Справа № 522/24900/25-Е
Провадження № 2-а/522/581/25
17 листопада 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси - Косіцина В.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Доброславський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
17 листопада 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Доброславський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.07.2025 року №М/128/1;
- зобов'язати третю особу негайно повернути на його рахунок незаконно стягнуті кошти у повному обсязі, включно з виконавчим збором.
За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, справа передана на розгляд судді Косіциній В.В.
Згідно ч.1 ст.25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно постанови КАС ВС від 05.10.2022 у справі № 813/1813/18, у випадку оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань) встановлюється альтернативна підсудність розгляду справи за вибором позивача.
У Постанові КАС ВС від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16-а вказано, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Оскільки, предметом позову є оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, суд доходить до висновку про наявність підстав для застосування положень ч.1 ст.25 КАС України для визнання підсудності, а тому, така позовна заява може бути пред'явлена:
- за місцем реєстрації позивача;
- за місцезнаходженням відповідача.
Місцезнаходженням відповідача є: м. Одеса, вул. Канатна, 87, що територіально знаходиться в межах Приморського району міста Одеси.
На підставі вище викладеного, суд вважає, що справа підсудна Приморському районному суду м. Одеси.
У позовній заяві позивач просить поновити позивачеві процесуальний строк для оскарженна постанови.
Згідно статті 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що у ній відсутні відомості про вручення ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови.
До позовної заяви додано супровідний лист Доброславського ВДВС в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса) від 03.11.2025 року, зі змісту якого вбачається, що виконавче провадження у справі відкрито 03 листопада 2025 року.
У позовній заяві позивач зазначає про те, що про існування постанови позивач дізнався лише 01.11.2025 року у застосунку «ДІЯ».
У статті 121 КАС України зазначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
У рішенні ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі № 3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності. У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати зловживань та ухилення від отримання інформації про рух справи.
ЄСПЛ зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ «Перетяка та Шереметьев проти України», заяви № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
У рішенні від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України», заява № 24465/04, ЄСПЛ наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, необхідно тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення ЄСПЛ у справі «Brumarescu v. Romania» (Брумареску проти Румунії) від 28 листопада 1999 року, пункт 61).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду, згідно з яким жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі; повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи (рішення ЄСПЛ від 03 грудня 2003 року у справі «Ryabykh v. Russia» (Рябих проти Росії), пункт 52).
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення ЄСПЛ у справах «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (стаття 44 ЦПК України).
У справах «Osman v. the United Kingdom» (Осман проти Сполученого королівства) та «Kreuz v. Poland» (Креуз проти Польщі) ЄСПЛ роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та в рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.
Тому, враховуючи те, що позивач копію оскаржуваної постанови - не отримував, а ознайомитися з її змістом зміг лише після відкриття провадження у справі, тобто, 03.11.2025 року, суд доходить до висновку про наявність підстав для поновлення строку для її оскарження.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі
За правилами, встановленими КАС України, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 160 КАС України, а також вимогам статті 161 цього Кодексу.
При вирішенні питання про відкриття провадження встановлено, що поданий позов не відповідає вимогам законодавства (ст.160 та 161 КАС України), у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Згідно ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 суд дійшов висновку, що за подання позовної заяви про скасування постанови про адміністративне правопорушення належить сплачувати судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3 028,00 гривень.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Судовий збір у розмірі 484,48 гривень повинен бути сплачений за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA268999980313111206000015758
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача),Приморський районний суд м. Одеси(назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У ч.2 ст.169 КАС України міститься норма про те, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи те, що у матеріалах справи не міститься доказів, які б підтверджували сплату судового збору або доказів звільнення від сплати судового збору, суд доходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суд,-
Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк для оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 від08.07.2025 року №М/128/1.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Доброславський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати позивачеві 10-ти денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Косіцина В.В