Справа № 459/2706/25
Провадження № 2/459/824/2025
17 листопада 2025 року Шептицький міський суд Львівської області в складі:
головуючого судді Дем'яновської Ю.Д.
з участю секретаря судового засідання Гук Т.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шептицький за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
11.08.2025 позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , якою просить стягнути з відповідача в його користь заборгованість за договором кредитної лінії №612541176 від 13.02.2022 в розмірі 15947,36 грн., а також понесені судові витрати, які включають витрати на правову допомогу, мотивуючи позовні вимоги тим, що 13.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №612541176 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора. Кредитор свої зобов'язання виконав та надав боржнику у користування 17400грн., проте боржник свої зобов'язання з повернення коштів у встановлений договором строк не виконала. У подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором на підставі Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 та додаткових угод в тому числі про продовження терміну дії Договору факторингу право вимоги за кредитним договором №612541176 від 13.02.2022 перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон плюс». Надалі, на підставі договору факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024, право вимоги до боржника перейшло від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «Онлайн фінанс», а на підставі договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 від ТОВ «Онлайн фінанс» до позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ». Вказує, що заборгованість відповідача за кредитним договором №612541176 від 13.02.2022 у загальному становить 15947,36 грн. У зв'язку із вищевикладеним, позивач просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість за вищевказаним договором у загальному розмірі 15947,36грн, а також понесені судові витрати у вигляді судового збору 2 422,40 грн. та витрат на правову допомогу у сумі 7 000,00 грн.
Ухвалою від 15.08.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено розгляд справи на 26.09.2025. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
01.09.2025 відповідач надіслала суду відзив по позовну заяву, в якій вказала, що визнає наявність заборгованості за кредитним договором, яка була відступлена на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ». Також зазначає, що перебуває у складному фінансовому становищі і не має можливості сплатити всю суму боргу, проте має намір виконати свої зобов'язання та поступово погашати заборгованість частинами. Просить суд зменшити заборгованість, враховуючи штрафні санкції та надати розстрочку виконання можливого рішення суду.
26.09.2025 судове засідання не відбулося у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.
30.10.2025 сторони у судове засідання не з'явилися.
Представник позивача у позовній заяві просив проводити розгляд справи у його відсутності.
Відповідач у відзиві по позовну заяву вказала, щоб розгляд справи проводити у її відсутності.
В зв'язку з неявкою учасників справи, відповідно до ст.247 ЦПК України, розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Судом встановлено, що 13.02.2022 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 за допомогою електронного сервісу, що міститься на сайті www.moneyveo.ua укладено договір кредитної лінії №612541176. (а.с.30 тильна сторона - 38).
Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV559NB. Зокрема, 13.02.2022 16:17:19 год. ОСОБА_1 ввела ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснула кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.
Згідно з п.2.1 Договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 17400,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, визначених у цьому договорі, додатках до нього, та Правилах надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога». Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 17400 грн, одразу після укладення договору, який має бути повернено до 15.03.2022 (п.2.3 договору).
Згідно з п.3.7. Договору сторони погодили, що встановлений в п.3.1. договору строк дисконтного періоду, та відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.
Пунктом 7.1. Договору зазначено, що на моменту кладення цього договору, сторони дійшли згоди, що сума кредиту з всіма наданими траншами має бути повернена кредитодавцю не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду кредитування - 15.03.2022, а саме не пізніше ніж через 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником.
Згідно п.8.3. Договору за умови, якщо позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості кредиту за договором на умовах п.8.5. Договору, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за весь строк дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,10 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожен день користування ним. Зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожен день користування ним (п.8.4. Договору).
Відповідно до п.11.1 Договору, строк дії цього Договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту у вигляді кредитної лінії, що визначається з врахування факту настання чи не настання обставин передбачених цим Договором, або до моменту дострокового розірвання Договору. У будь -якому разі зобов'язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.
