Справа № 462/6309/25
17 листопада 2025 року м.Львів
Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючої судді Палюх Н.М., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові у спрощеному позовному проваджені без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гурзуф Дефенс» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Гурзуф Дефенс» штраф за Угодою про охорону, захист та нерозголошення інформації від 16.04.2024 у розмірі 10 000,00 доларів США, що еквівалентно 415 149,00 грн на день звернення до суду та судові витрати. Свої вимоги мотивує тим, що між позивачем та відповідачем була підписана Угода про охорону, захист та нерозголошення інформації від 16.04.2024. 12.05.2025 двоє працівників ТОВ «ГУРЗУФ ДЕФЕНС» електромеханік ОСОБА_2 та комплектувальник авіаційної техніки ОСОБА_1 , разом з колишнім працівником товариства ОСОБА_3 , який до звільнення за власним бажання 29.11.2024 працював комплектувальником авіаційної техніки, відвідали ТОВ «КЮТЕХ» (код ЄДРПОУ 43636041) та принесли креслення деталей, які працівники ТОВ «КЮТЕХ» впізнали як деталі, що ТОВ «Гурзуф Дефенс» використовує для виробництва власної продукції. Серед деталей, що були продемонстровані відповідачем працівникам ТОВ «КЮТЕХ» були деталі механізму складання променя, застосовано конструкторське рішення центрального каркасу з кріплення польотного контролера, одна з версій механізму складання компаса та/або антен, оглядові вікна для прокладання системи живлення, вікна для встановлення роз'ємів живлення. Директор ТОВ «КЮТЕХ» Кушнір Ю.Б. повідомив позивача, що зазначені вище особи, в тому числі відповідач, звернулись до ТОВ «КЮТЕХ» з проханням виготовлення певного найменування деталей та надали архів з файлами креслень в яких директор ТОВ «КЮТЕХ» впізнав креслення деталі «HS 02.602 - Перелом ч.2», «HS 02.603 Гайка накидна», «HS 01.601- Перелом ч.1», за готівкові кошти, а не згідно з наявним договором. Директор ТОВ «КЮТЕХ» повідомив, що після візиту 12.05.2025, дані працівники приїжджали до нього ще один раз щодо уточнення цін та термінів, на що директор ТОВ «КЮТЕХ» без пояснень відмовився виконувати дане замовлення оскільки це суперечить договору, ділової етики ведення бізнесу та його особистим поглядам. Угода про нерозголошення від 16.04.2024 поширюється на правовідносини, які виникли між відповідачем та ТОВ «КЮТЕХ», оскільки відповідач не мав згідно свої посадових обов'язків доступу до зазначених вище креслень, отримав їх самостійно, без будь якого санкціонування зі сторони позивача та надав їх третій особі ТОВ «КЮТЕХ», які є контрагентом позивача (між позивачем та ТОВ «КЮТЕХ» укладено договір на виготовлення комплектуючих). Відповідно до п.3.9. Угоди про нерозголошення від 16.04.2024: Сторона-2 (працівник) зобов'язується не використовувати Інформацію, корпоративні авторські твори, а також персональні дані засновників, працівник, партнерів та контрагентів Сторони-1 (Товариства) для зайняття будь-якою діяльністю, що може завдати шкоди Стороні-1, в тому числі в сфері конкурентної діяльності. Даний пункт також порушений працівником, хоча конкретну мету, з якою мали бути використані креслення не встановлено. Відповідно до п. 5.2. Угоди: Сторона-2 не вправі використовувати Інформацію в цілях, що не відповідають інтересам Сторони-1, в тому числі використовувати Інформацію та вказані предмети і документи в своїх інтересах, і в інтересах третіх осіб, включаючи (але не обмежуючись): здійснення будь-якої діяльності на підставі Інформації; рекомендації третім особам на підставі Інформації; передачу Інформації третім особам за винагороду чи без винагороди; публікацію чи розповсюдження Інформації іншим чином без письмового погодження з засновниками (учасниками) Сторони-1. Дії вчинені відповідачем свідчать про порушення даного пункту, оскільки він звернувся до ТОВ «КЮТЕХ» з проханням виготовити деталі на замовлення на підставі наданих креслень. Відповідно до п. 5.3. Угоди про нерозголошення від 16.04.2024 жодні потреби та необхідності, які можуть виникнути в процесі здійснення Сторонами своєї діяльності, не можуть розглядатися, як приводи та підстави для порушення встановленого законом чи/та цією Угодою режиму надання, розголосу (іншого поширення) та використання Інформації. Відповідно до п.6.3. Угоди про нерозголошення від 16.04.2024, у випадку встановлення несанкціонованої передачі (надання доступу) Інформації Стороною-2, що суперечить умовам даної Угоди, Сторона-2 зобов'язана, незалежно від наслідків таких дій, сплатити Стороні-1 штраф, сума якого в гривні еквівалентна 10 000 (десять тисяч) доларів США та визначається за офіційним курсом НБУ на день платежу. У зв'язку з наведеним, просить позов задовольнити.
