Дата документу 13.11.2025
Справа № 501/2000/25
2/501/1240/25
13 листопада 2024 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі головуючого судді Петрюченко М.І.,
за участю секретаря судового засідання Тейбаш Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чорноморську Одеської області цивільну справу за
позовом представника ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ»
до
відповідача ОСОБА_1
предмет та підстави позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Виклад позиції позивача.
Представник ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» 01.05.2025 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Глобал Спліт» заборгованість за кредитним договором у розмірі 49 988,26 грн. та судові витрати.
Позов мотивований тим, що 19.09.2019 між Акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та відповідачем укладено кредитний договір №7/1062098, відповідно до умов якого кредитор наддав відповідачу грошові кошти у розмірі 46 024,00 грн. з фіксованою процентною ставкою 11% річних, строком на 60 місяців з 11.06.2021 до 10.06.2026 включно, а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі та сплатити проценти за його користування.
Позивач вказує в позові, що 29.08.2023 між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ТОВ «Глобал Спліт» укладено договір про відступлення права вимоги №4-2023, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором №7/1062098 від 19.09.2019, укладеним між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та відповідачем перейшло до ТОВ «Глобал Спліт». Позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
У встановлений ухвалою строк відповідач не подав відзив на позов, в судове засідання не з'явився, був належним чином сповіщений про день і час судового розгляду справи.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача не заперечує проти проведення заочного розгляду справи.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 01.05.2025 року справа розподілена для розгляду судді Петрюченко М.І. (а.с.65).
Ухвалою судді Чорноморського міського суду Одеської області Петрюченко М.І. від 16.05.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.68-69).
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом обставини та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 19.09.2019 між Акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та відповідачем укладено кредитний договір №7/1062098, відповідно до умов якого кредитор наддав відповідачу грошові кошти у розмірі 46 024,00 грн. з фіксованою процентною ставкою 11% річних, строком на 60 місяців з 11.06.2021 до 10.06.2026 включно, а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі та сплатити проценти за його користування.
Позивач вказує в позові, що 29.08.2023 між АТ«КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ТОВ «Глобал Спліт» укладено договір про відступлення права вимоги №4-2023, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором №7/1062098 від 19.09.2019, укладеним між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та відповідачем перейшло до ТОВ «Глобал Спліт».
V. Оцінка Суду.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.
У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виконання (договір чи діалект).
Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц (провадження №14-16цс18).
Верховний Суд зробив висновок, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Відповідно до ст.12 ч.3,4 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач не надав суду заперечень на позов та будь-яких доказів на їх підтвердження.
Оскільки позивачем надано достатні та належні докази на підтвердження істотного порушення відповідачем умов кредитного договору та існування заборгованості, зазначеної в позовній заяві, суд задовольняє заявлений позов у повному обсязі.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених стороною по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні.
Зокрема, згідно платіжної інструкції від 28.04.2025 (а.с.1) позивачем при подачі позову сплачено 2422,40 грн. судового збору, який підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст.525, 526, 530, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 247, 259, 263- 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Глобал Спліт» (місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 5-Б, оф.5, код ЄДРПОУ 41904846) заборгованість за кредитним договором у розмірі 49 988,26 грн. та судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним-процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним-процесуальним кодексом України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Чорноморського міського
Суду Одеської області М.І.Петрюченко