Справа № 490/5735/25
нп 2/490/3613/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
24 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва
у складі головуючого судді Шолох Л.М.,
при секретарі судових засідань Шведюк Д.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У липні 2025 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», позивач) до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідачем не були виконані взяті на себе зобов'язання за кредитним договором право вимоги за яким відступлено ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», внаслідок чого у неї утворилася заборгованість за кредитним договором в сумі 46 118,85 грн з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 9 662,00 грн; заборгованість за відсотками - 35 406,85 грн та заборгованість за комісією - 1050,00 грн.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.07.2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, одночасно з цим судом витребовано у Банка-емітента інформацію щодо рахунку відповідача.
Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), проте в ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 21.07.2025 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз'яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідачу за адресою зареєстрованого місця проживання направлялась копія позовної заяви з додатками, ухвала про відкриття провадження у справі. Вказане поштове відправлення повернулось на адресу суду 20.08.2025 року з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п.п. 91, 99, 101 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України №270 від 05.03.2009 року інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.
Рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.
У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
У разі, коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.
Крім того, відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові №922/1714/18 від 17.04.2019 року, яка, з точки зору ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судом, неотримання судових повісток особою, які направлялися за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання є свідомими, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчать про зловживання процесуальними правами, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.
Виходячи з цього, порядку повідомлення адресата про надходження судової повістки, неявка адресата за її отриманням у поштовому відділенні є відмовою від її отримання, а тому повідомлення відповідача про час розгляду справи суд вважає належним.
Тобто, судом були використані всі можливі способи сповіщення відповідача про наявність справи у суді та виклик до суду, але вони результатів не дали.
Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, не скористався своїм процесуальним правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
Враховуючи рішення ЄСПЛ у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» (№12307/16), яким визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також, Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 31.08.2021 року ОСОБА_1 подала до ТОВ «Мілоан» анкету-заявку на надання споживчого кредиту на суму 15 000,00 грн, проценти нараховуються за ставкою 2,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно п. 7.1. кредитного договору цей Договір, що складається з Правил та індивідуальної частини (з додатками №1 та №2), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п. 2.1 цього Договору. Строк дії цього Договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань. Сторони домовились, що повне виконання зобов'язань повинно відбутись не пізніше дати встановленої п.1.4 Договору.
ОСОБА_1 укладаючи кредитний договір №4464867погодилась на його умови, а саме: сума кредиту за Договором становить 15 000,00 грн. Кредит надається строком на 30 днів. Кредит надається Позичальнику для особистих потреб, в сумі 15 000,00 грн на споживчі цілі шляхом перерахування в безготівковій формі на картковий рахунок Позичальника № НОМЕР_1 .
Судом досліджено платіжне доруження 55133400, згідно якого вбачається, що відповідачу на картковий рахунок № НОМЕР_1 перераховано 15 000,00 грн. Призначення платежу «Кошти згідно договору 4464867».
Позичальник зобов'язується повернути кошти, отримані за кредитним договором сплатити комісію та відсотки за користування кредитом відповідно до п.1.4 договору.
Умови кредитного договору та розмір процентної ставки також зазначені в паспорті споживчого кредиту, який відповідач підписала того ж дня - 31.08.2021 року.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про всі умови кредитування, а саме: сукупну вартість кредиту, сплату комісії та умови повернення кредитних коштів.
09.02.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу №80-МЛ, відповідно до умов якого, ТОВ «Мілоан» передав ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняв належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимог в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 .
Однак після передачі права вимоги за кредитним договором ОСОБА_1 не виконавла свої зобов'язання перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» і допустила виникнення заборгованості за кредитним договором №4464867від 31.08.2021 року у розмірі 46 118,85 грн.
10.07.2025 року на адресу відповідача, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направлено вимогу про сплату заборгованості за кредитним договором в розмірі 46 118,85 грн. Проте, до теперішнього часу вказана заборгованість відповідачем у добровільному порядку не погашена.
Судом витребовувалась інформація щодо карткового рахунку відповідача. Банком-емітентом була надана відповідь, у якій зазначено що на ім'я ОСОБА_1 емітувалась картка № НОМЕР_1 , рахунок до картки НОМЕР_2 . Згідно виписки наданої банком, на рахунок відповідача 31.08.2021 року було перераховано 15 000,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до частини 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред'явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).
В позовній заяві позивачем викладено вимогу про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 1050,00 грн. На переконання суду, вимога щодо стягнення заборгованості за комісією, як складової заборгованості за кредитним договором задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Закону України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Закон України "Про споживче кредитування" розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування" після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
У силу вимог ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України "Про споживче кредитування" (10.06.2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, є нікчемною відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування".
Така правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача комісії у сумі 1050 грн 00 коп.
За такого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №4464867 від 31.08.2021 року у розмірі 45 068,85 грн з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 9 662,00 грн; заборгованість за відсотками - 35 406,85 грн.
Крім того, на підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 2373,56 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн.
На підставі наведеного, керуючись 12,13, 18, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №4464867 від 31.08.2021 року у розмірі 45 068,85 грн з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 9662,00 грн; заборгованість за відсотками - 35 406,85 грн.
В задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2373,56 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місце знаходження: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28;
Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Л.М. Шолох