Справа № 510/2334/25
Провадження № 1-кс/510/61/25
17 листопада 2025 року
Слідчий суддя Ренійського районного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
особи, яка вчинила кримінальне правопорушення за межами України ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) який перебуває в міжнародному розшуку з метою арешту та подальшої екстрадиції до Республіки Молдова, для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.217/1 КК РМ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рені Одеської області клопотання Ізмаїльської окружної прокуратури про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (тимчасовий арешт),
відносно ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кишинів, Республіка Молдова, громадянина Республіки Молдова, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина Республіки Молдова серії НОМЕР_1 , виданим 17.04.2019 р., дійсний до 17.04.2029 р., -
Керівник Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про застосування тимчасового арешту до громадянина Республіки Молдови ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває в міжнародному розшуку з метою арешту та подальшої екстрадиції до Республіки Молдова, для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.217/1 КК РМ(збут наркотичних речовин).
В клопотанні зазначено, що співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , 14.11.2025 р. в пункті пропуску "Паромний комплекс Орлівка" виявлено громадянина Республіки Молдова ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на міжнародному рівні розшукується правоохоронними органами Молдови для притягнення до за вчинення злочину передбаченого ч.4 ст.217/1 КК РМ(збут наркотичних речовин).
Оперуповноваженим ЗС № 2 ВКП Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області 14.11.2025р. складено протокол про затримання ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) в порядку ст. ст. 208, 582 КПК України та направлено до ІТТ № 6 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області,.
Підставою для затримання ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) та застосування у подальшому стосовно нього тимчасового арешту є документи, що містять дані про вчинення особою злочину на території іноземної держави та обрання щодо неї запобіжного заходу компетентним органом іноземної держави у вигляді тримання під вартою.
Так, НЦБ Інтерполу республіки Молдова підтвердило розшук ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , надіславши при цьому відповідне підтвердження офіційними каналами Інтерполу. За повідомленням НЦБ Інтерполу в республіці Молдова, розшук ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , триває та його екстрадиція буде запитуватися, у зв'язку з чим висловило прохання обрати особі тимчасовий арешт та повідомило, що компетентні органи країни поінформовані про необхідність надання документів необхідних для екстрадиції.
Відповідно до інформації, наданої ВМПС ГУНП в Одеській області, згідно з обліками Генерального секретаріату Інтерполу громадянин республіки Молдова ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 розшукується на міжнародному рівні з 02.05.2025 з метою арешту та подальшої екстрадиції до республіки Молдова за вчинення злочину, передбаченого ст. 217/1 КК РМ (збут наркотичних речовин)
З матеріалів, що містяться у картці Інтерпол вбачається, що протягом 2022 року до 23.08.2022 ОСОБА_5 разом та за змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та іншою невстановленою особою, діючи умисно, з метою отримання прибутку від незаконного обігу наркотиків, приєдналися до організованої злочинної групи, очолюваної невстановленими особами, яка мала стійкий характер, правила спілкування підпорядкування, дисципліну, чітко визначений план злочинної діяльності, з визначенням ролей та функцій членів групи, конкретних дій та мети, наміру вчинення дій з метою придбання, зберігання, переробки, транспортуваня,розповсюдження та утилізації наркотиків на території Республіки Молдова з метою отримання прибутку.
Злочин, покарання за яке призначено ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) є екстрадиційним, оскільки передбачає покарання у вигляді позбавлення волі більше ніж на 1 рік.
Компетентні органи Республіки Молдови підтвердили розшук ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 )та звернулись з проханням про застосування до нього тимчасового арешту.
Таким чином прокурор звернувся із клопотанням про застосування тимчасового арешту до громадянина ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває у міжнародному розшуку з метою арешту та подальшої екстрадиції до Республіки Молдова для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.217/1 КК РМ, на 40 діб, а у разі згоди ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) на видачу (екстрадицію) для застосування процедури видачі (екстрадиції) у спрощеному порядку, затвердити таку згоду та застосувати відносно ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) екстрадиційний арешт.
