Справа № 445/2406/25
провадження № 2/445/1292/25
17 листопада 2025 року
Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Бакаїм М. В.
секретаря судового засідання Назар С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Золочеві Львівської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування якого зазначає, що 15 листопада 2008 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було укладено шлюб, який зареєстровано Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 3528, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 15.11.2008 року . Після укладення шлюбу Позивачка змінила прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 . Від спільного шлюбу у подружжя народилось двоє дітей: син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .. Впродовж тривалого часу сторони проживають у Польші, однак в різних містах. Позивачка проживає разом із дітьми у м. Легніца , а Відповідач у м. Краків в республіці Польші. Сім'я існує формально, сторони не спілкуються впродовж тривалого часу, не ведуть спільного господарства. Втратили інтерес один до одного, мають різні погляди на життя, відсутня довіра і повага один до одного, в досудовому порядку та через органи РАЦС Позивачка з Відповідачем не може вирішити питання розірвання шлюбу, так як мають неповнолітніх дітей. Кожен із них живе своїм життям. Їхнє подальше спільне життя і збереження шлюбу є не можливим і суперечить інтересам Позивачки, а неприязні відношення між ними негативно впливають на Позивачку та дітей. Позивачка має намір жити спокійно, займатись вихованням дітей і влаштовувати подальше життя. Зі слів Позивачки, остання втратила до Відповідача всі почуття і їх відновити не можливо.
В судове засідання позивачка не з'явилася, належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи.
Відповідач також в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, 13 листопада 2025 рок подав заяву про те, що не заперечує проти розірвання шлюбу, просить суд не давати термін на примирення.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, врахувавши заяву відповідача про визнання позову, суд вважає, що позовна заява підлягає до задоволення з таких підстав.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого, передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Виходячи із змісту ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
За ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Судом встановлено, що з 15.11.2008 сторони перебувають у шлюбі зареєстрованому міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 3528, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 15 листопада 2008 року.
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_2 , зареєстрованим міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції та свідоцтва про народження ОСОБА_7 серії НОМЕР_3 , зареєстрованим Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками.
Згідно з ч. 1 ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.
Згідно ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб має ґрунтуватись на вільній згоді жінки та чоловіка. При цьому, відповідно до ч. ч. 1 , 3 та 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування подружжя до припинення шлюбних стосунків чи їх збереження є неприпустимим і є порушенням права на свободу та особисту недоторканість.
Частиною 2 ст. 104 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини - інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Враховуючи те, що збереження шлюбу можливе тільки на почуттях взаємної любові та поваги, взаєморозуміння та взаємодопомоги, що є морально-правовою основою шлюбу, суд вважає за можливе шлюб між сторонами розірвати, оскільки визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а підстави для його збереження відсутні.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Керуючись ст. 2, 4, 5, 141, ч. 2 ст. 247, 258, 259, 263-265, 272, 273 ЦПК України, ст. 56, 104, 105, 110, 112 СК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який зареєстрований 15 листопада 2008 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 3528.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. в користь держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне судове рішення складено 17.11.2025 року.
Суддя М.В. Бакаїм