Справа № 459/2557/25
Провадження № 2-о/459/80/2025
14 листопада 2025 року Шептицький міський суд Львівської області в складі: головуючого судді Мельникович М. В., присяжних Максимович Н. Я., Короп А. М., з участю секретаря судового засідання Гук Т. Я., заявниці ОСОБА_1 , представника заявниці ОСОБА_2 , заінтересованих осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шептицькому за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою, поданою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Шептицька міська рада, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Шептицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шептицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання особи безвісно відсутньою
Представник заявника ОСОБА_5 звернувся до суду в інтересах заявниці із заявою про визнання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , безвісно відсутнім.
В обґрунтування заяви представник зазначив, що з 1973 року заявниця перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 . Від шлюбу подружжя має троє дітей: син ОСОБА_7 , донька ОСОБА_8 , донька ОСОБА_9 . У 1984 році сім'я отримала квартиру АДРЕСА_1 , де проживала спільно до серпня 1997 року. Проте, у 1997 році ОСОБА_6 залишив сім'ю та виїхав на заробітки до росії, після чого заявниця втратила будь-який зв'язок із ним, він не повертався до місця проживання, не цікавився родиною та не надавав допомоги. Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 18 липня 2002 року у справі № 2-2659/02 його було визнано таким, що втратив право користування зазначеною квартирою. Шлюб між заявницею та ОСОБА_6 було розірвано 18 липня 2009 року. Старший син заявниці, ОСОБА_7 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання. У зв'язку з його загибеллю заявниця набула право на отримання одноразової грошової допомоги. Проте, її колишній чоловік ОСОБА_6 залишається особою, яка також має право на частку зазначеної виплати. У березні 2025 року донька заявниці звернулася до поліції з заявою про розшук батька. 1 травня 2025 року до ЄРДР були внесені відомості № 12025141150000302 за ознаками ч. 1 ст. 115 КК України (зникнення безвісти). Досудове розслідування триває, здійснено низку розшукових заходів, направлено відповідні запити до компетентних органів, однак встановити місцезнаходження ОСОБА_6 не вдалося. Наразі, колишній чоловік жодного разу до заявниці не дзвонив, не писав та не повідомляв свого місця перебуваня, а тому є всі підстави вважати його безвісти відсутнім. Таким чином, просить заяву задоволити.Як зазначив представник, визнання особи безвісно відсутнім необхідне заявниці для отримання допомоги після смерті сина військовослужбовця. Враховуючи вищенаведене, представник просив заяву задовольнити.
Ухвалою від 01.08.2025 відкрито окреме провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою від 11.09.2025 залучено до участі у справі заінтересованих осіб: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
14.11.2025 у судове засідання сторони не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
У судовому засіданні заявниця та її представник підтримали заявлені вимоги у повному обсязі. Представник зазначив, що у межах кримінального провадження були скеровані всі можливі запити до відповідних інстанцій щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_6 , однак відповіді, які б підтверджували його місцеперебування, не отримано. З огляду на це, встановити його місцезнаходження не виявилося можливим.
Заінтересована особа ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що є донькою ОСОБА_6 та повідомила, що батько у 1997 році поїхав на заробітки за кордон та після цього додому не повертався, зв'язку не підтримував.
Заінтересована особа ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначила, що також є донькою ОСОБА_6 . Вказала, що вже багато років не підтримує з ним жодних контактів; на час його зникнення вона навчалася, батько не телефонував і не приїжджав, про його місцеперебування родині нічого не відомо.
Представник Шептицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шептицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подав заяву про розгляд справи у його відсутності, зазначивши, що при ухваленні рішення покладається на розсуд суду.
Представники заінтересованих осіб - Шептицької міської ради та ІНФОРМАЦІЯ_4 - у судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або її розгляд за їх відсутності не подавали, а дані про поважність причин їх неявки у матеріалах справи відсутні.
За наслідком розгляду даної справи, суд перейшовши до стадії ухвалення судового рішення та у відповідності до положень ч.1 ст. 244 ЦПК України відклав судове засідання до 14.11.2025 року о 12 год. 00 хв. для ухвалення та проголошення судового рішення.
Про дату, час і місце судового засідання з проголошення судового засідання, учасники справи повідомлялись належним чином.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов до висновку, що заяву слід задовольнити враховуючи наступне.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Червоноградського місцевого суду Львівської області від 18.07.2002 був розірваний (а. с. 16).
За час шлюбу у сторін народились діти: син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 01.11.1974 (а. с. 18), донька ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_2 від 22.07.1986, донька ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 28.10.1999 ( а. с. 69).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 11.03.2025 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівського районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 про що складено відповідний актовий запис №7 (а. с. 21).
Як убачається із сповіщення сім'ї №440 від 25.11.2024, виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 , син заявниці син ОСОБА_7 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_5 загинув ІНФОРМАЦІЯ_9 внаслідок артилерійського обстрілу районі н. п. Золота Нива Донецької області (а. с. 22).
Як зазначає заявниця у 1997 році ОСОБА_6 поїхав на заробітки в рф та не повертався, на зв'язок не виходив.
Згідно з копією рішення Червоноградського міського суду від 18.07.2002 у справі № 2-2659/02, ОСОБА_6 було визнано таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 . Під час розгляду цієї справи суд установив, що зазначена квартира була надана ОСОБА_6 та ОСОБА_1 для проживання як членам однієї сім'ї, однак ОСОБА_6 фактично не проживав у ній протягом п'яти років, у зв'язку з чим було зроблено висновок про втрату ним права користування житлом (а. с. 110).
З витягу з ЄРДР № 12025141150000302 від 01.05.2025 року вбачається, що здійснюється досудове розслідування за наступним фактом: 01.05.2025 до СВ Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області надійшов рапорт від старшого оперуповноваженого СКЛ Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області майора поліції Мельника В.С. про те, що у нього на виконанні знаходяться матеріали ЄО, за зверненням гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , прож. АДРЕСА_2 , з приводу зникнення безвісти її батька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженця російської федерації, кемеровської області, м. Прокопьєвськ, який у 1997 році поїхав на заробітки в рф та пропав безвісти. По сьогоднішній день ОСОБА_6 на зв'язок не виходить (а. с. 9)
У межах кримінального провадження № 12025141150000302 слідчим Шептицького СВ ГУНП у Львівській області були направлені запити до державних органів та установ з метою встановлення можливого місцезнаходження ОСОБА_6 , 1950 року народження.
Як убачається із відповіді філії «Головний інформаційно-обчислювальний центр» ПАТ «Укрзалізниця» від 21.05.2025, за період з 20 травня 2022 року по 19 травня 2025 року даних про оформлення проїзних документів на ім'я ОСОБА_6 не виявлено (а. с. 105 )
Із відповідді Управління охорони здоров'я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 27.05.2025 встановлено, що ОСОБА_6 у лікувально-профілактичних закладах, підпорядкованих управлінню, на амбулаторному чи стаціонарному лікуванні з 1 січня 2000 року і до теперішнього часу не перебував (а. с. 107 на звороті ).
Відповідно до відповіді КНП «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» від 21.05.2025 станом на 21 травня 2025 року ОСОБА_6 не перебував і не перебуває на лікуванні чи обліку в цій установі (а. с. 107).
Згідно із інформацію з Департаменту кіберполіції Управління протидії кіберзлочинам у Львівській області від 22.05.2025 під час здійснення моніторингу загальнодоступних ресурсів мережі Інтернет з метою виявлення будь-яких відомостей про ОСОБА_6 встановити предметну інформацію не вдалося (а. с. 109 на звороті ).
Представник заявниці просить оголосити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , безвісно відсутнім, для забезпечення реалізації права заявниці на отримання належної їй частини одноразової грошової допомоги після загибелі сина військовослужбовця.
При ухваленні рішення суд керується наступними правовими нормами.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місцезнаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.
Положеннями ч. 2 ст.3 15 ЦПК України визначено, що в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місті її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. При визнані фізичної особи безвісно відсутньою настають правові наслідки, визначені ст. 44 ЦК України.
Згідно ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визначити фізичну особу безвісно відсутньою, обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 травня 2018 року у справі № 225/1297/17 зроблено висновок, що «безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою. При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 07 травня 2018 року в справі № 225/1297/17 (провадження № 61-3902св18), від 22 листопада 2018 року в справі № 225/882/17 (провадження № 61-34068св18), від 05 лютого 2020 року в справі № 756/17293/17 (провадження № 61-16093св19), від 06 травня 2020 року в справі № 760/3112/16-ц (провадження № 61-48362св18).
За змістом постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 363/360/18 (провадження № 61-19779св19) виникнення справ про визнання громадян безвісно відсутніми зумовлені необхідністю захисту майнових прав громадян, справи про правовий статус яких розглядається судом, захистом інтересів осіб, які мають певні правовідносини з особою, тривала відсутність якої позбавляє їх можливості користуватись своїми правами.