У судовому засіданні ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) було роз'яснено його право надати згоду на видачу (екстрадицію) для застосування процедури видачі (екстрадиції) у спрощеному порядку, а також право на відмову від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності у разі надання згоди на її видачу (екстрадицію).
Під час судового засідання від ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 )) надійшла заява, в якій він просить застосувати скорочену процедуру його видачі (екстрадиції) та затвердити його згоду на таку екстрадицію.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні звернув увагу суду на те, що більшість документів наданих представниками Молдови де міститься інформація про скоєння злочину ОСОБА_5 та оголошення його в міжнародний розшук, які доданні прокуратурою до клопотання ,складені Молдавського (Румунською ) мовою, та не можуть розглядатися судом в якості доказів.Крім, того захисник звернув увагу на те що відносно ОСОБА_5 , було складеного 2 протоколи про його затримання різними компетентними органами, а саме: Державною прикордонною службою та Національною поліцією України , які містять розбіжності щодо часу його затримання. На підставі цього просив суд відмовити у задоволенні клопотання
Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти затвердження згоди затриманого ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) на його видачу (екстрадицію) у спрощеному порядку.
В ході розгляду клопотання були дослідженні матеріали, які додані до клопотання, а саме документи які надані стороною обвинувачення:
- протоколи затримання від 14.11.2025р. громадянина ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- витяг з банку даних Інтерполу, особова картка на громадянина - протокол затримання від 14.11.2025р. громадянина ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- пояснення адвоката ОСОБА_4 від 14.11.2025р.;
- заява від ОСОБА_5 , про згоду на екстрадицію в спрощенного порядку від 17.11.2025 р;
Вислухавши затриманого та його захисника, думку прокурора, вивчивши заяву, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
При прийнятті рішення по клопотанню слідчий суддя враховує положення ч. 2ст. 29 Конституції України, згідно з якою, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою не інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 7ст. 584 КПК України, під час розгляду клопотання слідчий суддя встановлює особу, роз'яснює особі її право надати згоду на видачу (екстрадицію) для застосування процедури видачі (екстрадиції) у спрощеному порядку, а також право на відмову від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності у разі надання згоди на видачу (екстрадицію), з'ясовує бажання особи скористатися цими правами, перевіряє добровільність надання особою згоди на її видачу (екстрадицію), відмови від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності, усвідомлення особою правових наслідків такої згоди (відмови), перевіряє запит про видачу та наявні матеріали екстрадиційної перевірки, вислуховує думку прокурора, інших учасників.
Згідно з п.9 ч.1 ст.541 КПК України, екстрадиційний арешт - це застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою з метою забезпечення її видачі (екстрадиції).
Відповідно до ч.1 ст.584 КПК України після надходження запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи за дорученням або зверненням центрального органу України прокурор звертається з клопотанням про її екстрадиційний арешт до слідчого судді за місцем тримання особи під вартою.
Відповідно до ч.4 ст.584 КПК України при вирішенні питання про застосування екстрадиційного арешту слідчий суддя керується положеннями цього Кодексу та міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.8 ст.584 КПК України при розгляді клопотання слідчий суддя не досліджує питання про винуватість та не перевіряє законність процесуальних рішень, прийнятих компетентними органами іноземної держави у справі стосовно особи, щодо якої надійшов запит про видачу.
Відповідно до ч.10 ст.584 КПК України екстрадиційний арешт застосовується до вирішення питання про видачу особи (екстрадицію) та її фактичної передачі, але не може тривати більше дванадцяти місяців.
Вимогами ст. 583 Кримінального процесуального кодексу України передбачається, що до затриманої особи, яка вчинила злочин за межами України, застосовується тимчасовий арешт до сорока діб або інший встановлений відповідним міжнародним договором України строк до надходження запиту про її видачу. Прокурор звертається до слідчого судді, у межах територіальної юрисдикції якого здійснено затримання, із клопотанням про застосування тимчасового арешту.
