Справа № 466/2089/24
Провадження № 2-с/466/164/25
про скасування судового наказу
«17» листопада 2025 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Глинська Д.Б. розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №466/2089/24,
14 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою, в якій просить поновити йому строк для подання заяви про скасування судового наказу та скасувати судовий наказ від 26 лютого 2024 року у справі № 466/2089/24.
В обґрунтування заяви заявник вказує, що заявлені вимоги ЛМКП «Львівтеплоенерго» є необґрунтованими, оскільки він не є власником та ніколи не був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Відтак, вважає, що між сторонами наявний спір про право, а тому просить скасувати судовий наказ від 26 лютого 2024 року у справі №466/2089/24.
Крім того, просив визнати поважною причину пропуску та поновити строк на подачу заяви про скасування судового наказу, оскільки копію судового наказу він не отримував; просив звільнити його від сплати судового збору за подачу заяви про скасування судового наказу, так як правовідносини між ним та стягувачем підпадають під регулювання Закону України «Про захист прав споживачів».
Дослідивши заяву про скасування судового наказу, матеріали додані до неї, приходжу до висновку про задоволення заяви про скасування судового наказу, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього кодексу.
Судом встановлено, що 26 лютого 2024 року Шевченківським районним судом м. Львова у цивільній справі №466/2089/24 видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 21 200,07 грн. за період з 01.02.2021 по 31.12.2023, постачання гарячої води у розмірі 1 171,90 грн. за період з 01.12.2021 по 31.12.2023, а також 302,80 грн. судового збору.
25 березня 2024 року на адресу суду повернувся конверт із відміткою «закінчення терміну зберігання», в якому боржнику було скеровано заяву про видачу судового наказу із додатками та копію судового наказу від 26 лютого 2024 року.
Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого ч.1 ст. 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Перевіривши, викладені у поданій заяві доводи щодо пропущення боржником строку для подачі заяви про скасування судового наказу, прихожу до висновку про їх ґрунтовність та підставність, а тому пропущений заявником строк підлягає поновленню.
Встановлено, що подана заявником заява про скасування судового наказу відповідає вимогам ст.170 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов'язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.
Враховуючи вищевикладені обставини та вимоги процесуального законодавства, вважаю за необхідне скасувати судовий наказ від 26 лютого 2024 року у справі №466/2089/24.
У ст. 5 Закону України "Про судовий збір" визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність судового збору, у встановленій ст. 5 Закону України "Про судовий збір", не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.
За основу приймається те, що ст. 5 Закону України "Про судовий збір" не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише при пред'явлені позову.
Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав відповідно до ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів".
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав.
Отже при прийнятті Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при звільненні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору.
Враховуючи вищенаведене, суд бере до уваги посилання заявника на Закон України «Про захист прав споживачів» як на підставу для звільнення від сплати судового збору, оскільки у правовідносинах, що склалися між заявником та ЛМКП «Львівтеплоенерго», ОСОБА_1 є саме споживачем послуг, які надаються ЛМКП «Львівтеплоенерго» та він звернувся з заявою про скасування судового наказу для захисту своїх прав.
З врахуванням викладених обставин, необхідно звільнити заявника ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 170-171, 258-261 ЦПК України, Законом України «Про захист прав споживачів»,
заяву задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу заяви про скасування судового наказу у справі №466/2089/24.
Поновити ОСОБА_1 строк для подачі заяви про скасування судового наказу у цивільній справі № 466/2089/24 за заявою Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води.
Судовий наказ від 26 лютого 2024 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованості за послуги з централізованого опалення у розмірі 21 200,07 грн. за період з 01.02.2021 по 31.12.2023, постачання гарячої води у розмірі 1 171,90 грн. за період з 01.12.2021 по 31.12.2023, а також 302,80 грн. судового збору - скасувати.
Роз'яснити Львівському міському комунальному підприємству «Львівтеплоенерго» його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Копію ухвали направити стягувачу та боржнику для відома.
Ухвала остаточна та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: Д. Б. Глинська