Справа №522/19370/25
Провадження №1-кп/522/3154/25
17.11.2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
при розгляді у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162510000671 від 07.05.2025 року, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Аркалик, Кустанайської області, Республіки Казахстан, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Бельци, Республіки Молдови, громадянки Республіки Молдови, молдованки, з неповною середньою освітою, не заміжньої, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця Ширяївського району, Одеської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
суд-
До Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт з додатками відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_5 обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, ОСОБА_4 обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України.
Під час підготовчого судового засідання прокурором подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначив, що обвинуваченому необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 діб, так як ризики, передбачені п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені раніше судом при обранні йому запобіжного заходу не відпали та продовжують існувати, в зв'язку з чим до обвинуваченого неможливо застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на його необґрунтованість та просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід.
Інші учасники судового провадження у підготовче судове засідання не з'явились.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши подане прокурором клопотання та вивчивши матеріали судової справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Мета і підстави застосування запобіжних заходів, обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, визначені ст.ст. 177, 178 КПК України.
У частині першій статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований, у тому числі, до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке відноситься згідно ст. 12 КК України до тяжкого злочину.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 29.07.2025 року відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого продовжено судом до 22.11.2025 року, з визначенням розміру застави.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Прокурором було подане клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики встановлені раніше судом при обранні йому запобіжного заходу не відпали та продовжують існувати, в зв'язку з чим до обвинуваченого неможливо застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Надаючи оцінку доводам клопотання щодо наявності існування ризиків, суд враховує наступне.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд відповідно до приписів ст. 178 КПК України враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, вік, стан його здоров'я, а також наявність соціальних зв'язків.
Враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за яке в разі доведеності його вини, передбачене максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме ризик того, що обвинувачений, враховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі встановлення вини, може вдатися спроб переховуватися від суду.
При цьому, суд враховує, що у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Також, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 , раніше судимий, та з урахуванням його майнового стану, може і надалі вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Таким чином наявність ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України на які посилається прокурор у своєму клопотанні свідчать про наявність достатніх підстав для продовження строку дії обраного відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів неможливе, зважаючи на вказані ризики, особу обвинуваченого та характер злочину, у якому він обвинувачується. Більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам, забезпечити належну поведінку обвинуваченого та виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Тому клопотання прокурора про продовження строку дії обраного відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Згідно ЗУ «Про Державний Бюджет 2025 року» 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить - 3028 гривень, а тому саме з цього розрахунку буде визначена сума застави.
Зважаючи на положення ч. 3 ст. 183 КПК України, приймаючи до уваги, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, яке карається позбавленням волі на строк до 8 років, враховуючи особу обвинуваченого, його сімейний та майновий стан, суд вважає за доцільне визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Керуючись ст.ст. 177,178, 182, 183, 199, 315, 369-372, 376 КПК України, суд -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», на 60 днів, тобто до 15.01.2026 року, включно.
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_5 ; провадження по справі 1-кп/522/3154/25.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не відлучатися за межі м. Одеси, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) утримуватись від спілкування із особами допитаними як свідки в рамках даного кримінального провадження.
Роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місць ув'язнення.
Суддя: