12 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 243/3433/24
провадження № 51-3666км25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 на вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 31 січня 2025 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 25 червня 2025 року щодо
ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 31 січня 2025 року ОСОБА_8 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього належного йому майна.
Вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів.
За вироком районного суду 08 березня 2024 року ОСОБА_8 , незаконно зберігаючи при собі з метою подальшого збуту два зіп-пакети з кристалічною речовиною білого кольору, які містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-ілпентан - 1-он; далі - PVP), діючи умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій, в порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» і статей 1, 4, 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», посягаючи на суспільні відносини в сфері обігу наркотичних засобів, керуючись корисливим мотивом, в період часу з 12:50 до 15:30, під час проведення контролю за вчиненням злочину шляхом проведення оперативної закупки, діючи шляхом передачі з рук в руки психотропної речовини, перебуваючи біля будинку № 5А, що на бульв. Пушкіна в м. Слов'янську Донецької області незаконно збув шляхом продажу за 1000 грн ОСОБА_9 (який виконував спеціальне завдання правоохоронних органів, діючи під зміненими анкетними даними) два зіп-пакети з кристалічною речовиною білого кольору, які містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP.
Цього ж дня, о 15:30 працівниками ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, перебуваючи по вул. Ярослава Мудрого, біля будинку 24 в м. Слов'янську Донецької області, в ОСОБА_9 , який виконував спеціальне завдання правоохоронних органів діючи під зміненими анкетними даними, виявлено та вилучено два зіп-пакети з кристалічною речовиною білого кольору, масою 0,2279 г та 0,2254 г, які містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP. Маса особливо небезпечної психотропної речовини PVP у речовині становить 0,1807 г та 0,1775 г відповідно, та загальною масою 0,3582 г, яку ОСОБА_9 добровільно видав після проведення оперативної закупки.
Крім того, 19 березня 2024 року (більш точної дати та час в ході судового розгляду кримінального провадження встановити не виявилося можливим), у ОСОБА_8 виник кримінально протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, обіг якої обмежено, з метою подальшого збуту за грошові кошти громадянину ОСОБА_10 , який виконував спеціальне завдання правоохоронних органів, діючи під зміненими анкетними даними.
Реалізовуючи свій кримінально протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання та збут в подальшому особливо небезпечної психотропної речовини ОСОБА_10 , усвідомлюючи кримінально протиправний характер своїх дій, у невстановленому під час судового розгляду кримінального провадження чат-боті месенджеру «Телеграм» придбав у невстановленої в ході судового розгляду кримінального провадження особи особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, обіг якої обмежено, обумовив її вартість та спосіб отримання, а саме шляхом здійснення невідомою особою закладок особливо небезпечної психотропної речовини - PVP на території, ймовірно, вулиці Гудованцева району «Варшава» м. Слов'янська та оплату здійснити шляхом переведення грошових коштів через термінал, розташований у продуктовому магазині «Калина» розташованому за адресою: м. Слов'янськ, вул. Свободи, буд. 39.
Так, з метою реалізації кримінально протиправного умислу на незаконне придбання, зберігання, повторного збуту особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, ОСОБА_8 19 березня 2024 року у проміжок часу з 12:00 до 13:00, перебуваючи у приміщенні продуктового магазину «Калина» за вказаною вище адресою, запропонував ОСОБА_10 (який виконував спеціальне завдання правоохоронних органів, діючи під зміненими анкетними даними), з метою продажу та передачі в подальшому двох паперових згортків з порошкоподібною речовиною білого кольору, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, передати грошові кошти у сумі 2 000 грн, на що ОСОБА_10 погодився та передав узгоджену суму, перебуваючи у приміщенні зазначеного магазину.
В подальшому ОСОБА_8 , 19 березня 2024 року у проміжок часу з 12:00 до 13:00, перебуваючи у приміщенні продуктового магазину «Калина», перерахував через банківський термінал невстановлену суму коштів на невстановлений рахунок невстановленій під час судового розгляду кримінального провадження особі, при цьому усвідомлюючи кримінально протиправний характер своїх дій, тим самим придбав з метою подальшого збуту у невстановленої в ході судового розгляду кримінального провадження особи особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, обіг якої обмежено.
19 березня 2024 року ОСОБА_8 діючи повторно, умисно, з метою подальшого збуту порошкоподібної речовини білого кольору, яка містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено - PVP, діючи умисно, розуміючи кримінально протиправний характер своїх дій, посягаючи на суспільні відносини в сфері обігу наркотичних засобів, керуючись корисливим мотивом, в період часу близько з 12:52 до 14:32, перебуваючи біля будинку № 24, що на вул. Гудованцева в м. Слов'янську Донецької області, встановив наявність біля дерев на поверхні землі та взяв у руки дві закладки у формі паперового згортку, в яких зберігалась порошкоподібна речовина білого кольору, які містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено - PVP, неподалік від вищевказаного приватного будинку, тим самим ОСОБА_8 придбав та почав зберігати в подальшому особливу небезпечну психотропну речовину з метою подальшого збуту шляхом передачі з рук в руки ОСОБА_10 .
Далі, близько з 12:52 до 14:32, під час проведення контролю за вчиненням злочину шляхом проведення оперативної закупки, діючи шляхом передачі з рук в руки наркотичного засобу, перебуваючи біля будинку № 24, що на вул. Гудованцева в м. Слов'янську Донецької області, діючи незаконно, повторно, збув шляхом продажу за раніше передані грошові кошти у сумі 2000 грн залегендованій особі - громадянину ОСОБА_10 два паперові згортки з порошкоподібною речовиною білого кольору, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.
Також цього ж дня в період часу з 14:32 до 14:54 працівниками відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Слов'янськ, вул. Ярослава Мудрого, біля будинку № 24 у ОСОБА_10 (який виконував спеціальне завдання правоохоронних органів, діючи під зміненими анкетними даними) виявлено та вилучено два паперові згортки, один я яких з порошкоподібною речовиною білого кольору масою 0,2947 г, яка містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою PVP у речовині - 0,2479 г, яку ОСОБА_10 добровільно видав після проведення оперативної закупки.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 25 червня 2025 року змінив вирок суду першої інстанції в частині вирішення долі речових доказів та застави. В решті вирок залишено без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У поданій касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувані вирок та ухвалу і призначити новий розгляд кримінального провадження щодо його підзахисного в суді першої інстанції.
Свою позицію обґрунтовує неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, оскільки в діях ОСОБА_8 відсутні ознаки об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, як незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини та її зберігання з метою збуту через відсутність корисливого умислу та внаслідок провокації вчинення злочину оперативними закупниками. Захисник наполягає, що ОСОБА_8 , на прохання агента, перерахував через банківський термінал невстановленій особі невстановлену суму на невстановлений рахунок після чого на смартфон засудженого надійшло повідомлення з місцем розташування «закладки» і вони разом з агентом її забрали в обумовленому місці, після чого агент поділився психотропною речовиною з його підзахисним. Таким чином адвокат стверджує, що такі дії ОСОБА_8 слід розцінювати як придбання психотропної речовини для власних потреб, тому що він отримав частину психотропної речовини, як подяку за виконану операцію, а дії агента варто оцінити, як збут засудженому психотропної речовини, адже, будучи з кнопочним телефоном під час оперативної закупки, він фактично підштовхнув ОСОБА_8 до здійснення тих дій, які йому інкримінують.
Також захисник стверджує про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке вбачає в тому, що прокурор змінив обвинувачення в суді без передбачених підстав, оскільки, на думку адвоката ОСОБА_6 , доповнення обвинувачення такою кваліфікуючою ознакою, як «особливо небезпечна психотропна речовина» не ґрунтувалось на встановленні під час розгляду нових фактичних обставин, як того вимагає ст. 338 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Підсумовуючи, зазначає, що на всі ці порушення зверталася увага апеляційного суду, однак колегія суддів їх не перевірила, а тому, як уважає адвокат ОСОБА_6 , апеляційна скарга захисника розглянута формально, що призвело до постановлення судового рішення, яке не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК, а призначене покарання є явно несправедливим.
Позиції інших учасників судового провадження
На касаційну скаргу сторони захисту надійшло письмове заперечення прокурора ОСОБА_11 , який просить залишити без змін оскаржувані судові рішення.
У судовому засіданні захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали касаційну скаргу, прокурор ОСОБА_5 заперечила проти її задоволення, просила судові рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
За приписами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Він є судом права, а не факту і під час перевірки доводів, наведених у касаційній скарзі, виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.
Відповідно до змісту ст. 370 КПК судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 цього Кодексу.
