Справа № 523/15936/24
Провадження №2/523/3209/25
"14" листопада 2025 р. м.Одеса
Пересипський районний суд м.Одеси в складі:
головуючого судді Бокова О.М.,
за участю секретаря судового засідання Шаріпової Ю.М.,
представника позивача Андреєва А.Е.,
представника відповідача Попроцького Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в залі суду № 7 у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Одеського квартирно-експлуатаційного управління до ОСОБА_1 , Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання ордеру на жиле приміщення недійсним, скасування розпорядження виконавчого комітету міської ради, зняття з реєстрації, виселення з жилого приміщення, -
Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 , Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, яким просив визнати незаконним та скасувати ордер на жиле приміщення № 009746 серії ПР від 01.11.2022 року на заняття жилого приміщення квартири АДРЕСА_1 на жиле приміщення на ім'я ОСОБА_1 недійсним та скасувати його, виселивши відповідача - ОСОБА_1 з вказаного помешкання.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача вказав, що квартира АДРЕСА_1 відноситься до державного житлового фонду Міністерства оборони України. 03.08.2021 року вищевказана квартира була поставлена на облік у КЕВ м. Одеса, правонаступником якого є Одеське квартирно-експлуатаційне управління, та знаходиться на бухгалтерському обліку.
Згідно рішення житлової комісії Військової академії від 09.11.2021 року (протокол № 28), наказу №1071 від 19.11.2021 року начальника Військової академії, однокімнатна квартира АДРЕСА_2 була розподілена поза чергою ОСОБА_1 зі складом сім'ї - одна особа. Протоколом засідання Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей жилими приміщеннями № 628 від 17.12.2021 року було розподілено житлову площу для постійного проживання, у тому числі ОСОБА_1 з зауваженням: за умови здачі гуртожитку.
Відповідач - ОСОБА_1 подав 10.12.2021 року заяву на ім'я командира ВЧ НОМЕР_1 про те, що у разі прийняття позитивного рішення стосовно виділення йому житла за адресою АДРЕСА_3 він зобов'язується повністю звільнити кімнату АДРЕСА_4 та здати в/ч НОМЕР_1 у визначені терміни після отримання вказаного житла.
14.01.2022 року начальник Військової академії своїм наказом № 25 на підставі протоколу № 628 Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей жилими приміщеннями від 17.12.2021 року зняв з квартирного обліку ОСОБА_1
01.11.2022 року Приморська районна адміністрація виконавчого комітету Одеської міської Ради видала ордер на жиле приміщення № 009746 серії ПР ОСОБА_1
ОСОБА_1 , знаючи про необхідність звільнити та здати кімнату АДРЕСА_4 , звернувся до Чорноморської селищної ради з заявою щодо переоформлення особового рахунку на кімнату на свою доньку ОСОБА_2 . Підставою переоформлення особового рахунку на кімнату в гуртожитку ОСОБА_1 вказав те, що він військовослужбовець та постійно знаходиться за місцем служби, а донька проживає за вищевказаною адресою гуртожитку. ОСОБА_1 ввів в оману Чорноморську селищну раду, не вказавши, що отримав постійне житло так і про те, що донька не проживала з ним у гуртожитку та не стояла на обліку для отримання житла.
Окрім того, своєю заявою до Чорноморської селищної ради про переоформлення особового рахунку на кімнату АДРЕСА_4 ОСОБА_1 порушив вимоги п.19 Постанови КМУ від 03.08.2006 року № 1081 Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями «Військовослужбовець та члени зобов'язані вивільнити займане ними службове житлове приміщення в разі переміщення по службі, пов'язаного з переїздом до іншого населеного пункту, звільнення з військової служби, одержання або придбання житла для постійного проживання, якщо інше не передбачено законодавством».
Оскільки умовою надання ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 було звільнення ним займаної кімнати АДРЕСА_4 , то невиконання ним цієї умови, відповідно до ст. 59 ЖК України, є підставою для визнання виданого ордера недійсним з наслідками, передбаченими ст. 117 ЖК України.
Ухвалою суду від 26.09.2024 року позовну заяву Одеського квартирно-експлуатаційного управління прийнято до розгляду та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Сторонам направлено ухвалу суду, відповідачам роз'яснено про право на подання відзиву на позовну заяву.
