Справа № 466/10150/25
Провадження № 3/466/3333/25
17 листопада 2025 року суддя Шевченківського районного суду м.Львова Федорів О.П., дослідивши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.122-2Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 23 жовтня 2025 року о 09:20, керуючи автомобілем марки «Renault Megane Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по прспекту В.Чорновола, 45г у м.Львові, не виконав вимогу поліцейського про зупинку та продовжив рух транспортного засобу, чим порушив п.8.9.а Правил дорожнього руху, згідно з яким вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою: сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки.
У судовому засіданні ОСОБА_1 винуватість у вчиненні правопорушення визнав, пояснивши, що він дійсно порушив Правила дорожнього руху, однак це було неумисно, адже не помітив одразу працівників поліції. Просить суворо його не карати.
Згідно з вимогами ст.280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Відповідальність за ч.1 ст.122-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення настає через невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , доходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП, що доводиться, зокрема, рапортом та відеозаписом події від 23 жовтня 2025 року.
Ураховуючи особу порушника, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, обставини вчинення адміністративного правопорушення; обставиною, що пом'якшує відповідальність, визнаю щире розкаяння винного; обставини, що обтяжують відповідальність, відсутні, та висновую, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у межах санкції статті, передбаченої ч.1 ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу.
Керуючись ст.ст.268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п'ятдесят три) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок) в дохід держави.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно зі ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Львова.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.П. Федорів