Справа № 522/24688/25
Провадження № 1-кс/522/6305/25
17 листопада 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Приморського районного суду м. Одеси клопотання слідчого СВ ВнП №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025163520000666 від 06.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
До Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого СВ ВнП №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025163520000666 від 06.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що 06.11.2025 СВ відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025163520000666 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України.
Нагляд за додержання законів під час проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження здійснюється групою прокурорів Приморської окружної прокуратури міста Одеси.
06.11.2025 слідчим СВ відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 з метою виявлення, вилучення та збереження речових доказів проведено невідкладний обшук ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та в подальшому вилучено зіп-пакет з кристалічною речовиною, який поміщено до сейф-пакету НПУ ICR 0176440 та опечатано.
Вилучене майно має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а також може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.
Слідчий, посилаючись на вимоги ст.ст. 98, 170 КПК України, з метою забезпечення збереження речових доказів та подальшого експертного дослідження, просить накласти арешт на вказане майно.
Слідчий у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, у якій клопотання підтримав та просив судове засідання провести за його відсутності.
Враховуючи вимоги ч.1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі власника майна та слідчого.
Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.
Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що СВ ВнП № 1 ОРУП № 1 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025163520000666 від 06.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Згідно з протоколом обшуку від 06.11.2025 року за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, буд. 69, було проведено невідкладний обшук громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого було вилучено зіп-пакет з кристалічною речовиною, який поміщено до сейф-пакету НПУ ICR 0176440 та опечатано.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування вищевказаного кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, проведення експертного дослідження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення вищевказаного клопотання та накладення арешту на вищезазначене тимчасово вилучене майно.
Керуючись ст.ст. 167-173, 309, 372, 376 КПК України,
Клопотання слідчого СВ ВнП №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025163520000666 від 06.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було тимчасово вилучене у кримінальному провадженні №12025163520000666 від 06.11.2025 року, в ході проведення 06.11.2025 року невідкладного обшуку громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на зіп-пакет з кристалічною речовиною, який поміщено до сейф-пакету НПУ ICR 0176440.
Майно, на яке накладено арешт зберігати у відповідності до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Одеського апеляційного суду на протязі 5 (п'яти) днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1