Справа № 947/9855/25
Провадження № 1-кс/947/17482/25
17.11.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №42024160000000179 від 02.10.2024,-
Адвокат ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 28.07.2025 року в рамках кримінального провадження №42024160000000179 від 02.10.2024 на майно, яке було вилучено в ході обшуку транспортного засобу BMW 528, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме на: транспортний засіб марки BMW 528 д.р.н. НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 18.07.2024; ключ від транспортного засобу марки BMW 528 д.р.н. НОМЕР_1 .
В обґрунтування поданого клопотання адвокат ОСОБА_4 зазначає, що власником означеного майна є ОСОБА_6 дня вилучення вказаного майна (15.05.2025) минув певний час і на момент звернення з вказаним клопотанням всі необхідні слідчі дії з транспортним засобом, ключами до нього та документами повинні були бути проведені, складно протокол їх огляду, зазначені речі та документи було визнано речовими доказами у зазначеному кримінальному провадженні. Тобто, обставини, які слугували правовими підставами для накладення арешту на автомобіль, ключі та документи усунуті та цілі зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження досягнуті. Крім того, заявник зазначає, що будь-які слідчі дії з особою, у якої було вилучено транспортний засіб, ключі та документи - ОСОБА_7 не проводились, його процесуальний статус у провадженні не визначено, також будь-яка інформація щодо причетності власника майна - ОСОБА_5 до обставин, які викладені у кримінальному провадженні - відсутня, що може свідчити про те, що проведеними процесуальними заходами не було підтверджено першочергову версію, що вказаний транспортний засіб використовувався для вчинення злочинів в рамках даного кримінального провадження.
Відповідно до чого представник власника майна вважає, що у подальшому продовженні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала потреба, так як всі необхідні слідчі дії проведені.
В судовому засіданні:
-адвокат ОСОБА_4 вимоги поданного клопотання підтримав, просив його задовольнити;
-прокурор відділу Одеської обалсної прокуратури ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання, оскільки, на думку сторони обвинувачення, означений автомобіль використовувався для вчинення протиправних дій. Крім того, надав слідчому судді матеріали кримінального провадження №42024160000000179 від 02.10.2024.
На запитання слідчого судді повідомив, що вказаним транспортним засобом користовувалися Мкртчян, на даний час про підозри останнім не повідомлено, а доказів причетності ОСОБА_5 на теперішній час не встановлено.
Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, а також матеріали кримінального провадження, приймаючи до уваги думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Також слідчий суддя застосовує і враховує положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за якими, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України закріплено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В силу положень частини 2 статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування, за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Абзацом 2 частини 10 ст. 170 КПК України передбачено, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Як вбачається із долученої до клопотання ухвали слідчого судді від 28.07.2025, арешт на автомобіль BMW 528, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в рамках вказаного кримінального провадження було накладено з метою збереження його в якості речового доказу, оскільки вилучений транспортний засіб BMW 528 д.р.н. НОМЕР_1 міг використовувався для реалізації злочинної схеми, зокрема при здійсненні діяльності пов'язаної з транспортування з метою збуту, незаконно виготовлених тютюнових виробів, у зв'язку з чим зазначений транспортний засіб може відповідати знаряддям злочину та відповідає категорії речових доказів.
Слідчий суддя зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.
Разом з тим, що стосується подальшої необхідності дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що, на думку сторони обвинувачення, вказаний транспортний засіб використовувався громадянами Мкртчян для вчинення протиправних дій.
Водночас, слідчий суддя звертає увагу, що з моменту вилучення такого майна (15.05.2025) минуло 6 (шість) місяців. Слідчий суддя вважає, що вказаного часу органу досудового розслідування було об'єктивно достатньо для того, щоб встановити осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень в рамках даного провадження, а також підвердити або спростувати першочергову робочу версію органу досудового розслідування щодо відповідності критеріям речових доказів вилученого майна. Разом з тим, станом на теперішній час прокурор повідомив, що особам, які ймовірно використовували даний транспортний засіб, наразі про підозру не повідомлено, як і не здобуто доказів щодо ймовірної причетності до вказаної кримінально-протиправної діяльності й власника майна - ОСОБА_8 .
Слідчий суддя звертає увагу на те, що власник транспортного засобу - ОСОБА_9 з моменту вилучення належного йому транспортного засобу, ключей та документів, тобто з 15.05.2025 року та по теперішній час не набув жодного процесуального статусу в рамках вказаного кримінального провадження. Слідчий суддя також зауважує, що станом на теперішній час його навіть не допитано для з'ясування обставин, стороною обвинувачення не надано й доказів для підтвердження того, що детектив/прокурор намагався допитати таку особу, однак останній уникав допиту, не з'являвся для його проведення, відмовлявся приймати участь у його проведенні тощо. Так, слідчий суддя звертає увагу, що наразі відносо власника майна - ОСОБА_5 не проведено жодних процесуальних дій (по меншій мірі не надано доказів на підтвердження їх проведення), які б були спрямовані на підтвердження власних доводів щодо встановлення його причетності до означених кримінальних правопорушень.
Таким чином, враховуючи те, що наразі органом досудового розслідування не підтверджено причетності до вчинення кримінальних правопорушень осіб, які використовували даний транспортний засіб та відповідно його відповідності знаряддю вчинення злочинів, а також причетності власника майна, слідчий суддя приходить до переконання, що обмеження права власності ОСОБА_5 є недопустимим, а тому у дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна немає потреби.
З огляду на арешт, на даний час власник майна не має можливості у повній мірі використовувати та розпоряджатися належним йому транспортним засобом, адже наразі діють обмеження встановлені ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси в частині арешту майна.
За таких обставин, слідчий суддя не може прийти до переконання, що на теперішній час накладений арешт майна продовжує відповідати засадам розумності та співмірності, а відповідно, й що такий захід забезпечення обґрунтовано продовжує обмежувати право власності власника майна.
На підставі викладеного, в цілях не порушення права власності особи, беручи до уваги, що в судовому засіданні не було доведено необхідності в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання адвоката ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Скасувати арешт із забороною користування та розпорядження, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 28.07.2025 в рамках кримінального провадження № 42024160000000179 від 02.10.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст.199 КК України, а саме на: транспортний засіб марки BMW 528 д.р.н. НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 18.07.2024; ключ від транспортного засобу марки BMW 528 д.р.н. НОМЕР_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1