Ухвала від 17.11.2025 по справі 523/24116/25

Справа № 523/24116/25

Провадження №2/523/8650/25

УХВАЛА

"17" листопада 2025 р. м. Одеса

Суддя Пересипського районного суду м. Одеси Мурманова І.М., розглянувши матеріали за позовною заявою Одеської міської ради (код ЄДРПОУ: 26597691, юридична адреса: 65026, м. Одеса, пл. Біржова, буд. 1) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ), ФОП ОСОБА_2 (місце реєстрації АДРЕСА_2 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради (код ЄДРПОУ: 45839467, юридична адреса: м. Одеса, вул. Успенська, буд. 83/85), про стягнення заборгованості за договором оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

Одеська міська рада звернулась до Пересипського районного суду м. Одеси з позовними вимогами до ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради, про стягнення заборгованості за договором оренди землі.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що між позивачем та відповідачами було укладено договір оренди землі площею 0,2592 га за АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 5110137600:27:004:0006, строк дії договору до 22.05.2040 року для експлуатації та обслуговування гуртожитку.

Відповідачі у період з 01.02.2024 року по 31.03.2025 року не виконали обов'язок щодо сплати орендної плати.

З урахуванням викладеного представник позивача просить: стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість у загальному розмірі: 74 564, 87 гривень, з яких: заборгованість зі сплати орендної плати за період з 01.02.2024 року по 31.03.2025 року у розмірі: 65 045, 93 грн., інфляційні втрати - 5 192, 35 грн., 3% річних - 1 030, 88 грн., та пеня у розмірі: 3 295, 71 грн., та понесені судові витрати.

Стягнути з відповідача ФОП ОСОБА_2 15 232, 75 гривень, з яких: заборгованість зі сплати орендної плати за період з 01.02.2024 року по 31.03.2025 року у розмірі: 6 876, 27 гривень, інфляційні витрати 4 457, 55 гривень, 3% річних - 812, 09 грн. та пені у розмірі: 3 086, 84 грн. та судові витрати.

Після надходження та реєстрації зазначеної позовної заяви, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до вимог ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою суду від 17 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Разом з позовом представник позивача звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту, а саме: на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), які містяться на відкритих рахунках, а також на грошові кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення ухвали про накладення арешту, в межах розміру позовної вимоги у загальній сумі: 74 564, 87 гривень та судових витрат 4 542, 00 грн.

Накласти арешт на грошові кошти, що належать ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), та які містяться на відкритих рахунках, а також на грошові кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення ухвали про накладення арешту, в межах розміру позовної вимоги у загальній сумі 15 232, 75 гривень, та судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачі мають заборгованість та є підстави вважати, що у разі задоволення позовних вимог, відповідачі можуть самоусунутися від виконання рішення суду у добровільному порядку, а відтак позивач просить забезпечити позову.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.

У відповідності до ч. 1, 2ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст.150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову. Так, позов забезпечується шляхом: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

В п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 роз'яснено про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно із ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суддя зауважує, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до ч.1ст.151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

З матеріалів справи та заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом позовних вимог є стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості зі сплати оренди за земельною ділянкою. Позивач зазначив, що у період з 01.02.2024 року по 31.03.2025 року відповідачі не виконали обов'язок зі сплати орендної плати. Внаслідок невиконаного обов'язку, відповідачам було направлено претензію, однак така була проігнорована, що змусило відповідача звернутись з позовом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 зроблено висновок, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, подана заява про забезпечення позову, містить всі відомості, які викладені в ст. 151 ЦПК України.

Дослідивши матеріали поданої заяви про забезпечення позову та матеріали цивільної справи, враховуючи наведені докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві щодо забезпечення позову, наявність зв'язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, з врахуванням розумної співмірності вимог забезпечення позову, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів заявника, суддя вважає за можливе забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідачів в межах суми позовних вимог.

Керуючись статтями 149, 150, 151, 153, ЦПК України, суддя-

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача Одеської міської ради Танасійчука Івана Михайловича про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), які містяться на відкритих рахунках, а також на грошові кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення ухвали про накладення арешту, в межах розміру позовної вимоги у загальній сумі: 74 564, 87 гривень та судових витрат 4 542, 00 грн.

Накласти арешт на грошові кошти, що належать ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), та які містяться на відкритих рахунках, а також на грошові кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення ухвали про накладення арешту, в межах розміру позовної вимоги у загальній сумі 15 232, 75 гривень, та судових витрат.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Суддя:

Попередній документ
131824269
Наступний документ
131824271
Інформація про рішення:
№ рішення: 131824270
№ справи: 523/24116/25
Дата рішення: 17.11.2025
Дата публікації: 18.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Пересипський районний суд міста Одеси
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; оренди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (17.11.2025)
Дата надходження: 12.11.2025
Предмет позову: Про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
11.02.2026 11:00 Суворовський районний суд м.Одеси