До договору позивачем також долучено заявку на отримання грошових коштів в кредит від 13.02.2022, де вказані персональні дані ОСОБА_1 , адресу її реєстрації та номер карточки (а.с.20); правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» в редакції від 04.02.2022 (а.с.21-24); алгоритм дій ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» стосовно укладення кредитних договорів (а.с.11); паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору №612541176 від 13.02.2022, де вказано інформація та контактні дані кредитодавця, кредитного посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію, інші важливі правові аспекти; довідку щодо дій позичальника в ІТС ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» від 13.02.2024 (а.с.29-30); довідку щодо дій позичальника в ІТС ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» сформовану 29.02.2024 (а.с.13); порядок дій споживача в ІТС ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг під торгівельною маркою «MONEYVEO» (а.с.14-19)
ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» перерахувало відповідачу на рахунок НОМЕР_2 кошти в сумі 17400 гривень згідно договору №612541176 від 13.02.2022, що підтверджується платіжним доручення від 13.02.2022. (а.с.10) та довідкою ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» від 23.05.2025 (а.с.93)
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №612541176 від 13.02.2022 ТОВ ««Манівео Швидка Фінансова Допомога» за період з 13.02.2022 по 05.05.2022 заборгованість становила 18148,20грн, з них 17400 грн тіло кредиту та 1540,19грн. проценти (а.с.47)
Судом також встановлено, що 28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчився 28.11.2019. (а.с.73-78)
28.11.2019 ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога'та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №26, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін.(а.с.56)
31.12.2020 між клієнтом та фактором укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимог, а Фактр зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п.4.1. цього договору, наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.(а.с.79-83)
31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. (а.с.84)
31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2023. (а.с.84 зворот)
31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2024.(а.с.85)
Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, передбачено, що згідно умов договору клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за договором №612541176 від 13.02.2022. (а.с.71)
Також надано копії акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2022 зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимог №175 від 05.05.2022 року за Договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 та протоколу узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав имоги згідно Реєстру прав вимоги №176 від 05.05.2022. (а.с.70-71)
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за період з 05.05.2022 по 23.02.2024 заборгованість становила 15947,36 грн - тіло позики. (а.с.46).
23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 23/0224-01, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором №612541176 від 13.02.2022.(а.с.65-69)
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2024 до Договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 15947,36 грн (а.с.51)
Також позивач надав копію платіжної інструкції №5703 від 26.02.2024 де ТОВ «ФК «Оналйн Фінанс» оплатило ТОВ «Таліон Плюс» 62358410,72 грн на виконання договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 (а.с.62)
В подальшому, 04.06.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору право грошової вимоги за кредитним договором №612541176 від 13.02.2022 (а.с.57-61) та акт прийому передачі Реєстру боржників за договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 (а.с.52).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № бн від 04.06.2025 борг ОСОБА_1 за договором №612541176 від 13.02.2022 перейшов до позивача та становив 15947,36грн. (а.с.55-56)
Відповідно до копій платіжних інструкцій №483 від 25.06.2025467 від 10.06.2025, №468 від 10.06.2025, №469 від 11.06.2025, №470 від 11.06.2025, №478 від 19.06.2025, №479 від 19.06.2025 та листа ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» вих.№26.06.2025-1 від 26.06.2025 встановлено, що ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» оплатило ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» кошти на виконання договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 (а.с.48-51)
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №612541176 від 13.02.2022 станом на 25.06.2025 заборгованість за кредитним договором не погашена та становить 15947,36грн.(а.с.45)
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частинами першою, дугою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України). Тобто, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин першої, третьої, четвертої та сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до статей 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів..
Згідно статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно п.15 ч.1 ст.1 ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис.
Відповідно до ч.1,3 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч.1-2 ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно статті 1054 ЦК України з а кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Як зазначалось вище, договір кредитної лінії №612541176 від 13.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога'та ОСОБА_1 укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. Позивач надіслав відповідачу за допомогою засобів зв'язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор, який використано для підтвердження підписання договору.
Без здійснення вказаних дій відповідачем договір не був би укладений сторонами, відтак, цей правочини відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі, та укладення цих договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
З огляду на викладене вище, суд вважає доведеним факт підписання ОСОБА_1 електронного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відтак укладення договору узгоджуються з вимогами статей 6, 627 ЦК України та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору.