У разі якщо максимальний строк тимчасового арешту, передбачений частиною першою цієї статті, закінчився, а запит про видачу цієї особи не надійшов, особа підлягає негайному звільненню з-під арешту.
Відповідно до ч. 4 ст. 583 КПК України, до клопотання додаються: протокол затримання особи з відміткою про роз'яснення особі її права надати згоду на видачу (екстрадицію) для застосування процедури видачі (екстрадиції) у спрощеному порядку, а також права на відмову від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності у разі надання згоди на її видачу (екстрадицію); документи, що містять дані про вчинення особою злочину на території іноземної держави та обрання щодо неї запобіжного заходу компетентним органом іноземної держави; документи, що підтверджують особу затриманого; письмова заява затриманої особи про згоду на її видачу (екстрадицію), в якій особа може зазначити про відмову від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності (в разі наявності такої письмової заяви).
Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановлює особу затриманого, пропонує особі зробити заяву, роз'яснює особі її право надати згоду на видачу (екстрадицію) для застосування процедури видачі (екстрадиції) у спрощеному порядку, а також право на відмову від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності у разі надання згоди на її видачу (екстрадицію), з'ясовує бажання особи скористатися цими правами, перевіряє добровільність надання особою згоди на її видачу (екстрадицію), відмови від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності, усвідомлення особою правових наслідків такої згоди (відмови), перевіряє наявність документів, передбачених пунктом 2 частини четвертої цієї статті, вислуховує думку прокурора та інших учасників.
Відповідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №16 від 08.10.2004 року «Про деякі питання застосування законодавства, яке регулює порядок і строки затримання (арешту) осіб при вирішенні питань, пов'язаних з екстрадицією» при вирішенні питання про тимчасовий арешт особи з метою її видачі іноземній державі, суд повинен перевірити наявність запиту та відповідних документів, визначених договором, на підставі яких вирішується питання про екстрадицію, а також відсутність обставин, що перешкоджають видачі або передачі.
Так, в якості документів, що містять дані про вчинення особою злочину на території іноземної держави та обрання щодо неї запобіжного заходу компетентним органом іноземної держави, прокурор посилається на листи начальника відділу міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП в Одеській області щодо затримання громадянина Республіки Молдова ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , розшукуваного іноземними правоохоронними органами, на особову справу особи з банку даних Інтерполу, що на думку суду є безпосереднім документом , що містить дані про вчинення особою злочину на території іноземної держави.
Частиною 2 статті 12 Європейської конвенції про видачу правопорушників від 13 грудня 1957 року регламентовано, що запит супроводжується: а) оригіналом або завіреною копією обвинувального вироку та постанови суду або постанови про негайне затримання чи ордера на арешт або іншого розпорядження, яке має таку ж силу і видане відповідно до процедури передбаченої законодавством запитуючої Сторони; b) викладом правопорушень за які вимагається видача. Час і місце їх вчинення, їх юридична кваліфікація і посилання на відповідні правові положення зазначаються якнайточніше; c) копією відповідних законодавчих актів або коли це не можливо, викладом відповідного закону і, по можливості, якнайточнішим описом відповідної особи, а також будь-якою іншою інформацією, яка може сприяти встановленню її особистості та громадянства.
Відповідно до статті 62 Конституції України, статті 6 конвенції особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 583 КПК України, за результатами розгляду слідчий суддя постановляє ухвалу про: застосування тимчасового арешту; відмову в застосуванні тимчасового арешту, якщо для його обрання немає підстав; затвердження згоди особи на її видачу (екстрадицію) та застосування екстрадиційного арешту; затвердження згоди особи на її видачу (екстрадицію), відмови особи від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності та застосування екстрадиційного арешту та застосування тимчасового арешту та відмову у затвердженні згоди особи на її видачу (екстрадицію).
