Справа №: 486/1724/25 Провадження № 3/486/708/2025
14 листопада 2025 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Волощук О.О.,
при секретарі судового засідання Грабовській А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Південноукраїнську справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ВАД №724293 від 29.08.2025 ОСОБА_1 13.08.2025 о 17:00 год. перебуваючи біля буд. АДРЕСА_2 , вчинив психологічне насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме висловлювався в її адресу нецензурною лайкою, чим завдав психологічної шкоди здоров'ю потерпілій.
Дії ОСОБА_1 особою, яка складала протокол, кваліфіковані за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, тобто вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
В судові засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , жодного разу не з'явився, судом належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.
Потерпіла в судове засідання не з'явилася, судом належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі.
До протоколу про адміністративне правопорушення ВАД №724293 від 29.08.2025 було додано наступні матеріали.
Рапорт працівника поліції ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області від 13.08.2025, в якому зазначено, що о 17:48 год надійшло повідомлення від ОСОБА_2 , яка вказала, що цивільний чоловік вчиняє психологічне насильство, взяв гроші, павербанк, простягає руки (наче вдарив по нозі ліхтариком та є кров) - від шмд відмовилась. Заявницю від нього захистила інші люди. Виїздом СОГ було встановлено, що у вечірній час доби співмешканець вчинив відносно заявниці домашнє насильство, а саме вчинив сварку, в ході якої почав на неї кричати, нецензурно виражатись в її адресу, кинув в неї залізний ліхтарик, в ході сварки погрожував фізичною розправою.
Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 13.08.2025, в якому ОСОБА_2 пояснила, що її співмешканець вчинив до неї домашнє насильство, а саме: психологічне та фізичне, ображав нецензурною лайкою, кинув в неї залізний ліхтарик. З приводу тілесних ушкоджень претензій не має.
Письмові пояснення ОСОБА_2 від 13.08.2025, в яких остання зазначила, що її співмешканець вчинив до неї домашнє насильство, а саме: психологічне та фізичне, ображав нецензурною лайкою, кинув в неї залізний ліхтарик. З приводу тілесних ушкоджень претензій не має. Вказаний конфлікт трапився через грошові кошти.
Письмові пояснення ОСОБА_1 від 29.08.2025, в яких останній зазначив, що 13.08.2025 о 17:40 год між ним та його співмешканкою почалась сварка, в ході якої він почав висловлюватись в її адресу нецензурною лайкою, через те, що вона вживає наркотичні речовини, а він їй забороняє це робити. В ході сварки він її не бив, чому вона сказала інше, не знає. У неї тілесних ушкоджень не має. Вона просто вдарила ногою по його ліхтарику.
Суд, дослідивши відомості, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №724293 від 29.08.2025 року, рапорті, протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, письмових поясненнях потерпілої, письмових поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійшов наступних висновків.
Ч. 1 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Для встановлення події адміністративного правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
П. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 14 ст. 1 цього Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п. 17 ст. 1 цього Закону).
Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є діяння (будь-які дії фізичного, психологічного чи економічного характеру, в тому числі погрози та образи), його шкідливі наслідки (шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, яка була або могла бути завдана потерпілому) та причинний зв'язок між діянням та наслідками.
Отже, для правильної кваліфікації дій особи за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді психологічного насильства, необхідною умовою є встановлення не лише застосування кривдником образливих, зокрема, нецензурних слів до потерпілої особи, а установлення факту, що такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Сам по собі факт складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 не є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
У протоколі про адміністративне правопорушення ВАД №724293 від 29.08.2025 зазначено, що ОСОБА_1 висловлювався в адресу своєї співмешканки ОСОБА_2 нецензурною лайкою, чим завдав психологічної шкоди здоров'ю потерпілій. Як вбачається із доданих до матеріалів справи рапорту, протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію та письмових пояснень потерпілої, ОСОБА_1 вчинив до потерпілої домашнє насильство, а саме: психологічне та фізичне, ображав нецензурною лайкою, кинув в неї залізний ліхтарик, з приводу тілесних ушкоджень претензій остання не має. Відповідно до письмових пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, між ним та його співмешканкою почалась сварка, в ході якої він почав висловлюватись в її адресу нецензурною лайкою, через те, що вона вживає наркотичні речовини, а він їй забороняє це робити. В ході сварки він її не бив, чому вона сказала інше, не знає. У неї тілесних ушкоджень не має. Вона просто вдарила ногою по його ліхтарику.
Інших матеріалів до протоколу не додано, а з досліджених доказів в сукупності вбачається, що єдиною підставою для складення протоколу стали пояснення ОСОБА_2 . Жодних медичних довідок про шкоду психологічному чи фізичному здоров'ю потерпілою не було надано, свідків на підтвердження своїх слів потерпілою залучено не було, а особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, в письмових поясненнях заперечував вчинення домашнього насильства. До того ж з матеріалів справи вбачається, що пояснення потерпілої та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, різняться між собою та заперечують одне одного.
Згідно ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010№ 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі.
Аналіз встановлених судом обставин та матеріалів справи не підтвердив факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому діяння. Наявні в матеріалах справи докази свідчать лише про побутову сварку між співмешканцями.
За таких обставин, оскільки сукупністю наданих суду доказів не підтверджено обставини, визначені в протоколах про адміністративні правопорушення, а всі сумніви слід тлумачити на користь особи, провадження у справі відносно ОСОБА_1 слід закрити з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.173-2, ст.ст. 247, 252, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Південноукраїнський міський суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.О. Волощук