Також встановлено, що прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало своєчасно і повністю, надавши кредитні ресурси в повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення від 13.02.2022, та не заперечується відповідачем.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.
Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Як убачається з матеріалів справи, 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» був укладений договір факторингу №28/1118-01.
Відповідно до п. 2.1. договору факторингу №28/1118-01 клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором. Згідно п.п. 1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Тобто предметом договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги від 18.01.2022 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача.
У подальшому, 23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» (який набув права вимоги за попередньо вказаним договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 з додатковими угодами) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №23/0224-01, відповідно до якого, клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, на умовах, визначених цим договором (п.2.1)
Згідно п.п. 1.3. договору факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024 під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Тобто предметом договору факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до витягу з реєстру прав № 1 від 23.02.2024 до договору факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 13414,23 грн.
04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», перейшло право грошової вимоги до відповідача у сумі 15947,36грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач набув права вимоги за даним договором до відповідача, це і не заперечила відповідач у відзиві до позовної заяви.
При цьому слід зазначити, що відповідач також визнала наявність заборгованості. Тому вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, суд виходить з наступного.
Із наданих позивачем та досліджених судом документів встановлено, що відповідачу на підставі договору кредитної лінії №612541176 від 13.02.2022 року було надано кредит 17400 грн, який відповідач у строки встановлені умовами договору не повернула, частково погашала заборгованість, проте як пояснила, що вона перебуває у скрутному фінансовому становищі, тому не може погасити заборгованість повністю. Суму заборгованості відповідач не заперечує, а тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 15947,36 грн.
Ураховуючи, що відповідач ОСОБА_1 на підставі укладеного з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договору кредиту №612541176 від 13.02.2022 свої зобов'язання перед позикодавцем, який відступив права вимоги за вказаним договором ТОВ «Таліон Плюс», останнє в свою чергу відступило право вимоги ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», яке відступило право вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», щодо повернення кредитних коштів не виконала, і через це у неї виникла заборгованість на загальну суму 15947,36 що підтверджується розрахунком позивача, тому суд прийшов до висновку про задоволення позову.
Окрім цього, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Згідно положень п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, тому суд відмовляє відповідачу у стягненні витрат на правову допомогу.
Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду; на професійну правничу допомогу.
Позивач просить стягнути судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу, у розмірі 7000,00 грн.
В обґрунтування розміру понесених витрат позивач надав копії таких документів: Договору про надання правничої допомоги від 05.06.2025 №05/06/25-01(а.с.43-44); додаткову угоду №25770710024 від 05.06.2025 до договору про надання правничої допомоги від 05.06.2025 №05/06/25-01 (а.с.42); Акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 на суму 7000, 00 грн (а.с.41), протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги (а.с.44 тильна сторона); копію довіреності видану ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» від 05.06.2025 на ім'я адвоката Тараненка А.І., (а.с.39); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльність №4956 від 24.04.2012 видане на ім'я Тараненко А.І. (а.с40); копію ордеру №1587120 від 05.06.2025 на адвоката Тараненко А.І. (а.с.87 тильна сторона)
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
У постанові від 12.02.2020 у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19.
Відповідно до правового висновку, викладеному у додатковій постанові Верховного Суду від 03.10.2024 у справі № 357/8695/23, для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність.
Відтак, з врахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, задоволення позову, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про зменшення витрат на правничу допомогу до 4000,00 гривень.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.2, 4, 12, 76-81, 89, 141, 258,259, 263- 265, 268, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" 15947 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот сорок сім) гривень 36 копійок заборгованості за договором кредитної лінії №612541176 від 13.02.2022.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судових витрат понесених на сплату судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок судових витрат понесених на правову допомогу.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" (м.Київ, вул.Рогнідинська, буд.4 А, офіс 10, ЄДРПОУ 43541163);
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ).
Повний текст рішення складено 17.11.2025.
Суддя: Ю. Д. Дем'яновська