження з метою зміни ними показань у ході судового провадження, продовжити злочинну діяльність, перешкоджати встановленню істини по справі іншим чином, вважає за можливе визначити розмір застави як альтернативний запобіжний захід у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який буде достатнім та зможе забезпечити виконання покладених на останнього процесуальних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України у даному кримінальному провадженні, та зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Таким чином, дотримуючись завдань кримінального провадження, передбачених ст.2 КПК України, враховується необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами суспільства та держави та забезпечення охоронюваних прав та свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Приймаючи до уваги вищевикладене, слідчий суддя вважає за необхідне частково задовольнити клопотання та продовжити стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, з урахуванням даних про особу підозрюваного, яке відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, що у сукупності дає достатні підстави вважати, що на теперішній час застосування більш м'якого запобіжного ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти можливим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Керуючись ст.ст.331, 369-372, 376 КПК України,-
Клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південого регіону про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - до 09.01.2026 року включно, в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 242240грн.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
1)не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
3)утримуватись від спілкування із свідками у данному кримінальному провадженні;
4)здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
5)прибувати за кожною вимогою до старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одесі) Терниторіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєвіза.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1