Справа № 473/4488/25
іменем України
"17" листопада 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Ліхачової А.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
у серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 32880,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 27 березня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою було укладено договір про споживчий кредит № 4044620. Відповідно до умов договору ТОВ «Мілоан» зобов'язалося надати та надало відповідачці кредит у сумі 15000,00 грн зі строком користування протягом 30 днів (з можливістю пролонгації/автопролонгації вказаного строку), а відповідачка зобов'язалася вчасно повернути кредит (до 26 квітня 2021 року), сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1,5 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом, а в разі автопролонгації строку кредитування 5,00 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом, а також сплатити комісії за надання кредиту в розміру 10 %, в разі пролонгації строку кредитування: на 3 дні комісію за обслуговування кредиту в розмірі 3 % від розміру поточного залишку кредиту; на 7 днів у розмірі 5 % від розміру поточного залишку кредиту; на 15 днів у розмірі 10 % від розміру поточного залишку кредиту.
02 липня 2021 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» уклали договір про відступлення прав вимоги № 73-МЛ, відповідно до якого первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до відповідачки за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору № 4044620 від 27 березня 2021 року.
Позичальник свої зобов'язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість в загальному розмірі 32880,00 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 8220,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 24660,00 грн.
Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки в повному обсязі.
В судове засідання представник позивача Усенко М.І. не з'явився, проте в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без його участі.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомила.
Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки в своїй заяві представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.
Як убачається з матеріалів справи, 27 березня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою було укладено договір про споживчий кредит № 4044620. Відповідно до умов договору ТОВ «Мілоан» зобов'язалося надати та надало відповідачці кредит у сумі 15000,00 грн зі строком користування протягом 30 днів (з можливістю пролонгації/автопролонгації вказаного строку), а відповідачка зобов'язалася вчасно повернути кредит (до 26 квітня 2021 року), сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1,5 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом, а в разі автопролонгації строку кредитування 5,00 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом, а також сплатити комісії за надання кредиту в розміру 10 %, в разі пролонгації строку кредитування: на 3 дні комісію за обслуговування кредиту в розмірі 3 % від розміру поточного залишку кредиту; на 7 днів у розмірі 5 % від розміру поточного залишку кредиту; на 15 днів у розмірі 10 % від розміру поточного залишку кредиту.
02 липня 2021 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» уклали договір про відступлення прав вимоги № 73-МЛ, відповідно до якого первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до відповідачки за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору № 4044620 від 27 березня 2021 року.
Згідно ч. 1ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, згідно ч. 1ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
Згідно ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.207 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договорів) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно ч. 2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Мілоан» та відповідачка з дотриманням положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили у ньому усі істотні умови, відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальниця підписала правочини за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Таким чином, відповідачка набула статусу, прав та обов'язків позичальниці в кредитних правовідносинах з ТОВ «Мілоан».
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Водночас ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено можливість встановлення кредитодавцем додаткових комісій, пов'язаних з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, які включаються до загальних витрат за споживчим кредитом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст.ст.611,612,623-625,1049,1050ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.512, ст.514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (ст. 517 ЦК України).
В зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Матеріалами справи підтверджено успішне зарахування кредитних коштів за договором № 4044620 від 27 березня 2021 року в загальному розмірі 15000,00 грн на банківську картку позичальниці (платіжне доручення № 42483688), що підтверджує повне виконання кредитодавцем своїх зобов'язань за кредитним договором.
В той же час, позичальниця свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 32880,00 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 8220,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 24660,00 грн.
З вказаним розрахунком суд погоджується, виходячи з наступного.
Згідно п.п. 1.3, 1.4, 1.5.2, 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.3.1.1 кредитного договору протягом первісного строку кредитування (з 27 березня 2021 року до 26 квітня 2021 року) проценти в межах цього строку підлягали до нарахування за ставкою 1,5 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п.п. 1.6, 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.3.1.2 кредитного договору у разі продовження позичальником користування кредитом після закінчення первісного або пролонгованого за його бажанням строку кредитування строк кредитування щоразу збільшується на 1 день, але продовження цього строку не може перевищувати 60 днів (автопролонгація). Проценти в межах цього строку нараховуються за ставкою 5 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування процентів за вказаним кредитним договором здійснено первісним кредитором у повній відповідності до умов кредитного договору, а саме в межах строку кредитування та 60денного строку автопролонгації строку кредитування, а також за узгодженими сторонами кредитного договору процентними ставками. Отже, розмір заборгованості за кредитним договором становить 32880,00 грн, з яких заборгованість за кредитом - 8220,00 грн (15000,00 грн - 6780,00 грн (сплачені відповідачкою кошти)), заборгованість за процентами - 24660,00 грн (8220,00 грн х 5 % х 60 дн. (автопролонгація строку кредитування відповідно до п.2.3.1.2 кредитного договору за період з 27 квітня 2021 року по 25 червня 2021 року), проценти за період з 27 березня 2021 року по 26 квітня 2021 року сплачені відповідачкою)).
Відповідно до ч. 3 ст.12, ч.ч. 1, 5, 6 ст.81,78 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Між тим відповідачкою не спростовано розрахунок заборгованості за кредитним договором, не надано доказів його неправильності або альтернативного розрахунку.
Отже, з огляду на викладене, вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідачки в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1ст.141ЦПК України з відповідачки на користь позивача також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме 2422,40 грн судового збору.
Що стосується витрат на правничу допомогу.
Так, відповідно до ч.ч.2-5ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу складаються з гонорару адвоката за представництво в суді; іншої правничої допомоги, пов'язаної зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збору доказів тощо; вартості послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу представник позивача надав копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладеного між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та АО «Апологет», копію акта наданих послуг № Д/517 від 24 липня 2025 року, копію детального опису наданих послуг. Згідно вказаних документів вартість наданих послуг становить 8000,00 грн (консультація, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, складання позовної заяви, подання позовної заяви до суду).
Разом з тим, Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише ті судові витрати, які мають розумний розмір.
Зазначений позивачем розмір вказаних витрат є завищеним, оскільки справа належить до категорії незначної складності, її розгляд відбувався в порядку спрощеного позовного провадження, судова практика у цій категорії справ є усталеною, в зв'язку з чим при підготовці позовної заяви у адвоката була відсутня необхідність досліджувати додаткові норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, витрачати значний час на складання позовної заяви.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що співмірними із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, суд
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, 1,28, ідентифікаційний код 35234236, заборгованість за договором про споживчий кредит № 4044620 від 27 березня 2021 року в розмірі 32880,00 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 8220,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 24660,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, 1,28, ідентифікаційний код 35234236, судові витрати в розмірі 5422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя Л.В. Лузан