Справа №504/1146/25
Провадження №1-кп/504/587/25
17.11.2025с-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 ,
представника потерпілого АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_4 ,
захисника-адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Доброслав Одеського району Одеської області матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. 1-Шевченкове Комінтернівського району Одеської області, громадянина України, освіта 2 класи початкової загальноосвітньої школи, неодруженого, офіційно непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;
- у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.361 КК України,
18 серпня 2024 року, після смерті свого брата ОСОБА_7 , ОСОБА_6 отримав у користування його мобільний телефон, марка, модель та IMEI якого не встановлені, зі встановленим мобільним застосунком віддаленого доступу до автоматизованої системи Інтернет-банкінгу «ПРИВАТ24» (база даних програмно-апаратного комплексу банку, що забезпечує здійснення клієнтом операцій по рахунках/картках/вкладах і містить інформацію про клієнта, достатню для його ідентифікації та аутентифікації відповідно до договору), яка згідно Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є програмно-технічним комплексом та відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», є інформаційною (автоматизованою) системою).
За допомогою вищевказаного мобільного телефону здійснюється доступ до кредитного рахунку померлого, відкритого в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТІВ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «Приватбанк» за договором № SAMDNWFC00062832401, картка «Універсальна» № НОМЕР_1 , який відкритий на ім'я ОСОБА_7 .
Після отримання у своє користування мобільного телефону ОСОБА_7 у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення грошових коштів належних АТ КБ «Приватбанк» за допомогою несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем АТ КБ «Приватбанк», доступ до яких здійснюється через мобільний застосунок «ПРИВАТ24».
У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, 24.08.2024 приблизно о 19 годині 45 хвилин, перебуваючи за місцем свого постійного мешкання, за допомогою мобільного телефону раніше померлого брата, з метою несанкціонованого втручання в інформаційну (автоматизовану) систему, використовуючи всесвітню мережу Інтернет, шляхом вводу паролю для автентифікації до мобільного застосунку «ПРИВАТ24», який був відомий ОСОБА_6 , здійснив авторизацію у вказаному застосунку від імені померлого ОСОБА_7 .
Зазначені дії надали можливість ОСОБА_6 несанкціоновано втрутитися в інформаційну (автоматизовану) систему «ПРИВАТ24», отримати доступ до банківського кредитного рахунку померлого ОСОБА_7 відкритого в АТ КБ «Приватбанк» за договором SAMDNWFC00062832401, картка «Універсальна» № НОМЕР_1 та здійснювати дії активного характеру в середині вказаної системи.
Надалі, у той же день та у тому ж місці, у продовження свого злочинного умислу, спрямованого на крадіжку грошових коштів АТ КБ «Приватбанк», у проміжок часу з 19 години 46 хвилин до 19 години 54 хвилини, ОСОБА_6 після отримання несанкціонованого доступу до банківського кредитного рахунку, відкритого в АТ КБ «Приватбанк» за договором SAMDNWFC00062832401, картка «Універсальна» № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, будучи авторизованим в інформаційній (автоматизованій) системі «ПРИВАТ24», з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на крадіжку грошових коштів, які належать АТ КБ «Приватбанк», умисно та таємно здійснив ряд транзакцій на переказ грошових коштів, що належать вказаній банківській установі, на свою користь.
Так, не маючи будь-яких правових підстав, шляхом несанкціонованого втручання в інформаційну (автоматизовану) систему «ПРИВАТ24», ОСОБА_6 здійснив три транзакції в загальній сумі 71256 гривень із вищевказаного банківського карткового рахунку ОСОБА_7 на власний рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в Акціонерному товаристві «Монобанк», а саме о 19 годині 45 хвилин 24.08.2024 на суму 30049 гривень 50 копійок, о 19 годині 47 хвилин 24.08.2024 на суму 30049 гривень 50 копійок, о 19 годині 50 хвилин 24.08.2024 на суму 11055 гривень, а також здійснив поповнення власного мобільного абонентського номеру НОМЕР_3 на суму 102 гривні.
У подальшому, ОСОБА_6 викраденими коштами, в загальній сумі 71256 грн., розпорядився на власний розсуд, чим спричинив АТ КБ «Приватбанк» майнову шкоду на вказану суму.
При цьому, вказані дії ОСОБА_6 вчинені під час дії воєнного стану в України, який введений на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/22 та продовжений Указом Президента України від 15 січня 2025 року №4220-ІХ "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб, про що останньому було достовірно відомо.
Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового слідства, при цьому пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер його брат ОСОБА_7 , його мобільний телефон був у нього. Він знав паролі та коди від телефону та банківських карт, тому зайшов через додаток у його профіль та тричі здійснив переказ коштів, які належали банку, собі на рахунок, а також поповнив рахунок на телефоні, на суми, що зазначені в обвинувальному акті та з якими він погоджується. Гроші зняв з рахунку у зв'язку із складним матеріальним становищем та для поховання брата. Через деякий час йому телефонував чоловік, який назвався представником банку, з приводу повернення коштів, але він подумав, що його дурять шахраї. Коли зрозумів всю ситуацію, погасив заборгованість перед банком та повернув усі кошти. Про дію воєнного стану йому було достеменно відомо. У вчинених кримінальних правопорушеннях розкаявся, не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч.3 ст.349 КПК України, з чим також погодився прокурор, захисник та представник потерпілого.
Зі вступною промовою учасники процесу виступити відмовилися.
Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, вислухавши думку учасників процесу і роз'яснивши їм наслідки розгляду справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо обставин, які ніким не оспорюються.
Оцінюючи вищевикладене, суд приходить до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 в скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 361 КК України, за ознаками несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем та за ч.4 ст.185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненої в умовах воєнного стану.
Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, особу винуватого, в тому числі матеріали наданої досудової доповіді, згідно якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства є середніми, обставини справи, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд, зокрема, враховує те, що ОСОБА_6 раніше не судимий, на обліку у лікарів: нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем поживання, має незадовільний стан здоров'я, скоїв умисні кримінальні правопорушення, які відносяться до категорії кримінального проступку та тяжкого злочину, відповідно до ст.12 КК України.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , відповідно до положень ст.66 КК України являється щире каяття у вчинених кримінальних правопорушеннях, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , відповідно до положень ст.67 КК України, судом не встановлено.
В судових дебатах прокурор Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 вважав, що виправлення обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства, із застосуванням покарання з іспитовим строком, згідно ст. 75 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Обвинувачений та його захисник погодилися із цим.
Представник потерпілого АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_4 не брав участь в судових дебатах, надавши заяву про подальший розгляд справи без його участі, в якій вказав, що банк не має претензій до обвинуваченого та просить призначити покарання без позбавлення волі.
За таких обставин суд вважає, що при обранні ОСОБА_6 міри покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі, можливим застосувати дію ст.75 КК України, з виконанням покладених на нього обов'язків відповідно до ст.76 КК України, оскільки його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.
Речові докази по справі, а саме: мобільний телефон марки «РОСО М 5», IMEI 1: НОМЕР_4 , IME 2: НОМЕР_5 із сім-картами мобільних абонентів НОМЕР_3 , НОМЕР_6 , який поміщений до сейф пакету №PSP1180801, банківську карту АТ «Монобанк» № НОМЕР_2 , яку поміщено до паперового конверту та передано до камери зберігання речових доказів ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області - необхідно повернути власнику ОСОБА_6 ; банківські карти АТ КБ «Приват Банку» № НОМЕР_7 та № НОМЕР_8 , які поміщено до сейф пакету PSP 1180800 та передані до камери зберігання речових доказів ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області - необхідно знищити.
Цивільний позов АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, залишено без розгляду на підставі ухвали від 15.05.2025р.
Процесуальних витрат по справі немає.
Керуючись ст.ст. 349, 371-373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_6 визнати винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.361 КК України та призначити йому покарання:
- за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;
- за ч.1 ст.361 КК України у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки;
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Застосувати ст.75 КК України і звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання, призначеного судом за даним вироком з випробуванням, якщо протягом 2 (двох) років іспитового строку ОСОБА_6 не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази по справі, а саме: мобільний телефон марки «РОСО М 5», IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEІ 2: НОМЕР_5 із сім-картами мобільних абонентів НОМЕР_3 , НОМЕР_6 , який поміщений до сейф пакету №PSP1180801, банківську карту АТ «Монобанк» № НОМЕР_2 , яку поміщено до паперового конверту та передано до камери зберігання речових доказів ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області - повернути власнику ОСОБА_6 ; банківські карти АТ КБ «Приват Банку» № НОМЕР_7 та № НОМЕР_8 , які поміщено до сейф пакету PSP 1180800 та передані до камери зберігання речових доказів ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області -знищити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Доброславський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення, крім з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1