Справа № 358/414/25
Провадження № 2/485/842/25
17 листопада 2025 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Квєтка І.А.,
секретар судового засідання Семенака А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЙС" (далі - ТОВ "ФК "ЕЙС") звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги мотивує тим, що 24 травня 2024 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредіплюс" (далі - ТОВ "ФК"Кредіплюс") було укладено у формі електронного документу договір про споживчий кредит №141343, відповідно до умов якого останній отримав кошти шляхом безготівкового зарахування через компанію ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий дім" на платіжну картку в розмірі 4000,32 гривень та у розмірі 1555,68 шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією.
10.10.2024 ТОВ ''Фінансова компанія "Кредіплюс" та позивач уклали договір факторингу № 10102024 відповідно до умов якого позивач ТОВ "ФК "Ейс" набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №141343 від 24.05.2024.
Відповідач порушив зобов'язання за кредитним договором, допустив заборгованість, яка станом на 20 лютого 2025 року становить 10 213,90 грн. з яких: 5 556,00 грн. - заборгованість по кредиту, 4 256,90 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, 401,00 грн. - заборгованість за комісією.
Просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.
Сторони у судове засідання не з'явилися.
Представник позивача Тараненко А.І. в позовній заяві просив справу слухати без участі представника ТОВ "ФК "ЕЙС", проти заочного розгляду справи заперечень не мають.
Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання, судову повістку повернуто поштою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Виклик відповідача здійснено через оголошення, опубліковане на сайті суду на порталі Судова влада України. Причини неявки відповідача суду не відомі. Відзив на позов не надійшов.
За наявності умов, визначених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що 24.05.2024 між ТОВ "ФК "Кредіплюс" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №141343 у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором edf75602. Сторони погодили, що Договір складається з індивідуальної частини договору, графіку платежів та публічної частини договору, яка розміщена на сайті кредитодавця, які є невід'ємними частинами договору (п. 1.1.Договору). Позичальник засвідчив, що ознайомився з усіма складовими договору та інформація є для нього зрозумілою (п. 1.2. Договору).
Відповідно до п. 2.1. Договору кредитодавець зобов'язується надати позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості.
Відповідно до п. 2.2.1 Договору сума кредиту становить 5 556,00 грн та надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: 4 000,32 грн на рахунок/картку позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; у розмірі 1 555,68 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією.
Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 586,00 % річних. Тип процентної ставки - фіксована (п. 2.3. Договору). Знижений тариф за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн. Стандартний тариф - 100,00 грн. (п. 2.4. Договору).
Загальний строк кредитування складає 70 днів з 24.05.2024 по 02.08.2024 (п. 2.6. Договору).
Відповідно до довідки № 7 від 29.01.2025 вих.№143/29-01 ОСОБА_1 видано грошові кошти в розмірі 4 000,32 грн на його банківську карту № НОМЕР_1 за кредитним договором №141343 від 24.04.2024 /а.с.19/.
Кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.
10.10.2024 між ТОВ "Фінансова компанія "Кредіплюс" та ТОВ "Фінансова компанія "Ейс" укладено договір факторингу №10102024, згідно умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату /а.с.27-29/.
Відповідно до витягу з додатку № 1 до договору факторингу, реєстру прав вимоги № 2 від 06.11.2024 від ТОВ ''ФК ''Кредіплюс'' до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №141343 від 24.05.2024 на загальну суму 10 213,90 гривень. /а.с.33/.
Сума заборгованості ОСОБА_1 підтверджується карткою обліку виконання договору №141343, за період з 24.05.2024 по 02.08.2024, виданою ТОВ "ФК "Кредіплюс" /а.с.24/.
Згідно з повідомленням АТ КБ "ПРИВАТБАНК" №20.1.0.0.0/7-250930/60140-БТ від 06 жовтня 2025 року, на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 . Відповідно до виписки по рахунку, на банківський рахунок ОСОБА_1 було зараховано 4 000,32 грн. /а.с.76-77/.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов'язання по погашенню кредитної заборгованості, розрахунок заборгованості не спростовано.
Що стосується позовних вимог щодо стягнення заборгованості за комісією, суд вважає зазначити наступне.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України "Про споживче кредитування", у зв'язку із чим у Законі України "Про захист прав споживачів" текст статті 11 викладено в такій редакції: "Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" з набуттям чинності Закону України "Про споживче кредитування" залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про споживче кредитування" після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 прийнято висновок про те, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що "у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування". Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
Відповідно до п.2.4. Договору про споживчий кредит знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 грн. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.
Разом з тим, договір про споживчий кредит не містять переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.
Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення пункту 2.4 договору про споживчий кредит щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
Аналогічних висновків у справі з подібними правовідносинами дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22).
За такого, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по комісії за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 401 грн. задоволенню не підлягають.
Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості в заявленому розмірі за кредитним договором неповністю обґрунтовані, а тому підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між стронами суд враховує наступне.
За правилами ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обргунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №04/02/25-01 від 04 лютого 2025 року, укладеного з Адвокатським бюро "Тараненко та партнери", копію додаткової угоди №1 до Договору про надання правничої допомоги 04/02/25-01 від 04 лютого 2025 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 04 лютого 2025 року, а саме складання позовної заяви ТОВ "ФК "ЕЙС" до боржника ОСОБА_1 - 5000,00 грн., вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 - 1000,00 грн., підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів на картковий рахунок боржника ОСОБА_1 - 500,00 грн., підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів на рахунок боржника ОСОБА_1 - 500,00 грн..
Відповідно до частини 1, 4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У п.268. рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (Заява № 19336/04) суд зазначив, що згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи складність справи, що є малозначною, виконані адвокатом роботи, які не є складними та потребують значних затрат часу, зміст позовної заяви, що є типовим для такого виду правовідносин, обсяг доданих документів, який не є значним, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн не відповідають засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги, реальності таких витрат, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 3000 грн. витрат на правничу допомогу.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 5327,29 грн., з яких 2 327,29 грн. витрат зі сплати судового збору та 3000 грн. витрат на правничу допомогу.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ЕЙС" підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №141343 від 24 травня 2024 року станом на 20 лютого 2025 року у розмірі 9812,90 грн. з яких: 5556,00 грн. - заборгованість по кредиту та 4256,90 грн. - заборгованість по відсоткам, а також 5 327,29 грн. судових витрат.
Керуючись ст.4,13,81,141,263-265,268,280 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЙС" (код ЄДРПОУ 42986956)заборгованість за кредитним договором №141343 від 24 травня 2024 року у розмірі 9 812,90 грн. (дев'ять тисяч дванадцять грн. 90 к.) з яких: 5 556,00 грн. - заборгованість по кредиту та 4 256,90 грн. - заборгованість по відсоткам, а також 5 327,29 грн. (п'ять тисяч триста двадцять сім грн. 29 к) судових витрат, з яких 2 327,29 грн. витрат зі сплати судового збору та 3000 грн. витрат на правничу допомогу.
У задоволенні решти позовних вимог та стягненні витрат на правничу допомогу позивачу відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду, який відраховується з дати складення повного судового рішення.
Суддя І.А.Квєтка
Дата складення повного судового рішення 17.11.2025.