Справа № 481/1450/25
Провадж.№ 2/481/685/2025
іменем У К Р А Ї Н И
12.11.2025 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Уманської О.В., за участі секретаря судових засідань Кузьміної Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Новий Буг Миколаївської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
29.09.2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. В підтвердження пред'явлених позовних вимог посилається на те, що 17.08.2002 року у неї з відповідачем було зареєстровано шлюб. Від вказаного шлюбу у них двоє дітей, одна з яких неповнолітня. На даний час сторони проживають окремо, шлюбних стосунків не підтримують, сім'я розпалася остаточно, збереження сім'ї є неможливим, все вищезазначене призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. В зв'язку з вищевикладеним просить позовні вимоги задовольнити та стягнути судові витрати з відповідача.
01.10.2025 року провадження по даній справі було відкрито та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Від представника позивача, адвоката Рощиної М.О., надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача. Позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, проте також надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення. Просив не стягувати з нього судові витрати.
Оскільки в судове засідання сторони не з'явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Ч.4 ст. 206 ЦПК України визначено, що у випадку якщо визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що 17.08.2002 року сторони зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів громадянського стану Новобузького районного управління юстиції Миколаївської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис за № 67, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 ( а.с.7).
В судовому засіданні встановлено, що у сторін по справі двоє дітей: син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується фотокопією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 19.05.2018 року ( а.с.9), який на час розгляду справи вже досяг повноліття та донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується фотокопією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 29.01.2015 року ( а.с.8), яка на час розгляду справи неповнолітня.
Згідно заяви позивача шлюбні відносини на момент розгляду справи в суді сторони не підтримують, проживають окремо. Подальше спільне життя є неможливим, а збереження шлюбу буде суперечити волі сторін.
Відповідно до ст.ст. 110-112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Відповідно до ст.109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Таким чином судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст.113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Вирішуючи питання про судові витрати в справі в частині сплати судового збору, суд керується положеннями ч.1 ст.141 ЦПК України, згідно яких судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим відповідно до ч.3 ст.7 ЗУ «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 50% сплаченого при зверненні з позовом до суду судовий збір, що становить 605,60 гривень, інші 50% підлягають поверненню позивачу з державного бюджету.
Щодо вирішення судом питання про судові витрати, пов'язані з професійною правничою допомогою судом встановлено наступне.
За змістом частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Крім того, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представник позивача надав суду: договір №2025/0909/1 про надання правничої допомоги від 09.09.2025 між адвокатом Рощиною Марією Олексіївною та ОСОБА_1 , який не підписано клієнтом ( ОСОБА_1 ), тобто розмір гонорару та порядок його сплати сторонами не погоджено. Крім того на підтвердження надання послуг суду також не було надано акта про надані послуги з детальним розрахунком витрат.
Таким чином, до суду не надано документи, що свідчать про погодження сторонами складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, а відтак, суд відмовляє у стягненні витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст.105, 112, ч.2 ст.114 СК України,
ст.ст. 4, 12, 13, 141, 142, ч.4 ст.206, ст.ст. 258-259, 265, 273 ЦПК України,
ч.3 ст.7 ЗУ «Про судовий збір» -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем м.Новий Буг Миколаївської області, Україна та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженкою м.Миколаїв Миколаївської області, Україна, - зареєстрований 17.08.2002 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Новобузького районного управління юстиції Миколаївської області про, що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено запис за № 67 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 ).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 , 50% сплаченого судового збору за пред'явлення позову в сумі 605,60 гривень.
Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , 50 % сплаченого ( квитанція № ЕЕАQ-DTL1-9RLE від 29/09/2025 року, в АТ «ПУМБ», на суму 1211,20 гривень знаходиться в матеріалах справи) судового збору за пред'явлення позову в сумі 605,60 гривень.
Відмовити у розподілі витрат на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 18 000 гривень між сторонами.
Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка м.Миколаїв Миколаївської області, Україна, РНОКПП НОМЕР_4 , проживає по АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м.Новий Буг Миколаївської області, Україна РНОКПП НОМЕР_5 , проживає по АДРЕСА_2 .
Повне рішення виготовлене 12.11.2025 року.
Суддя