Справа № 458/1127/25
3/458/526/2025
17.11.2025 м.Турка
Суддя Турківського районного суду Львівської області Волинець М.З., розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділення поліції № 2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,
за ч. 5 ст. 122 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 484582 від 16.10.2025, ОСОБА_1 16.10.2025 о 00:24 год. в с. Бориня по вул. Вояків УПА, Самбірського району Львівської області, керуючи транспортним засобом Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу про зупинку транспортного засобу подану за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу, чим порушив п. 8.9 Правил дорожнього руху України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані уповноваженою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, за ч. 5 ст. 122 КУпАП.
У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з'явився, належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив, жодних заяв клопотань до суду не подав.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 до суду не з'явився, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв'язку, достовірно знав, що відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 122 КУпАП, а тому зобов'язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженнями у своїх справах, при цьому, він не позбавлений можливості отримати інформацію про рух справ на офіційному вебпорталі судової влади України, беручи до уваги те, що чинний КУпАП не передбачає обов'язкової участі під час розгляду справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП, тому суд вважає за можливе розглянути справи без його участі.
У судовому засіданні уповноважена особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення поліцейський ВП №2 (м.Турка) Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області молодший лейтенант поліції Ільницький Ю.І., щодо обставин, зазначених в протоколі повідомив, що дійсно ОСОБА_1 16.10.2025 о 00:24 год. в с. Бориня по вул. Вояків УПА, Самбірського району Львівської області, порушив п. 8.9 Правил дорожнього руху України, проте в протоколі ним неправильно зазначено норму статті КУпАП, яка передбачає відповідальність за таке правопорушення. Пояснив, що протокол про адміністративне правопорушення складався у складних умовах, в темну пору доби, тому визнав, що ним допущено помилку при складанні протоколу, оскільки дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності мають кваліфікуватися за ч.1 ст.122-2 КУпАП.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Згідно з п. 2.4. Правил дорожнього руху, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Відповідно до вимог п. 8.9 Правил дорожнього руху України, вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою: а) сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки; б) увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу; в) гучномовного пристрою; г) спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу. Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки.
За невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 122-2 КУпАП невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, суд враховує, що процесуальним документом, який є підставою для розгляду судом справи про адміністративне правопорушення та притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про вчинення адміністративного правопорушення. А тому предмет судового розгляду обмежений даними, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, та які визначають суть та містять опис об'єктивної сторони правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, в даному випадку це посадові особи Національної поліції.
Таким чином, саме на працівників поліції, які склали протокол про адміністративне правопорушення, покладений обов'язок надання суду доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Аналогічні положення фактично висловлені Європейським судом з прав людини в остаточному рішенні від 06.06.2018 у справі «Михайлова проти України», який зазначав, що в ситуації, коли суд за відсутності прокурора та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вимушений взяти на себе функцію пред'явлення та, що є більш важливим, нести тягар підтримки обвинувачення під час усного розгляду справи, можуть виникнути сумніви в наявності достатніх гарантій, здатних усунути обґрунтовані сумніви щодо негативного впливу такого процесу на безсторонність суду.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Порядок та процедура оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах внутрішніх справ України передбачені Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом № 1376 від 06.11.2015 МВС України.
Відповідно до п.7 розділу ІІ Інструкції №1376 не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 484582 від 16.10.2025, ОСОБА_1 16.10.2025 о 00:24 год. в с. Бориня по вул. Вояків УПА, Самбірського району Львівської області, керуючи транспортним засобом Volkswagen Golf н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу про зупинку транспортного засобу подану за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу, чим порушив п. 8.9 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП.
Норми ст. 122 КУпАП передбачають відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками. Зокрема ч 5 ст. 122 КУпАП визначає, що порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Суд встановив, що зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 484582 суть адміністративного правопорушення не підтверджує діянь ОСОБА_1 , за які передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 122 КУпАП.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд не може перебирати на себе функції захисту чи обвинувачення у справі, зокрема самостійно відшуковувати докази, змінювати фабулу інкримінованого правопорушення, викладену в протоколі (висувати обвинувачення чи змінювати його) тощо. Натомість суддя, в межах протоколу про адміністративне правопорушення, на підставі поданих доказів встановлює фактичні обставини, які підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та встановлює наявність складу адміністративного правопорушення відповідно до формулювання інкримінованого правопорушення (обвинувачення) викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення, яке повинно відповідати диспозиції відповідної статті Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до судової практики ЄСПЛ «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), «Бочаров проти України», «Коробов проти України»).
Згідно висновків ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
З врахуванням принципу презумпції невинуватості та зазначених вище норм, усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 слід тлумачити на його користь. Відповідно до практики ЄСПЛ збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, може свідчити про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.
Згідно із ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, а тому суд не може виконувати одночасно функцію дізнання, обвинувачення і правосуддя.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Повно та всебічно дослідивши та перевіривши в ході судового розгляду усі наявні в справі докази, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки належних, достовірних, допустимих і достатніх доказів, які б об'єктивно та поза межами розумного сумніву доводили факт вчинення ОСОБА_1 зазначеного адміністративного правопорушення матеріали справи не містять
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, зокрема відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахування викладеного, суд дійшов висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 слід закрити, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП.
Оскільки адміністративне стягнення до ОСОБА_1 не застосовується, відсутні підстави щодо вирішення питання про стягнення судового збору.
Керуючись ч. 5 ст. 122, ст.ст. 7, 247, 251, 252, 256, 280, 283-285, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
п о с та н о в и в:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст.122 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення..
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Турківський районний суд Львівської області прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено.
Суддя Марія ВОЛИНЕЦЬ