Справа № 473/6019/25
"17" листопада 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі судді Лузан Л.В., дослідивши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Вознесенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України,
в листопаді 2025 року заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, поданою в її інтересах адвокатом Кудіною Тетяною Михайлівною, про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, в якій вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Малі Копані Голопристанського району Херсонської області у заявниці народилася донька ОСОБА_2 .
Факт народження дитини був зареєстрований на тимчасово окупованій території України та підтверджується свідоцтвом про народження.
Проте, такі документи про народження дитини відповідно до вимог чинного законодавства України є недійсними.
Враховуючи наведене, заявниця просила про встановлення факту народження ОСОБА_3 на тимчасово окупованій території України в судовому порядку.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, судом було встановлено наступне.
Відповідно до п. 7 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, встановлені ст. 317 ЦПК України.
Згідно ч.1ст.317 ЦПК України про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім'ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Відповідно до ч.3 ст. 294 ЦПК України, дана заява повинна відповідати як загальним вимогам щодо її форми та змісту, передбаченим ст.ст.175,177 ЦПК України, так і вимогам, передбаченим ст. ст.317,318 ЦПК України.
Між тим, подана заява не відповідає вищевказаним вимогам.
Зокрема, заявниками в порушення вимог ч.4 ст.177 ЦПК України не додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Посилання представниці заявниці на п.21 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення їх від сплати судового збору не може бути прийняте до уваги, виходячи з наступного.
Так, відповідно до п.21 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
З викладеного слідує, що законодавцем чітко визначено причинно-наслідковий зв'язок між подією (збройна агресія, конфлікт тощо), яка потягла дію наслідок (вимушене переселення, загибель тощо), який і повинен бути підтверджений судом як факт, що має юридичне значення.
Саме по собі народження на тимчасово окупованій території, не звільняє заявників від сплати судового збору на підставі п.21 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом, зокрема в ухвалі від 28 лютого 2024 року по справі №759/17678/22.
Доказів, що тимчасова окупація території України призвела до їх вимушеного переселення з тимчасово окупованої території України, заявниками не надано.
Таким чином, заявниці необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору в розмірі 605,60 грн.
Крім цього, в заяві відсутнє будь-яке обґрунтування щодо правових підстав для запису певної особи батьком новонародженої (не зазначено передбачені Сімейним кодексом України підстави щодо запису (як зазначено - ОСОБА_4 в якості батька дитини), не долучено відповідних доказів, на підтвердження такої обставини.
Відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175,177цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ч. 1 ст.185, ст.ст.260,261 ЦПК України, суд
заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Вознесенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України залишити без руху, надавши заявниці строк для їх усунення - п'ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення заяви без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.В.Лузан