Справа № 947/39019/25
Провадження № 2/947/6634/25
17.11.2025 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання трудових відносин припиненими та зобов'язання вчинити певні дії,
15.10.2025 року до Київського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання трудових відносин припиненими та зобов'язання вчинити певні дії, в якій позивачка просить суд:
- визнати трудові відносини між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 припиненими, починаючи з 01.01.2019 року;
- зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 внести запис про звільнення у трудову книжку;
- стягнути з відповідача судові витрати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову розподілено судді Калініченко Л.В.
Оглянувши позовну заяву, суддею встановлено, що остання не відповідає вимогам ст.. 175, 177 ЦПК України, за наслідком чого ухвалою судді від 17.10.2025 року, вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви терміном в п'ять днів з дня отримання копії ухвали суду.
Одночасно позивачеві було також роз'яснено, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Приймаючи відсутність інформації про наявність у позивача зареєстрованого Електронного кабінету, копію вказаної ухвали суду було скеровано позивачу засобами поштового зв'язку, на адресу його місця проживання, яка зазначена стороною позивача особисто у позові як адреса місця проживання і адреса для листування, а саме - на ім'я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1
Однак, скерована судом поштова кореспонденція на ім'я позивача ОСОБА_1 була повернута до суду без вручення, з підстав відсутності адресата за вказаною адресою, датовано 07.11.2025 року (номер поштового відправлення №R067024594260).
Згідно з ч. 6 ст. 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Отже, починаючи з 10.11.2025 року позивачка у відповідності до приписів ч. 6 ст. 272 ЦПК України, є належним чином повідомленою та такою, що отримала копію судового рішення - ухвали суду від 17.10.2025 року.
Протягом встановленого судом п'ятиденного строку для усунення недоліків поданої заяви, стороною позивача не надано до суду жодних документів на підтвердження вчинення цих дій, як і не повідомлено про причини неможливості виконання ухвали суду.
За наслідком чого станом на 17.11.2025 року, ухвала суду від 17.10.2025 року залишається не виконаною.
Також судом враховується, що позивачем, як ініціаторами цього судового провадження, зазначено поштову адресу, за якою нею особисто не отримується поштова кореспонденція, а також не вчинені жодні дії для дізнання про стан ініційованого нею судового провадження.
Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, ухвал господарського суду про надання дозволу органам Антимонопольного комітету України на проведення перевірки суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю та/або вчинення передбачених законодавством про захист економічної конкуренції процесуальних дій у вигляді проведення огляду, накладення арешту, опломбовування (опечатування), вилучення, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень», для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, суд зазначає, що позивач не був позбавлений права та можливості ознайомитись та отримати інформацію щодо справи на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/.
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Станом на 17.11.2025 року, ухвала судді від 17.10.2025 року не виконана, недоліки позовної заяви не усунуті, поштова кореспонденція за зазначеною заявником адресою не отримується, будь-які дії на протязі більше одного місяця для дізнання про стан провадження позивачем не вчинені, що свідчить про незацікавленість в отриманні інформації стосовно справи, не заінтересованості в особисто ініційованому позивачем судовому провадженні.
У відповідності до приписів ч.4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
У зв'язку з тим, що стороною позивача недоліки поданої заяви належним чином не усунуті, а ухвала суду про залишення позову без руху від 06.08.2025 року залишається невиконаною, суддя вважає, що у відповідності до ст. 185 ЦПК України, позовну заяву ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання трудових відносин припиненими та зобов'язання вчинити певні дії, слід вважати неподаною, повернути позивачеві та роз'яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.
Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду.
Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню, а також позивач не обмежений права на повторне звернення до суду з цим позовом після усунення недоліків, що слугували для його повернення.
Керуючись ч. 3 ст. 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання трудових відносин припиненими та зобов'язання вчинити певні дії - вважати неподаною та повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу судді протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Калініченко Л. В.