31.07.2025 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Представник позивача у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Попроцький Д.М. у судовому засіданні заявлені вимоги не визнав, надав відзив на позов, у задоволенні вимог Одеського квартирно-експлуатаційного управління просив відмовити у повному обсязі. Свою позицію обґрунтував тим, що позивач у своєму позові посилається на ст. 59 ЖК України, однак не вказує, яка саме підстава з вищенаведених у цій статті є підставою для визнання ордеру недійсним у цьому позові, що говорить про відсутність належного мотивування та належно обґрунтованих підстав у цьому позові.
Також, замість висування вимоги про звільнення кімнати АДРЕСА_4 , позивач просить суд визнати недійсним та скасувати розпорядження та ордер на зовсім інше житло відповідача ОСОБА_1 , що не відноситься до порушення прав позивача. На думку представника відповідача, позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, що є самостійною підставою для відмовлення у позові.
Крім того, зазначив, що оскаржуваний ордер був виданий його клієнту на законних підставах та, відповідно, немає підстав, передбачених у ст. 59 ЖК України, для визнання ордеру на жиле приміщення недійсним у судовому порядку.
Щодо вини ОСОБА_1 у не передачі наданої кімнати у гуртожитку саме позивачу у період з 2022 року. по 2024 року, то ОСОБА_1 01.03.2022 року був мобілізований, перебував на казарменому режимі проживання та не мав можливості здати кімнату в гуртожитку, так як був на службі.
Що стосується подання заяви до Чорноморської селищної ради щодо переоформлення особового рахунку на кімнату № НОМЕР_2 у гуртожитку на свою доньку ОСОБА_2 , то ОСОБА_1 дійсно підписав цю заяву, так як на той час був мобілізований та виконував свої службові військові обов'язки й не міг одночасно займатися обслуговуванням та оплатою комунальних послуг по цій кімнаті, тому для зручності просив перекласти ці обов'язки на свою доньку, яка законно, згідно ордеру та діючому на той час законодавству, вселилася у цю кімнату та мешкала там.
До того ж ордер на квартиру ОСОБА_1 отримав 01.11.2022 року, а заяву він підписав 18.08.2022 року, тобто майже за три місяці до отримання житла. Відповідно до вищенаведеного, ОСОБА_1 , як обіцяв у своїй заяві, звільнив кімнату у гуртожитку, як тільки зміг наприкінці 2022 року, враховуючи його військову службу та отримання ним ордеру 01.11.2022 року, чим виконав свої зобов'язання.
Представник відповідача Приморської районної адміністрації Одеської міської ради - адвокат Андреєва А.Е. з позовом не погодилася в повному обсязі та вважає, що він не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження обставини на які він посилається.
Так, Одеське квартирно-експлуатаційне управління подало до громадської комісії житлових питань Приморської районної адміністрації Одеської міської ради всі необхідні документи, а тому у повній відповідності до діючого законодавства було видано ОСОБА_1 ордер на жиле приміщення № 009746 серії ПР від 01.11.2022 року на заняття жилого приміщення квартири АДРЕСА_1 .
Враховуючи тривалість проживання ОСОБА_1 у вищевказаній квартирі, неоспорення факту його проживання в даному об'єкті нерухомості з боку позивача, відсутність встановлення порушення установами процедури надання ОСОБА_1 вищевказаного житла для постійного проживання, представник відповідача вважає, що дії Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, направлені на видачу ОСОБА_1 ордеру на зазначену квартиру, були вчинені у повній відповідності до вищенаведеного законодавства.
Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши представників сторін, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За приписами статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду (стаття 47 Конституції України).
Відповідно до статті 9 ЖК України, громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського жилого фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.
Згідно із статтею 58 ЖК України, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського жилого фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Як вбачається з матеріалів справи, список надання житлової площі для постійного проживання в Одеському гарнізоні у Військовій академії, місцезнаходження АДРЕСА_3 був затверджений начальником Військові академії та узгоджений начальником КЕВ м. Одеса.
Згідно рішення житлової комісії Військової академії від 09.11.2021 року (протокол № 28), наказу начальника Військової академії № 1071 від 19.11.2021 року однокімнатна квартира АДРЕСА_2 була розподілена поза чергою ОСОБА_1 зі складом сім?ї - одна особа.
09.11.2021 року при перевірці житловою комісією Військової академії житлових умов ОСОБА_1 у АДРЕСА_5 було встановлено, що ОСОБА_1 мешкає один, про що була складена довідка від 09.11.2021 року.
