17 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 761/27484/22
провадження № 51 - 1926 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Київського апеляційного суду від 03 травня 2023 року щодо нього,
встановив:
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 13 грудня 2022 року ОСОБА_4 засуджено за ст. 185 ч. 4, ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Вироком Київського апеляційного суду від 03 травня 2023 року задоволено апеляційну скаргу прокурора. Вирок місцевого суду скасовано в частині призначення покарання та ухвалено в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_4 призначено покарання за ст. 185 ч. 4 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, а в решті вирок залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 просить поновити йому строк на касаційне оскарження, не вказуючи на поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження, і просить переглянути вирок апеляційного суду в касаційному порядку.
Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення
її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того,
у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа,
яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону,
що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, допущені судом при його винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Так, в порушення вимог ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України засуджений у своїй касаційній скарзі, посилаючись незаконність та необґрунтованість судового рішення, не наводить доводи на обґрунтування цього відповідно до положень ст. 438 ч. 1, статей 412 - 414 КПК України.
Згідно зі ст. 438 ч. 1 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).
У поданій касаційній скарзі засуджений також не зазначає в чому полягає незаконність вироку апеляційного суду в силу ст. 420 КПК України та не вказує які конкретно порушення закону, на його думку, було допущено цим судом.
Крім того, у касаційній скарзі відсутні посилання на порушення норм кримінального закону, а прохальна частина не відповідає вимогам ст. 436 КПК України, тобто засудженому необхідно зазначити наслідки розгляду вказаного кримінального провадження касаційним судом, з урахуванням наведених підстав для пом'якшення останньому покарання.
Так, статтею 436 КПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Відповідно до ст. 427 ч. 5 КПК України до касаційної скарги додаються копії оскаржуваних рішень, однак засуджений не додав копію вироку апеляційного суду, яке ним оскаржується.
Відповідно до ст. 117 ч. 1 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду. Засуджений ОСОБА_4 , хоч і просить поновити строк на касаційне оскарження, проте не зазначає будь-яких причин пропуску такого строку та не вказує дату отримання ним копії вироку апеляційного суду. Тобто, в порушення вказаної вище норми закону ОСОБА_4 не зазначає поважних причин, пов'язаних з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Зазначені обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Залишити касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 без руху.
Встановити засудженому ОСОБА_4 п'ятнадцятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3