Справа №: 486/1752/25 Провадження № 3/486/715/2025
14 листопада 2025 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Волощук О.О.,
при секретарі судового засідання Грабовській А.Д.,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП,-
03.09.2025 о 13:50 год. ОСОБА_1 в Центрі соціальної допомоги, перебуваючи в п'яному вигляді, виражався нецензурною лайкою в бік працівників Центру соціальної допомоги.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , свою вину визнав, з обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення погодився. Пояснив, що в той день прийшов до Центру соціальної допомоги за допомогою, був трохи на підпитку, коли допомоги з приводу консультації не надали, він влаштував сварку.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, шляхом направлення судових повісток за адресою.
Окрім визнання своєї вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, повністю підтверджується наступними доказами.
Протоколом про адміністративне правопорушення ВАД №724282 від 03.09.2025, в якому зазначено, що 03.09.2025 о 13:50 год. ОСОБА_1 в Центрі соціальної допомоги, перебуваючи в п'яному вигляді, виражався нецензурною лайкою в бік працівників Центру соціальної допомоги.
Рапортом працівника поліції ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області від 03.09.2025, в якому зазначено, що 03.09.2025 о 13:56 год надійшло повідомлення від ОСОБА_2 , яка зазначила, що невідомий чоловік в стані алкогольного сп'яніння поводиться агресивно, висловлюється нецензурно, погрожує, в руках нічого небезпечного не має. Прибувши на місце виклику, працівники поліції з'ясували, що ОСОБА_1 перебуваючи в п'яному вигляді виражався нецензурною лайкою в адресу працівників центру.
Письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 03.09.2025, в яких вона зазначила, що о 13:50 год до центру соціальних служб звернувся чоловік з запитом надання соціальної допомоги для свого товариша, а саме отримання талонів на харчування. У відповідь на запит чоловіку роз'яснено, що дану соціальну послугу їхня установа не надає і перенаправлено до відповідного закладу та вказано адресу. Після її слів чоловік почав підвищувати голос. Чоловік почав вести себе агресивно та неадекватно, використовуючи нецензурну лайку і навіть погрожував фізичною розправою. Також сказав, що підпалить установу.
Відеозаписами на DVD-R диску з місця події, на яких очевидці зафіксували факт вчинення ОСОБА_1 сварки, використання останнім нецензурних слів та його неадекватної, грубої поведінки.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП, яка ставиться ОСОБА_1 у провину, правопорушенням є вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Нецензурна лайка у громадських місцях - це найбільш цинічні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності.
Образливе ставлення до громадян - це докучлива поведінка, пов'язана з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері, такі як хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративне зривання головного убору, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, непристойна пропозиція дівчині та інші подібні дії. Для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав'язати свою волю, а точніше свавілля. Конкретні прояви цього правопорушення надзвичайно різноманітні.
Крім того, законодавець визначив форму вчинення адміністративного правопорушення як інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, до яких необхідно віднести: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів'я по телефону; співання непристойних пісень; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільна без потреби зупинка комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не призвело до тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявленням неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах тощо. Вказаний перелік не є вичерпним та може бути розширений з врахування конкретних обставин та поведінки порушника.
Дрібне хуліганство характеризується наявністю умислу - особа, яка скоїла дрібне хуліганство, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок, і бажає чи свідомо допускає вияв неповаги до суспільства.
Безпосереднім об'єктом охорони за ст. 173 КУпАП є громадський порядок. Для визначення поняття громадський порядок суд виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок - це стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об'єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад). Слід також зазначити, що хуліганством, можуть бути визнані дії, поєднані з демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, проявом безсоромності чи грубої непристойності (висновок пленуму Верховного Суду України у своїй Постанові "Про судову практику у справах про хуліганство" від 22 грудня 2006 року N 10).
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. До таких місць можна віднести під'їзди житлових будинків, підземні переходи, ліфти, таксофони, заклади охорони здоров'я, навчальні та освітньо-виховні заклади, дитячі майданчики, спортивні майданчики та приміщення закритих спортивних споруд, громадський транспорт; стадіони, приміщення відкритих та закритих спортивних споруд, заклади громадського харчування, приміщення закладів культури, приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; приміщення підприємств, установ та організацій всіх форм власності. Громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони. Зокрема, громадським місцем є ліфт, таксофон, приміщення та територія закладів охорони здоров'я, навчальних закладів, дитячих майданчиків, спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, закладів фізичної культури і спорту, під'їзди житлових будинків, підземні переходи, транспорт загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, приміщення закладів ресторанного господарства, об'єктів культурного призначення, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ, стаціонарно обладнані зупинки маршрутних транспортних засобів, приміщення підприємств, установ та організацій усіх форм власності, готелів та аналогічних засобів розміщення громадян, гуртожитків, аеропортів та на вокзалів. Таким чином, громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.
Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров'я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.
Хуліганство з об'єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності. Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою.
З досліджених у судовому засіданні доказів в їх сукупності суддя дійшов до висновку, що дії ОСОБА_1 підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Таким чином, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи, суддя вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки докази її вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах, що були повно та всебічно досліджені.
При визначенні ОСОБА_1 виду і розміру адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого нею адміністративного правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, і вважає необхідним накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією ст.173 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Керуючись ст. ст. 22, ст.173, 283-285 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 (трьох) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 (п'ятдесят одну) гривню на користь держави (рахунок UA298999980313060106000014476, одержувач - Миколаїв.ГУК/тгмЮжноукраїнськ/21081100, Код ЄДРПОУ 37992030, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, КЕКД 21081100).
У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня отримання постанови, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу стягнути подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Південноукраїнський міський суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.О. Волощук