Справа № 466/6691/25
Провадження № 2/466/2918/25
(заочне)
15 вересня 2025 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Білінської Г.Б.
секретаря Ханас С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства ЛМКП «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води,-
15.07.2025 року представник ЛМКП Львівтеплоенерго звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води, в якій просить постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01.07.2019 по 30.06.2020 в сумі 5031,33 грн., послуги з постачання гарячої води за період з 01.09.2019 по 30.04.2020 та сплачений судовий збір по справі у розмірі 3028,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в квартирі АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з теплопостачання.
Для здійснення оплати за надані послуги ЛМКП Львівтеплоенерго відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 , а також щомісячно направлялися повідомлення про нарахування вартості наданих послуг з метою їх оплати.
Житловий будинок за вказаною адресою обладнаний будинковим приладом обліку теплової енергії.
Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» ЛМКП «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією суб'єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.
Зазначає, що з 01 липня 2014 року між сторонами вважається укладеним договір приєднання про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
На виконання положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 затверджені Правила надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Правила №830), в які внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022. А постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1182 затверджені Правила надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води (далі - Правила №1182) в які внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1023. Зміни, що були внесені до Правил №830 та Правил №1182, набули чинності з 01.10.2021.
Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Відтак, з 01.12.2021 року з відповідачем є укладений індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які за своєю, правовою природою є публічними договорами приєднання, типова форма яких затверджена постановами Кабінету Міністрів України №1022, №1023 від 08.09.2021. За умовами вказаних договорів ЛМКП «Львівтеплоенерго» (Виконавець) зобов'язується надавати споживачу послуги відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договорами.
Зазначені договори є розміщені на офіційному веб-сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго» за посиланням: https://lmkp.lte.lviv.ua.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Крім цього, відповідно до ст.ст. 67, 68 Житлового Кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Пунктом 34 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії та п. 34 Індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води передбачено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. А відповідно до підпункту 3 пункту 41 вказаних договорів споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.
Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно, до 01.12.2021 нарахування кількості та вартості послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання за даною адресою проводилися згідно показів загальнобудинкового приладу обліку теплової енергії на підставі Постанови КМУ від 21.07.2005 №630 “Про затвердження Правил надання послуг з постачання центрального опалення, холодної та гарячої води і водовідведення», а з 01.12.2021 - згідно показів загальнобудинкового приладу обліку теплової енергії відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 №830 - в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 №1022 та відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315.
Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Відповідно до п. 2.1 Договору приєднання, тарифи на послуги встановлюються уповноваженим органом на момент надання таких послуг, тобто Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відповідно до ст. 16 Закону України “Про теплопостачання», законів України “Про житлово-комунальні послуги», “Про Державне регулювання у сфері комунальних послуг», підпункту 5 п. 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 2014 р. № 715/2014, своєю постановою затверджує ПОРЯДОК формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання.
Так, постановою НКРЕКП від 10.12.2018 № 1755 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню ЛКП «Львівтеплоенерго», яке є виконавцем цих послуг» установлені тарифи, за якими Відповідач зобов'язаний оплачувати надану йому послугу.
Проте, всупереч встановленим вимогам відповідач не сплачував за надані та спожиті послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 9642,42 грн.
Враховуючи вищевикладене, позивач змушений звернутися до суду та просить позов задовольнити.
Ухвалою від 21.07.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
В судове засідання представник позивача Сапрун М.М. не прибула, на адресу суду за Вх.№ 23764 від 07.08.2025 надіслала заяву про розгляд справи у її відсутності, в якій позовні вимоги підтримала повністю, покликаючись на вказані в позовній заяві обставини. Просила позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, відзив відповідачем до суду подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог статтей 280-283 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
З'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст. ст. 77-79 ЦПК України.
Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами наступне.
Згідно довідки ЛМКП «Львівтеплоенерго» №1 від 23.06.2025 року, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в квартирі АДРЕСА_1 та є споживачами послуг з теплопостачання.
Для здійснення оплати за надані послуги ЛМКП Львівтеплоенерго відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 , а також щомісячно направлялися повідомлення про нарахування вартості наданих послуг з метою їх оплати.
Стаття 319 ЦК України передбачає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. При здійснення своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Згідно ч.4 ст.319 ЦК України власність зобов'язує.
Житловий будинок за вказаною адресою обладнаний будинковим приладом обліку теплової енергії.
Відповідно до Закону України «Про теплопостачання», Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією суб'єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.
Відповідно до п. 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Договір приєднання про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води відповідає вимогам ст. 634 ЦК України та з 1 липня 2014 року вважається укладеним між: Львівським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго», що є виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води у м. Львові для населення згідно норм Закону України «Про житло-комунальні послуги» та споживачем.
З 01.12.2021р. з відповідачем укладений індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які за своєю правовою природою є публічними договорами приєднання, типова форма яких затверджена постановами Кабінету Міністрів України №1022, №1023 від 08.09.2021р. Зазначені договори є розміщені на офіційному веб-сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго» за посиланням: https://lmkp.lte.lviv.ua.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст.ст. 67, 68 Житлового Кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Відповідно до п. 3.1 Договору приєднання розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за спожиті послуги вноситься споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
При цьому, факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі №750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК України).
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається і не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Нарахування кількості та вартості послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання за даною адресою проводилися згідно показів загальнобудинкового приладу обліку теплової енергії на підставі Постанови КМУ від 21.07.2005 №630 “Про затвердження Правил надання послуг з постачання центрального опалення, холодної та гарячої води і водовідведення» та встановлених тарифів.
Частиною 1 ст. 10 Закону № 2189 встановлено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Тарифи на послуги з теплової енергії та гарячого водопостачання встановлені рішення виконавчого комітету Львівської міської рад. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та на веб-сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго» https://lmkp.lte.lviv.ua.
Отже, споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично ними користувалися. Оплата за спожиті послуги повинна здійснюватися до кінця розрахункового періоду (місяця).
Всупереч ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та чинного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання щодо сплати за надані йому послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.
Таким чином по квартирі АДРЕСА_1 у відповідача утворилася заборгованість - за послуги з централізованого опалення за період з 01.07.2019 по 30.06.2020 в сумі 5031,33 грн., послуги з постачання гарячої води за період з 01.09.2019 по 30.04.2020 в сумі 4611,09 грн., що стверджується письмовим розрахунком від 23.06.2025 року, що міститься в матеріалах справи.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем не подано суду доказів про те, що надані позивачем розрахунки заборгованості та застосовані ним тарифи проведено неправильно, не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження ненадання чи неналежного надання позивачем послуг за спірний період, заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, розглянувши справу в межах визначених предмету спору, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд вважає, що позовні вимоги доведені належними і допустимими доказами, а тому позов підлягає задоволенню.
Окрім цього, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 3028,00 гривень.
Керуючись ст.ст.13,76,81,82,83,89,95,141,247,263,265,267, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-
позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», ЄДРПОУ 05506460, юридична адреса: 79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01.07.2019 по 30.06.2020 в сумі 5031,33 грн., послуги з постачання гарячої води за період з 01.09.2019 по 30.04.2020 в сумі 4611,09 грн., а всього 9642,42 грн. (дев'ять тисяч шістсот сорок дві гривні сорок дві копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», ЄДРПОУ 05506460, юридична адреса: 79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень) сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Суддя Г. Б. Білінська