За приписами ст. 94 КПК суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно зі ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню разом з іншими обставинами подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив та мета вчинення кримінального правопорушення. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Переглядаючи судові рішення, суд касаційної інстанції виходить із встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
У касаційній скарзі захисник не оспорює та не заперечує факту придбання ОСОБА_8 особливо небезпечної психотропної речовини, однак він не погоджується із рішеннями судів попередніх інстанцій з тим, що стороною обвинувачення доведено мету засудженого на збут психотропної речовини через корисливий умисел, оскільки наполягає, що оперативними закупниками здійснювалась провокація на вчинення злочину.
Так, суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 309 КК, характеризується виною у формі прямого умислу: особа усвідомлює суспільно небезпечний характер вчинюваних нею діянь, відповідальність за які передбачено ст. 309 КК, і бажає їх вчинити, не маючи на меті збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Вказівка у статті на вчинення діяння без мети збуту означає, що винна особа, яка незаконно виробляє, виготовляє, придбає, зберігає, перевозить чи пересилає наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги, не має на меті здійснити їх відчуження, а вчиняє вказані дії у власних інтересах. Якраз у наявності чи відсутності такої мети і полягає відмінність між складами злочинів, передбачених статтями 307 та 309 КК.
Отже, для вирішення питання про кваліфікацію злочину, пов'язаного з незаконним придбанням та зберіганням наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, зокрема щодо відсутності чи наявності умислу на збут, суд у кожному конкретному випадку має оцінити обставини справи, які стосуються характеристики мотивів, намірів особи при здійсненні нею такого придбання та зберігання.
Повертаючись до матеріалів цього кримінального провадження, слід зазначити, що вироком суду першої інстанції, який ухвалою апеляційного суду залишено без змін, ОСОБА_8 визнано винуватим і засуджено за ч. 2 ст. 307 КК, тобто за незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, вчинений повторно.
Вирішуючи питання про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину та правильності кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 307 КК, районний суд покликався на докази, що зібрані у встановленому законом порядку, досліджені під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до приписів ст. 94 КПК.
Із матеріалів провадження вбачається, що засуджений ОСОБА_8 вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав та вказав, що в його діях відсутній склад інкримінованого злочину, оскільки він не збував наркотичні засоби оперативним покупцям ОСОБА_10 та ОСОБА_9 . Останні його обмовили, вони є його знайомими, які вживають наркотичні засоби та психотропні речовини і які попросили у нього його мобільний телефон та його банківську картку «А- Банк». В обох випадках, про які йдеться, ці чоловіки його пригощали психотропною речовиною за користування мобільним телефоном та банківською карткою.
Незважаючи на таку позицію засудженого, місцевий суд належним чином проаналізував і оцінив (за епізодами від 08 та 19 березня 2024 року) показання свідків: - ОСОБА_12 (який неодноразово купував у ОСОБА_8 психотропну речовину, ціна якої за 0,5 г складала від 500 до 700 грн); - ОСОБА_13 (який купував у ОСОБА_8 психотропну речовину кристалічну сіль PVP, яка була в маленькому целофановому пакетику із застібкою, за цю речовину він передав ОСОБА_8 із рук в руки готівкою 1500 грн, а обвинувачений передав йому заборонений засіб); - ОСОБА_14 та ОСОБА_15 (які були понятими під час під час оперативних закупок за обома епізодами); - неповнолітнього свідка ОСОБА_16 (який товаришує з ОСОБА_8 та був очевидцем оперативної закупки та безпосередньо брав участь у подіях 19 березня 2025 року); - ОСОБА_10 та ОСОБА_9 (які брали участь в негласних слідчих (розшукових) діях (далі - НСРД) як оперативні закупники).
Аналізуючи показання зазначених вище свідків у сукупності з іншими, здобутими по справі доказами, районний суд уважав ці пояснення правдивими та такими, що відповідають об'єктивній дійсності, оскільки ці показання свідків є послідовними, узгоджуються між собою, а також підтверджуються іншими об'єктивними доказами, дослідженими в судовому засіданні, зокрема відеоматеріалами, які містяться в матеріалах кримінального провадження, та які були оглянуті в судових засіданнях (т. 1 а. к. п. 184, 203, 204, 213).