24 вересня 2025 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова вказана справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачу було запропоновано подати до суду заяву із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі.
Відповідач по справі належним чином повідомлявся судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції суду. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.
Згідно з вимогами частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до частини 8 статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі частини 8 статті 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вимоги статей 279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 4 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що 16.04.2024 між користь ТОВ «Гурзуф Дефенс» та ОСОБА_1 укладена угода про охорону, захист та нерозголошення інформації.
Відповідно до п.1.3 угоди, інсайдерська інформація - будь-яка інформація про сторону-1, її цінні папери (деривативи), що перебувають в обігу на фондовій біржі, або правочини щодо них, отримана в результаті чи відносно укладення або виконання договорів (контрактів, угод) у разі якщо оприлюднення такої інформації може істотно вплинути на вартість цінних паперів (акцій, часток тощо) та похідних (деривативів).
П.1.4 угоди визначає, що комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.
П.1.5 угоди визначає, що конфіденційна інформація - це будь-які відомості, що стосуються сторони-1 або її контрагентів, діяльності сторони-1, учасників (засновників), працівників, наявних чи потенційних партнерів і клієнтів, та загальних корпоративних відомостей, зокрема (але не виключно):
а) про діяльність, власність, виробничі потужності, комерційні та бізнес-плани сторони-1 або її партнерів, контрагентів, учасників (засновників), працівників (в тому числі, але не виключно відомості, що становлять частину комерційної таємниці);
б) про фінансове та ринкове положення сторони-1 (в тому числі, але не виключно інсайдерська інформація);
в) про внутрішню організацію та принципи діяльності сторони-1, її взаємовідносини та пов'язаність з іншими юридичними та фізичними особами;
г) відомості, які містяться в установчих документах, локальних (внутрішніх) актах сторони-1 та на будь-яких інших носіях конфіденційної інформації, що належать стороні-1, її працівникам, учасникам (засновникам), контрагентам, партнерам;
д) відомості, які стали чи стануть відомі (доступні) стороні-2 в процесі співпраці чи будь-якої іншої взаємодії сторін незалежно від форми надання відомостей;
е) відомості, які знаходяться у володінні чи користуванні сторони-2 стосовно учасників (засновників), контрагентів, партнерів, працівників сторони-1 та/або якими обмінюються сторони.
Відповідно до п.2.1 угоди, предметом угоди є умови та правила володіння, розпорядження, зберігання, використання, поширення інформації, переданої (довіреної) стороною-1 стороні-2 або отриманою стороною-2 самостійно в процесі співпраці або будь-яких інших взаємовідносин із стороною-1.
П.2.3 угоди встановлено, що інформація, доступна стороні-2, не підлягає продажу, обміну, публікації, поширенню або розголошенню будь-яким способом, за винятком випадків передбачених цією угодою.
П.2.7 угоди встановлює, що умови цієї угоди поширюються також і на будь-який обмін інформацією, що здійснюється між сторонами, або стороною-2 і третіми особами, контрагентами, учасниками (засновниками), працівниками сторони-1, а також на інформацію, яку сторона-2 отримала самостійно.
П.3.9 угоди передбачено, що сторона-2 зобов'язується не використовувати інформації, корпоративні авторські твори, а також персональні дані засновників, працівників, партерів та контрагентів сторони-1 для зайняття будь-якою діяльністю, що може завдати шкоди стороні-1, в тому числі в сфері конкурентної діяльності.
Згідно з п.4.2 угоди, ніяка ліцензія або патент, авторське право або інші права інтелектуальної власності не надаються однією стороною іншій. Факт розкриття такої інформації, яка складає частину будь-якого об'єкту авторського суміжного чи іншого права інтелектуальної власності, чи містить відомості про такий об'єкт, не надає стороні-2 права на недозволений власником цього об'єкту розголос (інше поширення) чи використання такої інформації.
Відповідно до п.6.3 угоди, у випадку встановлення несанкціонованої передачі (надання доступу) інформації стороною-2, що суперечить умовам даної угоди, сторона-2 зобов'язана, незалежно від наслідків таких дій, сплатити стороні-1 штраф, сума якого в гривні еквівалентна 10000,00 доларів США та визначається за офіційним курсом НБУ на день платежу.