Згідно ч. 2 ст. 588 КПК України особа має право у будь-який час до прийняття рішення про її видачу (екстрадицію) подати слідчому судді письмову заяву про надання згоди на її видачу (екстрадицію), в якій може зазначити про відмову від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності. Згода особи на її видачу (екстрадицію), відмова особи від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності можуть бути відкликані особою до їх затвердження слідчим суддею.
Ч.10 ст. 584 КПК України визначено, що екстрадиційний арешт застосовується до вирішення питання про видачу особи (екстрадицію) та її фактичної передачі, але не може тривати більше дванадцяти місяців.
Згідно ч. 11 ст. 584 КПК України, в межах цього строку слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа перебуває під вартою, за клопотанням прокурора не рідше одного разу на два місяці перевіряє наявність підстав для подальшого тримання особи під вартою або її звільнення.
Як передбачено ст. 586 КПК України, тимчасовий арешт або запобіжний захід припиняється в разі, якщо: 1) центральний орган України в передбачені міжнародним договором України строки не отримав запит про видачу особи (екстрадицію); 2) під час екстрадиційної перевірки встановлено обставини, за наявності яких видача особи (екстрадиція) не здійснюється; 3) компетентний орган іноземної держави відмовився вимагати видачу особи; 4) центральним органом України прийнято рішення про відмову у видачі особи (екстрадиції).
Причому, згідно із ч. 2 ст. 586 КПК України, скасування тимчасового арешту або запобіжного заходу здійснюється керівником відповідної обласної прокуратури, його першим заступником або заступником за дорученням (зверненням) центрального органу України, а у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої цієї статті, за погодженням з відповідним центральним органом України. Копія постанови про скасування тимчасового арешту або запобіжного заходу надсилається уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, слідчому судді, який приймав рішення про застосування тимчасового арешту або запобіжного заходу, а також особі, щодо якої застосовувався запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
Таким чином, слід вважати, що навіть, якщо слідчий суддя не визначив у винесеній ухвалі строк застосування запобіжного заходу, він буде діяти до виникнення підстав, встановлених ст. 586 КПК України.
Натомість, в ч. 4 ст. 196 КПК України зазначено, що слідчий суддя , суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 ст. 197 цього Кодексу.
Ч. 2 ст. 197 КПК України передбачено, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
В ході розгляду клопотання прокурора від ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла письмова заява про затвердження його згоди на застосування скороченої процедури його видачі (екстрадиції), яка була складена в присутності захисника.
У судовому засіданні ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) підтвердив, що добровільно погоджується на свою видачу компетентним органам Республіки Молдова, йому зрозумілий зміст такої згоди та її наслідки.
Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що згода ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 є добровільною, останній усвідомлює правові наслідки такої згоди.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для затвердження даної згоди.
Виходячи з вищенаведеного, слідчий суддя задовольняє клопотання про застосування екстрадіційного арешту відносно громадянина ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 із затвердженням згоди на видачу (екстрадицію) для застосування процедури видачі (екстрадиції) у спрощеному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.16 Європейської конвенції «Про видачу правопорушників» від 13.12.1957 року; ст. 56, 60 Конвенції «Про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах» від 22.01.1993 року, а також ст. ст. 372, 376, 583, 584, 588 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання Ізмаїльської окружної прокуратури щодо застосування до ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт) - задовольнити.
Затвердити згоду на видачу (екстрадицію) для застосування процедури видачі (екстрадиції) у спрощеному порядку та застосувати до громадянина ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 екстрадиційний арешт, строком на 12 місяців, тобто з 14 листопада 2025 року з 16 год. 45 хв. і до вирішення питання про видачу особи (екстрадицію) та її фактичної передачі, але не може тривати більше дванадцяти місяців (тобто, до строку, не пізніше 14 листопада 2026 року до 16 год. 45 хв.
Конвоювати та утримувати ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку тимчасового арешту в ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку особою до якої застосовано тимчасовий арешт, її захисником, прокурором протягом 5 днів з дня її проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя Ренійського районного суду
Одеської області ОСОБА_1