Справа №: 486/1751/25 Провадження № 3/486/714/2025
14 листопада 2025 року м.Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Волощук О.О.,
при секретарі судового засідання Грабовській А.Д.,
потерпілої ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ВАД №724326 від 06.09.2025 ОСОБА_2 05.09.2025 о 23:50 год. знаходячись в п'яному вигляді, вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_1 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме висловлювався нецензурною лайкою в адресу дружини, та вдарив її в обличчя, внаслідок чого завдана шкода психологічному та фізичному здоров'ю потерпілої.
Дії ОСОБА_2 особою, яка складала протокол, кваліфіковані за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 не з'явився, судом належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі.
Потерпіла в судовому засіданні просила суд не притягати її чоловіка до адміністративної відповідальності. Пояснила, що в той день відбулася сварка на ґрунті ревнощів. Наразі вони примирилися, претензій до чоловіка не має та просить суд не карати чоловіка.
До протоколу було додано наступні матеріали.
Рапорт працівника поліції ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області від 05.09.2025, в якому зазначено, що о 23:55 год надійшло повідомлення від ОСОБА_1 , яка вказала, що за місцем їх проживання бійка між братами (чоловік заявниці та його брат), в стані алкогольного сп'яніння. Прибувши за адресою працівниками поліції було встановлено, що ОСОБА_2 , перебуваючи в п'яному виглядівчинив відносно своєї дружини ОСОБА_1 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру.
Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 06.09.2025, відповідно до якого 05.09.2025 близько 23:50 год ОСОБА_2 , перебуваючи в п'яному вигляді, вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно дружини ОСОБА_1 .
Письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 06.09.2025, в яких вона зазначила, що 05.09.2025 вона з чоловіком перебувала за місцем свого мешкання, де перед цим вживав алкоголь. З ними перебував брат чоловіка. З невідомих причин чоловік почав її ображати брутальною лайкою та вдарив її долонею по обличчю два рази. Його брат почав захищати її.
Суд, дослідивши відомості, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №724326 від 06.09.2025 року, рапорті, протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, письмових поясненнях потерпілоїта поясненнях, наданих останньою в судовому засіданні, дійшов наступних висновків.
Частина 1 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Для встановлення події адміністративного правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 14 ст. 1 цього Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п. 17 ст. 1 цього Закону).
Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є діяння (будь-які дії фізичного, психологічного чи економічного характеру, в тому числі погрози та образи), його шкідливі наслідки (шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, яка була або могла бути завдана потерпілому) та причинний зв'язок між діянням та наслідками.
Отже, для правильної кваліфікації дій особи за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді психологічного насильства, необхідною умовою є встановлення не лише застосування кривдником образливих, зокрема, нецензурних слів до потерпілої особи, а установлення факту, що такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Сам по собі факт складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 не є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
У протоколі про адміністративне правопорушення ВАД №724326 від 06.09.2025 зазначено, що ОСОБА_2 знаходячись в п'яному вигляді, вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_1 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме висловлювався нецензурною лайкою в адресу дружини, та вдарив її в обличчя, внаслідок чого завдана шкода психологічному та фізичному здоров'ю потерпілої.
Як вбачається із доданого до протоколу рапорту від 05.09.2025, до поліції надійшло повідомлення від потерпілої про те, що за місцем їх проживання бійка між братами (чоловік заявниці та його брат), в стані алкогольного сп'яніння. Також до протоколу додано протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, відповідно до якого ОСОБА_2 , перебуваючи в п'яному вигляді, вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно дружини ОСОБА_1 .
Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_1 , вона з чоловіком перебувала за місцем свого мешкання, де перед цим вживав алкоголь. З ними перебував брат чоловіка. З невідомих причин чоловік почав її ображати брутальною лайкою та вдарив її долонею по обличчю два рази. Його брат почав захищати її.
Інших матеріалів до протоколу не додано, а з досліджених доказів в сукупності вбачається, що єдиною підставою для складення протоколу стали пояснення ОСОБА_1 . Жодних свідків не залучено, жодних довідок про шкоду психологічному чи фізичному здоров'ю суду не надано.
Разом з тим, в судовому засіданні потерпіла не підтримала свої письмові пояснення, та вказала, що домашнього насильства не було, була лише сварка, повідомила суду, що претензій до чоловіка не має та просила суд його не карати. Викликала поліцію із-за бійки, яка сталася між її чоловіком та його братом.
Згідно зі ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010№ 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі.
Аналіз встановлених судом обставин та матеріалів справи не підтвердив факт вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому діяння. Наявні в матеріалах справи докази свідчать лише про одноразовий конфлікт між подружжям та між братами. Зі слів потерпілої конфлікт не є продовжуваним, мав короткотривалий характер та сторони вже примирилися.
За таких обставин, оскільки сукупністю наданих суду доказів не підтверджено обставини, визначені в протоколах про адміністративні правопорушення, а всі сумніви слід тлумачити на користь особи, провадження у справі відносно ОСОБА_2 слід закрити з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.173-2, ст.ст. 247, 252, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі відносно ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Південноукраїнський міський суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.О. Волощук