Директор ТОВ «Кютех» звернувся із листом ТОВ «Гурзуф Дефенс», у якому повідомив останнє, що 12 травня на територію його виробництва завітали троє невідомих осіб, які звернулися із запитом щодо виготовлення певних найменувань деталей та надали архів з файлами креслень. Під час ознайомлення з цими файлами він впізнав креслення деталей «HS 02.602 - Перелом ч.2», «HS 02.603 Гайка накидна», «HS 01.601- Перелом ч.1», виготовлення яких регулюється чинним договором між ТОВ «Кютех» та ТОВ «Гурзуф Дефенс». Згідно з умовами чинного договору, він негайно звернувся до представника ТОВ «Гурзуф Дефенс» з проханням надати роз'яснення щодо ситуації та передав йому архів із наданими файлами креслень. На дане звернення йому відповіли, що зазначені особи не мають жодного стосунку до офіційного замовлення деталей згідно з укладеним договором між їхніми товариствами, неуповноважені на здійснення таких замовлень та діяли з власної ініціативи.
27 травня 2025 ОСОБА_1 голові комісії з розслідування факту порушення правил поведінки в частині розголошення конфіденційної або службової інформації ТОВ «Гурзуф Дефенс» надав відповідь на запит від 26.05.2025, згідно з якою зазначає, що з аналізу переліку конфіденційної інформації не вбачається, що певні креслення деталей є конфіденційною інформацією. Особисто для нього це пояснюється цим, що у сфері діяльності товариства, в сегменті ринку, у якому створюються та реалізуються БПЛА, побудова конструкцій, деталей літальних апаратів є практично ідентичною. Ця інформація не є унікальною та може бути отримана з відкритих джерел. Креслення деталей містять типові робочі схеми, які широко застосовуються у галузі. Зазначає, що йому не було відомо про те, що креслення є конфіденційною інформацією. Він не мав наміру використати інформацію товариства у корисливих цілях, його дії не мали комерційного характеру і він не мав на меті спричинити шкоду товариству.
Щодо факту порушення конфіденційної інформації та розкриття комерційної таємниці проведено службове розслідування, за результатами якого складено Акт службового розслідування №30/05-1А від 30.05.2025.
Комісією, створеною на підставі наказу №26/05-1 від 26.05.2025, для проведення службового розслідування зроблено висновок про те, що працівники товариства, а саме: ОСОБА_2 - електромеханік, ОСОБА_1 - комплектувальник авіаційної техніки, ОСОБА_4 - інженер-технолог, порушили зобов'язання, встановлені в Угодах про нерозголошення.
Частиною 1 ст.509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2)зміна умов зобов'язання; 3)сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч.2 ст.32 Конституції України визначено, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Відповідно до ст.200 ЦК України, інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про інформацію" інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Відповідно до ч.1 ст.21 ЗУ «Про інформацію» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
Частиною 2 зазначеної статті визначено, що конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Відповідно до ч.1 ст.7 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» конфіденційною визнається інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.
Частинами першою та другою статі 505 ЦК України визначено, що комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" розголошенням комерційної таємниці є ознайомлення іншої особи без дозволу особи, уповноваженої на те, з відомостями, що відповідно до законодавства України становлять комерційну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв'язку з виконанням відповідних обов'язків, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб'єкту господарювання.
У Постанові Верховного суду від 23 листопада 2020 року у справі № 910/1759/19 зазначено, що визначення ''комерційна таємниця'' включає в себе тільки відомості та інформацію, яка не є легкодоступною для певних категорій осіб. Дані ознаки комерційної таємниці є істотними, необхідними та невіддільними. Конфіденційність комерційної таємниці полягає в тому, що інформація, яка становить комерційну таємницю, в цілому чи в певній формі та сукупності її складових має бути невідомою та не бути легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить.
За твердженням позивача, відповідач не виконав свого обов'язку, передбаченого Угодою про охорону, захист та нерозголошення інформації, та повинен сплати штраф, передбачений п.6.3 Угоди.
В свою чергу, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували вищевказану позицію позивача, а відтак, суд, перевіривши матеріали справи, знаходить позовні вимоги підставними.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Зі змісту ст.76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Беручи до уваги, що відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання, суд вважає, що у позивача виникло право на стягнення суми штрафу за порушення умов Угоди про охорону, захист та нерозголошення інформації.
Враховуючи наведене суд, дослідивши докази по справі в їх сукупності, прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф за Угодою про охорону, захист та нерозголошення інформації у розмірі 10000,00 доларів США.
За положеннями ст.141 ЦПК України, у разі задоволення позову судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Таким чином, із відповідача на користь позивача слід стягнути 5160,00 грн, понесених судових витрат зі сплати судового збору.
Керуючись ст.12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 264-265, 274, 279, 280-281 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гурзуф Дефенс» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гурзуф Дефенс» штраф за Угодою про охорону, захист та нерозголошення інформації від 16 квітня 2024 року у розмірі 10000 (десять тисяч) доларів США.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гурзуф Дефенс» 5160,00 грн судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач, якому повне рішення суду не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гурзуф Дефенс», ЄДРПОУ 44825049, місцезнаходження: м.Дрогобич, вул. Дрогобича Юрія, буд.12 кв.2 Львівська область;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: