Справа № 456/5741/25
Провадження № 3/456/2172/2025
іменем України
13 листопада 2025 року місто Стрий
Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н. М. ,розглянувши матеріали, які надійшли з Стрийського РУП ГУ НП у Львівської області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст.173-2 КУпАП,
12.10.2025 року близько 04:00 год., ОСОБА_1 , за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , вчинив щодо батька ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображав його нецензурною лайкою, та погрожував йому фізичною розправою, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Правопорушник у судове засідання не з'явився, хоча судом належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Так, з метою недопущення повторного відкладення судового розгляду на строк, який перевищує строк розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлений законом, з метою недопущення затягування справи, враховуючи практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків, зокрема, приймаючи до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, та керуючись приписами Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за наявними матеріалами справи, оскільки це не суперечить положеннями ч.2 ст.268 КУпАП, згідно яких при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.173-2 КУпАП присутність особи, який притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими доказами.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення доводиться матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 989073 від 12.10.2025 року, рапортом поліцейського Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, поясненнями, які надала потерпілий ОСОБА_2 , правопорушник ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_3 , формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 12.10.2025 року, відповідно до якої поліцейським уповноваженого підрозділу поліцію, який провів оцінку ризиків, визначено рівень небезпеки «низький».
За змістом ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність за цією нормою закону настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або за неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до пунктів 3, 6, 8, 14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Особою, яка постраждала від домашнього насильства, є особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.
Відтак, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки останній вчинив домашнє насильство, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілого.
Враховуючи наведене, особу порушника, вбачаю в його діях ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП та вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.
При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що правопорушник користується встановленими законодавством пільгами, передбаченими ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» на підставі яких, його звільняється від сплати судового збору.
Відтак, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому з правопорушника ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір за винесення постанови про накладення на таку особу адміністративного стягнення, у розмірі 605,60 грн..
Керуючись ст.ст. 283, 284, КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605(шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення.
Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Назар ЯНІВ