Справа № 459/2677/25
Провадження № 2/459/810/2025
(заочне)
17 листопада 2025 року Шептицький міський суд Львівської області в складі:
головуючого судді Дем'яновської Ю.Д. ,
з участю секретаря судового засідання Гук Т.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шептицький за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
07.08.2025 представник позивача ТОВ «Кошельок» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 3559500490-619575 від 17.02.2022 в розмірі 17288,80грн., та понесені судові витрати.
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, 17.02.2022 між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 було укладено договір №3559500490-619575 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі. Вказаний договір є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Кошельок», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле. Відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор, для підписання кредитного договору №3559500490-619575 від 17.02.2022. Відповідно до умов даного договору ТОВ «Кошельок» взяло на себе зобов'язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту, становить 7000,00 грн., початковий строк кредитування становить 14 днів, дисконтна відсоткова ставка становить 0,01% на добу за початковий строк кредитування, базова процентна ставка становить 2,2% на добу за продовжений строк користування кредитом. ТОВ «Кошельок» виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та перерахувало грошові кошти на картковий рахунок, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, в зв'язку з чим, станом на 07.08.2025 утворилась заборгованість, в сумі 17288,80 грн. з яких: 7000,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 10288,80 грн. заборгованість за відсотками за користування позикою. З урахуванням наведеного позивач просить стягнути на свою користь з відповідача зазначену суму заборгованості.
Ухвалою від 20.08.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено на 03.10.2025. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач у визначений строк відзиву на позовну заяву не подав.
03.10.2025 задоволено клопотання представника позивача та витребувано ухвалою суду письмовий доказ АТ «Універсал Банк» у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 16.02.2022 року по 31.05.2022 року.
07.10.2025 на виконання ухвалу суду надійшла інформація від АТ «Універсал Банк».
В судове засідання 17.11.2025 року сторони не з'явились.
Представник позивача у позовній заяві просив проводити розгляд справи у його відсутності, при цьому зазначивши, шо проти ухвалення заочного рішення у випадку неявки відповідача не заперечує.
Відповідач не повідомив суду про причини своєї відсутності, заяв чи клопотань не подав, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що стверджується довідками Укрпошти.
За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
В зв'язку з неявкою учасників справи, відповідно до ст.247 ЦПК України, розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання технічними засобами.
Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до такого висновку.
Судом встановлено, що 17.02.2022 між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 3559500490-619575. (а.с.11 тильна сторона-16)
Відповідно до умов даного договору ТОВ «Кошельок» взяло на себе зобов'язання надати ОСОБА_1 кредит в сумі 7000 грн на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором (п.1.1. Договору).
Проценти за користування кредитом: 9,80грн, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.4.2. Договору). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,20 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.4.3. Договору). Дисконтна процентна ставка за користування кредитом становить 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом на строк лояльного періоду. (п.1.4.3.1.)
Відповідно до п. 2.1. Договору кредит надається строком на 14 днів, початком якого є дата підписання Договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок Кредитодавця.
Кредит надається позичальнику, згідно його заявки, шляхом безготівкового перерахування суми кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_3 або іншого електронного платіжного засобу, реквізити якої наданівказані позичальником з метою отримання кредиту (п.2.5 Договору).
Згідно п.9.3. Договору невід'ємною частиною та додатком до цього Договору є «Правила надання позики на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальність «Кошельок» та «Паспорт споживчого кредиту». Уклавши цей Договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися умов кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариства, текс якого знаходиться на сайті кредитодавця. (п.9.3.1. Договору).
На виконання зазначених вимог відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор 5707 для підписання кредитного договору №3559500490-619575 від 17.02.2022.
Відповідно до умов кредитного договору позивач надав позичальнику кредит, а останній зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах цього договору.
До договору позивачем також долучено правила надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Кошельок» в редакції від 19.08.2021 (а.с.21-32); паспорт споживчого кредиту до Договору №3559500490-619575 від 17.02.2022, де вказана інформація про кредитодавця, кредитного посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію, інші важливі правові аспекти (а.с.10-11); Додаток №1 до Договору про надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту №3559500490-619575 від 17.02.2022, де зазначено дата видачі кредиту 17.02.2022, дата платежу 02.03.2022, кількість днів у розрахунковому періоді 14, реальна річна процентна ставка 3,65%, загальна вартість кредиту 7009,80грн. (а.с.14-19)
Згідно повідомлення ЦВ ПАТ «МТБ БАНК» №06/642-06/351 від 25.06.2025 (а.с.22) та повідомлення XPAY Group LLC (а.с.23), підтверджується отримання відповідачем 17.02.2022 о 19:02 год. грошових коштів в сумі 7000,00 грн. (а.с.22)
А також відповідно до інформації, витребуваної судом АТ «Універсал Банк» (лист-повідомлення) встановлено, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 , номер якої збігається з номером, який ОСОБА_1 надав Товариству з обмеженою відповідальністю «Кошельок», а також згідно виписки про рух коштів за картковим рахунком на номер рахунку за цією карткою 17.02.2022 зараховано переказ у сумі 7000,00 грн., деталі операції FUIB Money Transfer.
ТОВ «КОШЕЛЬОК» виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та перерахував грошові кошти на його картковий рахунок № НОМЕР_1 .
Пунктом 3.6. кредитного договору, за якими позичальник був попередньо ознайомлений та погодився, встановлено, що сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення початкового періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК, що має наслідком подовження строку користування Кредитом на умовах визначених п. 3.7. та п. 3.8.
Згідно з п. 3.6. та п. 3.7. кредитного договору, строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів за ставкою 2,20 % на добу.