Також належить враховувати, що визнання судом у встановленому законом порядку фізичної особи безвісно відсутньою (стаття 43 ЦК України) жодним чином не свідчить про смерть такої особи, так і не виключає самої можливості смерті. Зазначене зумовлює одночасну наявність двох припущень щодо двох взаємовиключних життєвих станів безвісно відсутньої фізичної особи (особа жива, особа померла) (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2018 року у справі № 317/3139/15-ц, провадження №61-4241св18 (ЄДРСРУ № 72641734).
Таким чином, для визнання фізичної особи безвісно відсутньою слід встановити кілька юридичних фактів у їх сукупності, а саме: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання (тобто за місцем реєстрації) протягом тривалого часу; 2) відсутність відомостей про місце знаходження такої особи в місці її постійного проживання і неможливість їх одержання усіма доступними способами та вжитими заходами; 3) закінчення одного року з моменту одержання останніх відомостей про місце перебування даної особи; 4) визнання причин, через які заявник просить визнати фізичну особу безвісно відсутньою, юридично поважними.
Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється ЦПК України. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Разом з тим, сама по собі тривала відсутність особи за місцем проживання або реєстрації не може бути підставою для визнання такої особи безвісно відсутньою, оскільки безвісна відсутність є засвідчений у судовому порядку факт довготривалої відсутності фізичної особи в місці свого проживання, якщо не вдалося встановити місця її перебування.
За своїм змістом ст.43 ЦК України передбачає з'ясування місця постійного проживання особи на час її зникнення, заходів, які приймав заявник для встановлення місця знаходження особи, щодо якої ставиться питання про визнання безвісно відсутньою, та чи були вичерпані усі можливості для її знаходження.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Червоноградського місцевого суду Львівської області від 18.07.2002 був розірваний.
Від шлюбу подружжя має троє дітей: сина ОСОБА_7 , доньку ОСОБА_14 , доньку ОСОБА_15 .
Судом також установлено, що син подружжя, ОСОБА_7 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_5 , загинув у районі населеного пункту Золота Нива Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу під час виконання бойового завдання.
Як зазначила заявниця та заінтересовані особи (її доньки), у 1997 році ОСОБА_6 залишив сім'ю та виїхав на заробітки до росії, після чого заявниця втратила будь-який зв'язок із ним, він не повертався до місця проживання, не цікавився родиною та не надавав допомоги.
Визнання особи безвісно відсутньою має широке коло правових наслідків, тому мають бути вжитті всі заходи для з'ясування обставин зникнення особи, заходи щодо її розшуку.
Процес розшуку безвісно відсутніх осіб регулюється такими нормативно-правовими актами законодавчого рівня, як Кримінальний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України,Закони України «Про Національну поліцію» та «Про оперативну-розшукову діяльність».
З наданого витягу з ЄРДР № 12025141150000302 від 01.05.2025 року вбачається, що у зв'язку зі зникненням ОСОБА_6 слідчим СВ Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, у межах якого здійснюються розшукові заходи, спрямовані на встановлення місцезнаходження ОСОБА_6 , однак жодних даних, що дозволили б встановити місце перебування зниклого, не отримано.
Заінтересовані особи: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 в судовому засіданні, пояснили, що їхній батько ОСОБА_6 понад 20 років тому виїхав до рф та відтоді більше не з'являвся. Його місце перебування їм невідоме, зв'язок з ним був повністю втрачений.
Також суд враховує те, що рішення Червоноградського міського суду від 18.07.2002 у справі № 2-2659/02 ОСОБА_6 було визнано таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 . Під час розгляду цієї справи суд установив, що зазначена квартира була надана ОСОБА_6 та ОСОБА_1 для проживання як членам однієї сім'ї, однак ОСОБА_6 фактично не проживав у ній протягом п'яти років, у зв'язку з чим суд дійшов до висновоку про втрату ним права користування житлом.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 82 ЦПК України).
Таким чином, враховуючи відсутність відомостей щодо місця перебування ОСОБА_6 вже більше двадцяти років, а також те, що вжиті заходи для встановлення його місця перебування не дали результатів, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку про достатність підстав для визнання ОСОБА_6 безвісно відсутнім.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити, що у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою, в порядку ст. 309 ЦПК України.
На підставі наведеного та ст. 43 ЦК України, керуючись статтями 4,10,13, 19,76-81,89,244, 263-265,273,293,305 309 ЦПК України, -
Заяву задовольнити.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - визнати безвісно відсутнім.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 14.11.2025.
Суддя М. В. Мельникович
Присяжний: Н. Я. Максимович
Присяжний: А. М. Короп