14.11.25
Справа № 521/24979/23
2/521/269/25
14.11.2025 м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Роїк Д.Я.,
за участі секретаря судового засідання - Каліній П.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Сільскогосподарське підприємство «Павлинка» , ПрАТ "Страхова компанія "ГРАВЕ УКРАЇНА",ПрАТ страхова компанія USG ,Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення суми франшизи внаслідок виникнення страхового випадку під час дорожньо-транспортної пригоди,
До Хаджибейського районного суду міста Одеси звернулась ОСОБА_3 з позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи: Сільскогосподарське підприємство «Павлинка» , ПрАТ "Страхова компанія "ГРАВЕ УКРАЇНА", ПрАТ страхова компанія USG ,Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення суми франшизи внаслідок виникнення страхового випадку під час дорожньо-транспортної пригод , в якій просить стягнути з відповідача суму франшизи у розмірі 12600 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 30 серпня 2023 року об 11 годині 15 хвилин ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Renault Sandero» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Балківська , навпроти буди111, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем «Nissan Juke» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 який рухався попереду, чим ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 12.1.13.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306.Внаслідок зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Автомобіль «Nissan Juke» д.н.з. НОМЕР_2 належить на праві власності позивачу, згідно свідоцтва НОМЕР_3 від 21.08.2018.
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 29.09.2023 року у справі № 521/21946/23 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Автомобіль «Nissan Juke» д.н.з. НОМЕР_2 був застрахований у страховика ПрАТ Страхова компанія “ Граве Україна» згідно договору добровільного страхування № 101079419 від 22.08.2023 року
Внаслідок ДТП позивачу було заподіяно майнову шкоду, у вигляді механічних пошкоджень автомобіля «Nissan Juke» д.н.з. НОМЕР_2 розмір якої згідно калькуляції страховика склав 18901,00грн.Відповідно до п.1.6.1 вказаного договору страхування № 1010479419 від 22.08.2023 франшиза, на яку зменшується страхове відшкодування, становить 2% від страхової суми зазначеної в п. 19.3. договору ( 630000,00грн) і становить 12600,00грн.
Таким чином, загальна сума страхового відшкодування яка була виплачена Позивачу склала 6301,00( 18901,00-12600,00 франшиза) що підтверджується страховим актом № 11.98030705.1/КОS від 03.10.2023 року.
Згідно даного стразового акту, позивач змушений був доплатити кошти у розмірі 12600,00 грн для здійснення ремонту «Nissan Juke» д.н.з. НОМЕР_2 .
У зв'язку з необхідністю відшкодування розміру франшизи з винуватця дорожньо - транспортної пригоди, позивач вимушений звернутися до суду із даним позовом.
23.11.2023 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами позовного провадження в спрощеному порядку з повідомленням (викликом) сторін, яку сторони отримали в установлений законом строк, встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
У відповідності до ст. 178 ЦПК України, 06.05.2024 року відповідачем подано заперечення на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги не визнав у повному обсязі, з огляду на те, що по - перше, автомобіль “Renault sandero» НОМЕР_1 належить СП “Павлинка» та застрахований у USG договір серія ЕР № 212222852, а автомобіль “Nissan Juke» застрахований у НАСК “Оранта» № 216392009 , такі дані зазначені в протоколі серії ААД № 506603 від 30.08.2023 року. Також автомобіль позивача застрахований ще і у ПрАТ «СК «ГРАВЕ Україна, відповідно до договору від 22.08.2023 № 101079419.
Відповідно до ЗУ Про страхування ПрАТ СК «Граве Україна» звернулась з приводу отримання страхового відшкодування згідно проведення власної тобто без присутності обох сторін як учасників ДТП так і без страховиків, калькуляції відповідно страхового акту від ФОП « ОСОБА_4 » № 11.98030705.1/КОS від 03.10.2023 року, без надання копій кваліфікаційного посвідчення та інших документів які підтверджують його спроможність проводити експертну оцінку пошкодження в результаті ДТП, до страхової компанії ПрАТ “Страхова компанія УСУ» де застраховано автомобіль “Renault sandero». Відповідач звернувшись до ПрАТ “Страхова компанія “УСГ» з яким СП »Павлинка» укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з'ясував, що відповідно до рахунку фактури від 05.09.2023 № ВИ-0509-23 “СК “УСГ» здійснила часткову виплату грошової компенсації в порядку регресу, що підтверджує платіжна інструкція від 26.01.2024 року № 54405на суму 3701,00грн.Вважає факт грошового відшкодування не в повному обсязі доказом незгоди “СК “УСГ» з наданою оцінкою “ФОП ОСОБА_4 ».
Звертав увагу суду на те, що позивачу робить ремонт автомобіля його страхова компанія з якою укладено договір КАСКО, після отирмання відшкодування по КАСКО позивач має можливість звернутись до страховика відповідача ( що і зробив позивач) а ПРАТ “СК УСГ» може вимагати регресу від відповідача. Враховуючи наведене, вважав позовні вимоги позивача безпідставними, на підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 14.05.2024 року до участі у справі залучені СП “Павлинка», ПрАт “Страхова компанія ГРАВЕ УКРАЇНА», ПрАТ страхова компанія USG, Національна акціонерна страхова компанія “ОРАНТА» у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.
22.07.2024 року до суду надійшли пояснення третьої особи ПАТ “СК УСГ» відповідно до якого, ПАТ “СК УСГ» отримало заяву ПрАТ “СК Граве Україна». ПАТ “СК УСГ» відняло від виплаченої ПрАТ СК “Граве Україна“ суми страхового відшкодування 2600,00 грн франшизи ( 6301,00-2600,00=3701,00грн) враховуючи наведене, ПАТ “СК УСГ» в повному обсязі виконало свої зобов'язання перед ПрАТ СК “Граве Україна», в повному обсязі виплативши страхове відшкодування в розмірі 3701,00 грн.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, матеріали справи місять заяву щодо розгляду справи за їх відсутності.
