Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/849/25
Провадження № 1-кп/499/100/25
Іменем України
17 листопада 2025 року селище Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю учасників кримінального провадження: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Іванівка Березівського районну Одеської області матеріали за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12025162260000356 від 19.06.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, -
На розгляді у судді Іванівського районного суду Одеської області ОСОБА_1 перебуває вищезазначений обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025162260000356 від 19.06.2025 року.
17.11.2025 року стороною захисту було заявлено клопотання про закриття кримінального провадження на підставі ст. 48 КК України, оскільки внаслідок зміни обстановки обвинувачений перестав бути суспільно-небезпечним у зв'язку з тим, що отримав відстрочку, а також вперше вчинив нетяжкий злочин, який не є корупційним та не пов'язаний з порушенням правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Вказано, що обвинувачений не заперечує проти звільнення на підставі ст. 48 КК України та йому зрозумілі наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючої підстави.
Обвинувачений та його захисник клопотання підтримали та просили задовольнити.
Прокурор проти клопотання не заперечувала.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані в розпорядження суду матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Положеннями ч. 1 ст. 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частина 3 ст. 288 КПК України встановлює, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
За приписами ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Статтею 48 КК України передбачено, що особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Суд бере до уваги роз'яснення, які містяться в п. 7 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності від 23.12.2005 № 12, згідно яких в зазначеній статті передбачено дві самостійні підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності втрата суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки на час розслідування чи розгляду справи в суді або діянням, або особою, яка його вчинила.
При цьому слід розрізняти зміну обстановки в широкому розумінні, тобто соціальних, економічних, політичних, духовних, міжнаціональних, воєнних, міжнародних, природних, організаційних, виробничих та інших процесів у масштабах країни, регіону, області, міста, району, підприємства, установи, організації, та у вузькому, тобто об'єктивних (зовнішніх) умов життя, в яких перебувала особа на час вчинення злочину та які значною мірою позначались на її суспільній небезпечності.
Для застосування ст. 48 КК України необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові ККС ВС від 13.04.2023 у справі №157/1091/22 (провадження №51-3787 км 22), відповідно до якого особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь. У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв'язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.
Збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи в суді не перешкоджає застосуванню ст. 48 КК України у разі, коли у зв'язку зі зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.
В постанові від 15.04.2021 у справі № 161/1390/19 (провадження № 51-5089км19)ККС ВС зазначив, що такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь. Такими змінами можуть визнаватись, наприклад: призов особи на військову службу, зміна постійного місця проживання і розірвання зв'язків із кримінальним оточенням, тяжка хвороба або нещасний випадок, унаслідок якого особа стала інвалідом тощо.
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, а саме ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації.
За матеріалами кримінального провадження вбачається, що 08.04.2025 року ОСОБА_6 було вчинено кримінальне правопорушення, 30.06.2025 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, за результатами досудового розслідування, 04.08.2025 року обвинувальний акт скеровано до суду, відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_4 отримав на підставі п.9 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» лише 17.11.2025 року, тобто на момент вчинення правопорушення обвинувачений не мав відстрочки, а отримав її лише більш ніж через півроку від події.
Суд дійшов висновку, що отримання ОСОБА_4 17.11.2025 року відстрочки від призову на військову службу не може в даному випадку бути визнано змінами умов життєдіяльності обвинуваченого в розумінні ст. 48 КК України, оскільки така обставина не існувала на момент вчинення обвинуваченим інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та не стала для нього стримуючим фактором, який спонукав би його не вчиняти кримінальне правопорушення.
Відтак, суд приходить до висновку, що отримання ОСОБА_4 протягом більш ніж півроку з моменту вчинення кримінального правопорушення у встановленому законом порядку відстрочки не співвідноситься з вимогами ст. 48 КК України, а отже у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі ст. 48 КК України слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 44, 48 КК України, 285-288, 369-372, 376 КПК України, суд
Відмовити в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження № 12025162260000356 від 19.06.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.
СуддяОСОБА_7