Водночас, на противагу позиції обвинуваченого ОСОБА_8 , крім показань свідків, які узгоджуються між собою, суд першої інстанції покликався на дані, що містяться в протоколах:
- НСРД (контроль за вчиненням злочину, шляхом проведення оперативної закупки наркотичного засобу «PVP сіль») від 08 березня 2024 року, відповідно до якого ОСОБА_9 дав добровільну згоду працівникам поліції на проведення оперативної закупки наркотичної речовини у ОСОБА_8 . Під час огляду ОСОБА_9 будь-яких предметів та грошових коштів в закупника виявлено не було. 08 березня 2024 року о 15:30 ОСОБА_9 працівниками поліції вручено грошові кошти у сумі 1000 грн купюрами в кількості 5 штук: 3 шт номіналом 100 грн, 1 шт номіналом 200 грн, 1 шт номіналом 500 грн;
- НСРД (аудіо-, відеоконтроль особи) від 08 березня 2024 року, з якого вбачається, що в період часу з 15:30 по 16:38 було проведено оперативну закупку оперативним покупцем ОСОБА_9 , який придбав у громадянина ОСОБА_8 два зіп-пакета з кристалічною речовиною на суму 1000 грн;
- НСРД (контроль за вчиненням злочину, шляхом проведення оперативної закупки) від 19 березня 2024 року, згідно з яким ОСОБА_10 дав добровільну згоду працівникам поліції на проведення оперативної закупки психотропних речовини у ОСОБА_8 19 березня о 12:49 працівниками поліції ОСОБА_10 вручено грошові кошти в сумі 2000 грн купюрами в кількості 7 шт номіналом 200 та 500 грн. Купюри були оглянуті, зроблені копії даних грошових коштів, номери були звірені. Ці вищеперераховані грошові кошти були помічені спеціальною фарбою «Промінь-1»;
- НСРД (аудіо-, відеоконтроль особи) від 19 березня 2024 року, з якого слідує, що в період часу з 11:44 по 14:54 було проведено оперативну закупку психотропних речовин оперативним покупцем ОСОБА_10 , який придбав у ОСОБА_8 психотропну речовину «PVP сіль» у двох паперових згортках на суму 2 000 грн;
- затриманої особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 19 березня 2024 року, з якого слідує, що ОСОБА_8 було затримано відповідно до статей 208, 209 КПК о 21:16 та проведено обшук затриманої особи згідно з ч. 7 ст. 223, ст. 236 КПК у присутності понятих ( ОСОБА_15 , ОСОБА_14 ), під час проведення обшуку було виявлено та вилучено: з правої задньої кишені джинсів кошти в сумі 900 грн (одна купюра номіналом 500 грн ВЖ7581223 та дві купюри номіналом 200 грн БР9376589, ГЕ4712487), які поміщені до сейф - пакету № PSP 2069059 належним чином опечатаний; в трусах, біля паху було виявлено зіп -пакет, в середині якого знаходиться паперовий згорток, в якому в середині знаходиться невідома речовина білого кольору, який було поміщено до сейф - пакету № PSP 1127081 належним чином опечатаний; з правої кишені куртки вилучено мобільний телефон Oukitel (імей: НОМЕР_1 , з сім -картою мобільного оператора «Водафон» НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , поміщений до сейф - пакету № PSP2069058. У цьому протоколі відсутні заперечення учасників слідчої дії, в тому числі і ОСОБА_8 .
Також місцевий суд проаналізував дані, що містяться у висновках судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів:
- № СЕ-19/105-24/1758-НЗПРАП від 12 березня 2024 року, з якої слідує, що надані на дослідження порошкоподібні речовини масою 0,2279 г, 0,2254 г є особливо небезпечно психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2піролідин-1-іл-пентан-1-он);
- № СЕ-19/105-24/1732-НЗПРАП від 29 березня 2024 року, відповідно до якої речовина, надана на експертизу в спеціальному пакеті № PSP1127081 містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2піролідин-1-іл-пентан-1-он);
- № СЕ-19/113-24/1731-НЗПРАП від 03 квітня 2024 року, згідно з якою речовина, надана на експертизу, містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2піролідин-1-іл-пентан-1-он);
- дані, що містяться у висновку судової експертизи спеціальних хімічних речовин № СЕ-19/105-24/2110- ФХД від 04 квітня 2024 року, з якого слідує, що на поверхні марлевого тампону, змивів з лівої та правої руки ОСОБА_8 , на поверхні наданих трьох банкнот, загальною сумою 900 грн, номіналом дві по 200 грн (серія та номер: БР9376589, ГЕ4712487) та номіналом 500 грн (серія та номер: ВЖ7581223), які були вилучені в обвинуваченого ОСОБА_8 виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини, що повністю підтверджує, що ОСОБА_8 отримав від оперативного покупця грошові кошти, які були помічені спеціальною хімічною речовиною для використання у проведенні оперативної закупки. Серія та номер грошових купюр співпали з тими грошовими коштами, які були передані оперативному покупцеві 19 березня 2024 року.