12.11.2015 року ОСОБА_1 був поданий рапорт на ім'я голови житлової комісії Військової академії про зміну складу його сім'ї з трьох осіб на одну, у зв'язку із розірванням шлюбу. 30.11.2015 року на засіданні житлової комісії Військової академії було вирішено змінити склад сім?ї ОСОБА_1 у списках черговості отримання житла з трьох осіб на одну особу.
Протоколом засідання Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей жилими приміщеннями № 628 від 17.12.2021 року було розподілено житлову площу для проживання, у тому числі ОСОБА_1 - житло для постійного проживання з умовою: за умови здачі гуртожитку.
Заявою на ім?я командира ВЧ НОМЕР_1 від 10.12.2021 року ОСОБА_1 зобов'язався у разі прийняття позитивного рішення стосовно виділення йому житла за адресою АДРЕСА_3 , звільнити кімнату у гуртожитку.
31.12.2021 року було затверджено список надання житла для постійного проживання у Одеському гарнізоні, у тому числі ОСОБА_1
14.01.2022 року на підставі протоколу № 628 Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей жилими приміщеннями від 17.12.2021 року ОСОБА_1 знято з квартирного обліку.
31.01.2022 року КЕВ м. Одеси подано клопотання до Приморської районної адміністрації Одеської міської Ради про видачу ордеру на постійну квартиру ОСОБА_1
01.11.2022 року Приморська районна адміністрація виконавчого комітету Одеської міської Ради видала ОСОБА_1 ордер на жиле приміщення № 009746 серії ПР. Підставою для видачі ордеру вказано розпорядження № 175 від 24.03.2022 року.
Таким чином, однокімнатна квартира АДРЕСА_2 була розподілена поза чергою учаснику бойових дій, інваліду війни 3 групи, полковнику запасу ОСОБА_1 зі складом сім?ї - одна особа, перебуває на квартирному обліку в житловій комісії Військової академії в загальній черзі з 28.07.1998 року, в першочергових списках одержання житла з 30.04.2015 року, як УБД в позачергових списках з 31.03.2021 року, як інвалід війни, а з 24.06.2021 року, як звільнений у запас за станом здоров'я. Участі у приватизації державного житлового фонду не приймав, утримує приміщення в сімейному гуртожитку ВЧ НОМЕР_1 в АДРЕСА_5 .
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Ніхто не може бути виселений із займаного житлового приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій (стаття 9 ЖК України).
Частиною першою статті 109 ЖК України визначено, що виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.
Отже, будь-яке виселення або позбавлення особи права користування житлом допускається виключно на підставах, передбачених законом, і повинно відбуватися в судовому порядку.
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
У частині третій статті 12, частинах першій, п'ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з частиною другою статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Розглядаючи вимогу позивача про визнання розпорядження Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської Ради про надання житлової площі за № 175 від 24.03.2022 року недійсним та його скасування, суд керується наступним.
Надання житлових приміщень для постійного проживання військовослужбовцям Збройних Сил України, визначення алгоритму обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, методика та порядок забезпечення їх жилими приміщеннями врегульовані в тому числі: Житловим кодексом України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII, Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, Положенням про порядок забезпечення жилою площею у Збройних Силах України.
Аналіз наведених нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що надання військовослужбовцям житлового приміщення для постійного проживання здійснюється на підставі списку розподілу постійного житла, складеного КЕВ (КЕЧ), погодженого з Комісією з контролю за розподілом житла у гарнізонах Збройних Сил України та направленого до виконавчого органу сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад або районної державної адміністрації для видачі ордера.
До виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району надає облікову справу військовослужбовця разом з витягом зі Списку надання постійного житла у Збройних Силах України, копію протоколу житлової комісії військової частини (об?єднаної житлової комісії), витяг із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.
З матеріалів справи вбачається, що Одеське квартирно-експлуатаційне управління подало до громадської комісії житлових питань Приморської районної адміністрації Одеської міської ради всі необхідні документи, на підставі яких, у повній відповідності до діючого законодавства, видав 01.11.2022 року ОСОБА_1 ордер на жиле приміщення № 009746 серії ПР на заняття жилого приміщення квартири АДРЕСА_1 .
