Справа № 2/593/305/2025
(заочне)
Бережанський районний суд Тернопільської області
"31" жовтня 2025 р.
у складі: головуючої судді: Німко Н.П.
при секретарі: Олексів О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бережани Тернопільської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернувся в суд із позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №726727 від 12.10.2021 року у розмірі 26 958, 94 грн., сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн., а також витрат на правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог вказав, що 12 жовтня 2021 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір №726727 на суму 50 000,00 грн з кінцевим терміном повернення кредиту 12 жовтня 2022 року. У подальшому, 31 січня 2025 року укладено договір №31012025, відповідно до якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитним договором №726727. У зв'язку із невиконанням відповідачкою зобов'язань за договором утворилась заборгованість у сумі 26 958,94 грн., яка складається із: 23 787,01 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 3 171,93 грн. - заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
У судове засідання представник позивача не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи; просив розгляд справи проводити за його відсутності, клопотав про заочний розгляд справи у випадку неявки відповідача.
Відповідачка ОСОБА_1 у засідання суду не з'явилася, адресовані їй судові повістки повернуто до суду без вручення із відміткою про відсутність адресатів; відзив на позовну заяву не подала, як і не подала заяв з приводу участі у справі.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.
Ухвалою суду від 23 жовтня 2025 року вирішено розглядати справу заочно.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Судом встановлено таке:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачкою ОСОБА_1 12 жовтня 2021 року укладено Договір про надання споживчого кредиту №726727.
Згідно п.2.1 Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування (утримання): - у розмірі 40000, 00 гривень за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої зазначені Споживачем в Особистому кабінеті, або надані Товариству іншим шляхом, в тому числі, через засоби зв'язку; - у розмірі 10000,00 гривень на користь Товариства з метою виконання зобов'язань з оплати процентів за перший день користування кредитом.
Строк кредиту 365 днів, з кінцевим терміном повернення 12.10.2022 р (включно).
У подальшому, 31 січня 2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» і ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір надання послуги з факторингу №31012025, відповідно до якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитним договором №726727.
У зв'язку із невиконанням відповідачкою зобов'язань за вищевказаним договором №726727 від 12.10.2021 року утворилась заборгованість у розмірі 26 958,94 грн., яка складається із: 23 787,01 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 3 171,93 грн. - заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання в порушення умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що встановлено ст. 610 ЦК України.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Зі змісту ч.1 ст. 625 ЦК України вбачається, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Беручи до уваги, що у відповідачки утворилась заборгованість за кредитними договорами у зв'язку із його неналежним виконанням, зібрані у справі докази та їх належна оцінка, вказують на наявність підстав для задоволення позову про стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача.
Як вбачається з наданої платіжної інструкції №0530550003 від 19.06.2025 року позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в розмірі 2 422,40 грн., що підлягає відшкодуванню, шляхом його стягнення із відповідачки на користь позивача.
Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідачки витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 60 ЦПК України).
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Верховного суду від 09 березня 2021 року (справа № 200/10535/19-а) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Судом встановлено, що між позивачем ТОВ «Факторинг Партнерс» та адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» укладено договір №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року.
Згідно Витягу з Акту №11 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025 року адвокатом надано такі послуги:
- надання усної консультації з вивченням документів - 4000,00 грн.
- складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 9000,00 грн.
Суд констатує, що стороною позивача до матеріалів справи не долучено документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку (платіжні доручення, квитанції та ін.), а тому суд вважає, що підстави для стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 14, 76-78, 89, 133, 134, 137, 141, 141, 258, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, 526, 527, 530, 549, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд ,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Стягнути із відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» виниклу станом на 24 червня 2025 року заборгованість за кредитним договором у розмірі 26 958 (двадцять шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім) гривень 94 коп., яка складається із: 23 787 (двадцяти трьох тисяч семисот вісімдесяти семи) гривні 01 коп. - заборгованості за тілом кредиту, 3 171 (трьох тисяч ста сімдесяти однієї) гривні 93 коп. - заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
Стягнути із відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Відмовити у стягненні із ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) гривень 00 коп., за недоведеністю понесених витрат.
Відомості про сторін у справі:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», вул.Гедройця Єжи, 6/офіс 521, м.Київ, код ЄДРПОУ 42640371.
Відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Рішення суду, як заочне, може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його прголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області.
Суддя Бережанського районного суду
Тернопільської області Н.П.Німко