Відповідач та його представник у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому висловлено невизнання позовних вимог. Треті особи в судове засідання не з'явились, повідомлені належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що 30.08.2023 року в м. Одесі по вул. Балківська, навпроти буд 111, водій ОСОБА_2 о 11.15 , керуючи транспортним засобом «Renault Sandero», д.н.з. НОМЕР_4 , не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем «Nissan Juke» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попереду, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 29.09.2023 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що, відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК, при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не уповноважений надавати оцінку вині відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.
Таким чином, вина відповідача в дорожньо-транспортній пригоді доказуванню не підлягає.
03.09.2023 року ФОП ОСОБА_5 . Складено рахунок фактуру № ВИ-0509/23, згідно якого вартість ремонту автомобіля позивача склала 18901 грн. 00 коп.
Згідно страхового акту № 11.98030705.1/KOS визначено розмір страхового відшкодування у сумі 6301,00грн.Виплата страхового відшкодування здійснена шляхом безготівкового перерахунку ФОП ОСОБА_5 .
Згідно копії платіжної -інструкції від 26.01.2024 року № 54405, ПАТ СК “УСГ» сплатило штрахове відшкодування ПрАТ “СК Граве Україна» у розмірі 3701,00 грн.
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, до яких відносяться витрати, які особа мусить зробити для відновлення пошкодженого майна.
При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи (ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування
Згідно з ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Відповідно до п. 36.6 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Однак, заперечуючи проти позову, стороною відповідача зазначено та надано відповідні докази того, що на час вчинення дорожньо - транспортної пригоди відповідач виконував свої трудові обов'язки водія-механіка СП “Павлинка» , про що надав копію довідки від 14.07.2024 року № 77, в якій зазначено, що ОСОБА_2 , дійсно працює на посаді водія механіка з 15.03.2022 року. Матеріали справи також містять копію наказу СП “ Павлинка “ № 14 від 14.03.2022 року.
З подорожнього листа службового легкового автомобіля серії 05-ААХ від 30.08.2023 року, вбачається, що з 08:00-:17:00 (час виїзду та повернення до гаража) ОСОБА_2 , керував автомобілем Renault НОМЕР_1 .
Крім того, з копії реєстраційного талону СТР № 030336 вбачається, що транспортний засіб Renault НОМЕР_1 належить СП “Павлинка».
Отже, суду надані документі на підтвердження того, що ОСОБА_2 на момент вчинення адміністративного правопорушення 30.08.2023 року в період з 08.00-17.00 виконував обов'язки водія-механіка, тобто об 11:15 потрапив у дорожньо-транспортну пригоду під час виконання службових обов'язків.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Тобто нормами ч. 2 ст. 1187 ЦК України визначено особливого суб'єкта, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, це є його законний володілець.
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки слід розуміти юридичну особу або громадянина, які здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного відання або з інших підстав (договір оренди, довіреність тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки на підставі трудових відносин із володільцем цього джерела.
Покласти відповідальність на особу, яка заподіяла шкоду внаслідок користування джерелом підвищеної небезпеки підприємства, з яким перебувала у трудових відносинах на підставі трудового договору (договору підряду), можливо лише в тому разі, якщо буде доведено, що ця особа заволоділа транспортним засобом неправомірно (ч.ч. 3, 4 ст. 1187 ЦК України).
Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 910/20622/17.
Частина 1 ст. 1172 ЦК України передбачає, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.
Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Виняток із загального правила, визначеного ч.2 ст. 1187 ЦК України, викладено у частинах третій та четвертій цієї статті, відповідно до яких особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Зі свого боку, фізична чи юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану її працівником при виконанні трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору, має право зворотної вимоги (регресу) до такого працівника - фактичного завдавача шкоди у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 ЦК України).
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року (справа № 6-108цс13) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 по справі № 426/16825/16-ц.
Також, судом приймається до уваги, що відповідно до висновку Верховного Суду, який викладено в постанові від 05.09.2018 у справі №534/872/16-ц, шкода (в тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов'язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Відповідно до ч. 1.2. ст. 51ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Клопотань від позивача або його представника щодо залучення співвідповідача або заміни первісного відповідача належним не надходили.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми франшизи внаслідок виникнення страхового випадку під час дорожньо-транспортної пригоди, слід відмовити, оскільки ОСОБА_2 не є належним відповідачем у справі, адже він керував транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових обов'язків.
У зв'язку з тим, що у позовних вимогах ОСОБА_1 про стягнення суми франшизи внаслідок виникнення страхового випадку під час дорожньо-транспортної пригоди відмовлено в повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду із даним позовом, суд залишає за позивачем.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 13, 19, 76, 81, 82, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Сільскогосподарське підприємство «Павлинка» , ПрАТ "Страхова компанія "ГРАВЕ УКРАЇНА", ПрАТ страхова компанія USG ,Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення суми франшизи внаслідок виникнення страхового випадку під час дорожньо-транспортної пригоди - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брати участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін по справі:
позивач - ОСОБА_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
Третя особа: СП “Павлинка» код ЄДРПОУ 03769296,Одеська область, Іванівський район, с. Павлинка;
Третя особа :ПрАТ “Страхова компанія “Граве Україна» , м. Київ, вул. Велика Васильківська, 65;
Третя особа : ПрАТ “Страхова компанія УСГ» код ЄДРПОУ 30859524 м. Київ, вул. Федорова Івана, 32,літ А,
Третя особа НАСК “Оранта» м. Київ, вул. Здолбунівська, 7Д, корпус Г.
Суддя Д.Я. Роїк