Одеське квартирно-експлуатаційне управління вказує, що підставою для визнання розпорядження про надання житлової площі недійсним є те, що ОСОБА_1 діяв недобросовісно, з метою одержання житла для постійного проживання надавав неправдиві відомості, що і стало підставою для надання йому ордеру на постійне житло.
Вказане твердження позивача матеріалами справи не доведено, а судом не встановлено.
Крім того, ордер на квартиру відповідач ОСОБА_1 отримав 01.11.2022 року, а заяву про переоформлення особового рахунку на кімнату в гуртожитку на доньку він підписав 18.08.2022 року, тобто майже за три місяці до отримання житла.
Інших підстав для визнання розпорядження Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської Ради про надання житлової площі за № 175 від 24.03.2022 року недійсним та його скасування позивачем не зазначено, а судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вказана вимога позивача необґрунтована та не підлягає задоволенню.
Розглядаючи вимогу позивача про визнання ордеру на жиле приміщення недійсним та виселення відповідача ОСОБА_1 з жилого приміщення, суд керується наступним.
Позивач у своєму позові посилається на ст. 59 ЖК України, якою визначені підстави, за наявності яких ордер на жиле приміщення може бути визнано судом недійсним.
Згідно зі статтею 59 ЖК України, ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.
Основною підставою для визнання ордера № 009746 серії ПР від 01.11.2022 року недійсним позивач вказує не виселення ОСОБА_3 з гуртожитку, що було однією з умов щодо отримання ним постійного житла.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 мешкав за адресою: кімната АДРЕСА_4 з дружиною та донькою ОСОБА_3 . Члени його сім?ї були вселені у вказану кімнату гуртожитку на підставі ордера, а отже на законних підставах. Після розірвання шлюбу в гуртожитку залишилася проживати донька ОСОБА_1 .
Згідно Розпорядження голови Чорноморської селищної ради № 106/2022-ОД від 21.09.2022 року, переоформлено особовий рахунок на ОСОБА_2 , на житлову площу, яку вона займає за адресою: АДРЕСА_5 з правом укладення договору найму цієї площі. Особовий рахунок на кв. АДРЕСА_4 , який раніше був відкритий на ОСОБА_1 - закрито.
З відповіді Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області на адвокатський запит № 3511/03-10/5313 від 07.11.2024 року вбачається, що згідно протоколу № 5 житлової комісії при виконавчому комітеті Чорноморської селищної ради від 16.09.2022 року було запропоновано житлово-комунальному господарству переоформити особовий рахунок на ім'я ОСОБА_2 , 2002 р.н. на однокімнатну квартиру АДРЕСА_4 . Окрім цього, розпорядженням голови Чорноморської селищної ради № 106/2022 - ОД від 21.09.2022 року особовий рахунок переоформлено на ОСОБА_2 , на вищевказану житлову площу, яку вона займає. Підставою стала заява ОСОБА_1 від 18.08.2022 року та рішення житлової комісії від 16.09.2022 року.
Як вбачається з акту проживання (мешкання) від 20.01.2025 року, на час отримання ордера на квартиру та вселення, ОСОБА_1 вже звільнив приміщення у гуртожитку.
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 звільнив кімнату у гуртожитку наприкінці 2022 року, чим виконав свої зобов'язання.
Дані про те, чи ставилося позивачем питання про виселення з кімнати гуртожитку доньки ОСОБА_1 , у суду відсутні.
Інших підстав, передбачених ст. 59 ЖК України, для визнання недійсним у судовому порядку ордера на спірне жиле приміщення позивачем не зазначено, а судом не встановлено.
За таких обставин у суду відсутні підстави для визнання оспорюваного ордеру на жиле приміщення недійсним, а відтак вказана вимога позивача є такою, що не підлягає задоволенню.
Даючи правову оцінку дослідженим судом доказам в цілому, суд дійшов висновку, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 отримав житлову площу у неправомірний спосіб у зв'язку з чим підлягає зняттю з реєстрації та виселенню, тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог Одеського квартирно-експлуатаційного управління у повному обсязі.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Оскільки позивачу відмовлено у задоволені його позовних вимог в повному обсязі, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати на його користь не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 280, 281 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Одеського квартирно-експлуатаційного управління до ОСОБА_1 , Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання ордеру на жиле приміщення недійсним, скасування розпорядження виконавчого комітету міської ради, зняття з реєстрації, виселення з жилого приміщення - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений 14.11.2025 року.
Суддя О.М.Боков