17 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 289/58/21
провадження № 51-5789 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від
19 травня 2021 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від
15 вересня 2023 року щодо нього,
встановив:
Ухвалою колегії суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2025 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 , у зв'язку з недотриманням вимог статті 427 КПК України, залишено без руху та надано п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення зазначених в ній недоліків.
Залишаючи касаційну скаргу без руху, Верховним Судом було констатовано порушення вимог п. 5 ч. 2, ч. 5 ст. 427 КПК України, при цьому роз'яснено порядок усунення зазначених в ухвалі недоліків.
У межах наданого судом строку ОСОБА_4 надав уточнену касаційну скаргу, проте зазначених у вказаній ухвалі недоліків в повному обсязі не усунув.
Так, ОСОБА_4 повторно допускає порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України, згідно з якими касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції.
Відповідно до положень ст. 436 КПК України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Однак, у наданій на усунення недоліків касаційній скарзі, засуджений просить скасувати вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від
19 травня 2021 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від
15 вересня 2023 року, призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції або змінити вирок застосувавши ст. 69 КК України, що є альтернативною вимогою та не узгоджується з положеннями ст. 436 КПК України.
Також, ОСОБА_4 не враховує, що вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від 19 травня 2021 року в апеляційному порядку не переглядався, з огляду на відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення та повернення його апеляційної скарги ухвалою Житомирського апеляційного суду від 14 травня 2024 року, про що було зазначено в ухвалі Суду про залишення касаційної скарги без руху.
Крім цього, усупереч положенням ч. 5 ст. 427 КПК України, засудженим не долучено до касаційної скарги копію ухвали Житомирського апеляційного суду від
15 вересня 2023 року, натомість долучено копію ухвали вказаного суду від
31 березня 2025 року, вимогу щодо якої засуджений не порушує та яка не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Враховуючи наведене, Верховний Суд вважає за необхідне повернути касаційну скаргу ОСОБА_4 з усіма доданими до неї матеріалами.
Повертаючи касаційну скаргу, Суд роз'яснює, що її повернення не позбавляє права повторно звернутися до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому КПК України, в межах строку на касаційне оскарження.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від 19 травня 2021 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 15 вересня 2023 року щодо нього повернути разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3