Відповідно до детального розрахунку заборгованості за Договором №3559500490-619575 від 17.02.2022 заборгованість становить 17288,80грн, з яких 7000грн заборгованість за кредитом та 10288,80 грн заборгованість по відсотках. (а.с.18-19)
Доказів на підтвердження визнання зазначеного договору у встановленому законом порядку недійсним, матеріали справи не містять, та відповідачем до суду надано не було.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 6 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Відповідно до ч.1ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно дост.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно дост.ст.1054-1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною ( сторонами ).
Загальні правила щодо форми договору визначено уст.639 ЦК України, згідно з якою, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді ( статті 205, 207 Кодексу).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 08 серпня 2022 року у справі №234/7298/20.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом, зокрема, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ч.ч.7, 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до п.6 ч.1ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно з ч.ч.1, 2ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №243/6552/20, який є обов'язковим для врахування судом відповідно до ч.4ст.263 ЦПК України.
Згідно зі ст.ст.526,530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Встановлено, що кредитний договір № 3559500490-619575 від 17.02.2022 підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису - одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 правочину.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету договір позики та додаткова угода до договору позики не були б укладеними.
Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідач таких не надав, що в силу положень статей 12,81 ЦПК України, є його процесуальним обов'язком.
З огляду на викладене вище, суд вважає доведеним факт підписання ОСОБА_1 електронного договору шляхом використання електронного підпису, відтак укладення договору узгоджується з вимогами статей 6, 627 ЦК України та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. При цьому, суд бере до уваги те, що відповідачем не вчинено жодних дій щодо розірвання договору, або визнання його недійсним, відповідач користувався кредитними коштами, частково оплатив заборгованість по відсотках, а відповідно до позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеній в постанові від 10 січня 2019 року у справі № 526/405/13 факт не вчинення жодних дій щодо розірвання кредитних договорів, або визнання їх недійсними тривалий час, а також користуванням кредитними коштами та сплати відповідачем в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитними договорами - є нічим іншим як визнання вище наведених кредитних договорів такими що укладені з досягненням всіх істотних умов, а також підтвердженням отриманням всіх благ передбачених кредитними договорами.
Таким чином матеріалами справи підтверджено укладення ОСОБА_1 кредитного договору № 3559500490-619575 від 17.02.2022.
Із матеріалів справи вбачається, що на виконання кредитного договору № 3559500490-619575 від 17.02.2022 ТОВ «Кошельок» було видано ОСОБА_1 позику у сумі 7000 грн, здійснивши переказ коштів відповідачу на банківський рахунок, що підтверджується повідомленням ПАТ «МТБ БАНК» №06/642-06/351 від 25.06.2025, повідомленням XPAY Group LLC, а також інформацією наданою АТ «Універсал Банк» про те, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 та з виписки про рух коштів за картковим рахунком на номер рахунку за цією карткою 17.02.2022 зараховано переказ у сумі 7000,00 грн., деталі операції FUIB Money Transfer.
Наведені вище обставини свідчать про факт отримання відповідачем позики, схвалення ним, як умов кредитного договору так і визнання своїх фінансових зобов'язань перед кредитором.
Разом з цим, відповідач свого зобов'язання за кредитним договором №3559500490-619575 від 17.02.2022 не виконав, у передбачений у договорі строк кошти не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, яка підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «Кошельок» де заначено, що заборгованість за договором станом на 19.10.2025 становить 17288,80 грн, з них 7000грн заборгованість за сумою позики та 10288,80грн заборгованість за відсотками.
Доказів повернення кредитних коштів в повному обсязі матеріали справи не містять, відповідачем протилежного не доведено.
З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредиту №3559500490-619575 від 17.02.2022 у розмірі 17288,80 грн з них 3500грн заборгованість за сумою позики та 12845,00грн заборгованість за процентами слід задовольнити.
Окрім цього, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду; на професійну правничу допомогу.
Позивач просить стягнути судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу, у розмірі 10000,00 грн.
На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, було надано до суду договір про надання правничої допомоги від 12.02.2025 укладений між Адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери» та ТОВ «Кошельок» (а.с.38); додаток до Договору про надання правової допомоги від 12.02.2025 укладений 20.06.2025, в якому зазначено перелік послуг, що входять до складу правової допомоги: оформлення документів щодо надання правничої допомоги; збір та аналіз доказів, формування правової позиції, визначення підсудності справи та платіжних реквізитів для сплати судового збору; складання позовної заяви; формування додатків до позовної заяви; відправка позову стороні, до суду, формування матеріалів адвокатського досьє по справі (а.с.39); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльність серії ДН №5506 від 29.05.2019 видане Гурському Г.Ю. (а.с.41)
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
У постанові від 12.02.2020 у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19.
Відповідно до правового висновку, викладеному у додатковій постанові Верховного Суду від 03.10.2024 у справі № 357/8695/23, для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність.
Виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, значенням справи для сторони, результатом розгляду справи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 141, 258,259, 263- 265, 268, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» 17288 (сімнадцять тисяч двісті вісімдесят вісім) гривень 80 копійок заборгованості за кредитним договором № 3559500490-619575 від 17.02.2022, що складається з: заборгованість за сумою кредиту: 7000,00 грн.; заборгованість за відсотками за користування позикою: 10288,80 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок судових витрат понесених на правову допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (ЄДРПОУ 40842831, м. Київська область, Києво-Святошинський р-н., с. Чайки, вул. Антонова, 8А)
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 )
Повний текст рішення складено 17.11.2025.
Суддя: Ю. Д. Дем'яновська