Крім іншого суд першої інстанції дослідив та проаналізував ряд доказів, зокрема протоколи НСРД (знаття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентського номеру НОМЕР_4 ) від 01 лютого та 08 квітня 2024 року; НСРД (візуальне спостереження за особою) від 05 квітня 2024 року та інших, детально відображених у вироку, яким суд надав оцінку, з якою погодився і суд апеляційної інстанції та сумніву в колегії суддів не викликає.
З огляду на зазначений вище обсяг доказів у сукупності, колегія суддів відхиляє доводи захисника про те, що сторона обвинувачення не довела належними та допустимими доказами, що ОСОБА_8 незаконно збував особливо небезпечну психотропну речовину PVP, та наявність у нього корисливого мотиву, адже показання свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , оперативних покупців ОСОБА_10 і ОСОБА_9 , а також аудіо-, відеоматеріали НСРД доводять протилежне і сумніву у Суду не викликають.
Крім того, у касаційній скарзі захисник зазначає про відсутність зібраних належних доказів доведення винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, заперечує факт вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення та одночасно заявляє про провокацію на його вчинення.
Що стосується тверджень захисника про наявність провокації злочину, то вони були предметом перевірки апеляційного суду, яким не встановлено ознак, притаманних провокації злочину, у діях правоохоронних органів або ОСОБА_10 і ОСОБА_9 .
Верховний Суд погоджується з тим, що на підставі досліджених доказів під час судового розгляду, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність примушування чи схиляння з боку правоохоронних органів ОСОБА_8 до конкретного варіанту поведінки, а отже і провокації злочину та фальсифікування доказів.
Відповідно до практики ЄСПЛ, Суд визнає необґрунтованими та не розглядає по суті заяви щодо провокації злочину, коли заявник заперечує факт вчинення ним злочину та одночасно заявляє про провокацію на його вчинення (рішення у справі «Берлізев проти України» від 08 липня 2021 року).
Так, в цій справі ЄСПЛ визнав непослідовним заперечення заявником вчинення злочину та одночасне висунення ним скарги, що його спровокували його вчинити. Захист від провокації обов'язково передбачає, що обвинувачений визнає вчинення інкримінованих йому дій, але стверджує, що вони були наслідком незаконного підбурювання з боку працівників міліції.
У цьому кримінальному провадженні особа, відносно якої скеровано обвинувальний акт до суду - ОСОБА_8 також не визнавав вчинення інкримінованих йому дій. Відсутність констатації факту вчинення злочину виключає можливість провокації.
Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 07 грудня 2022 року у справі № 385/619/16, від 08 грудня 2022 року у справі № 466/9812/16-к та від 15 лютого 2024 року у справі № 601/632/19.
Доводи касаційної скарги сторони захисту про те, що прокурор безпідставно змінив обвинувачення в суді, колегія суддів відхиляє, з огляду на таке.
Так, з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа. Не допускається зміна обвинувачення прокурором з кримінального проступку на злочин будь-якої тяжкості під час судового розгляду (ч. 1 ст. 338 КПК).
Частиною 4 ст. 338 КПК визначено, що суд роз'яснює обвинуваченому, що він буде захищатися в судовому засіданні від нового обвинувачення, після чого відкладає розгляд не менше ніж на сім днів для надання обвинуваченому, його захиснику можливості підготуватися до захисту проти нового обвинувачення. За клопотанням сторони захисту цей строк може бути скорочений або продовжений. Після закінчення цього строку судовий розгляд продовжується.
У цьому кримінальному провадженні, що розглядається слід зазначити, що підставою для зміни обвинувачення в суді прокурором стали висновки судових експертиз, проведених під час досудового розслідування, якими встановлено, що речовина, вилучена під час НСРД є особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2піролідин-1-іл-пентан-1-он), а тому суд першої інстанції, отримавши змінений обвинувальний акт, який вручили обвинуваченому та його захиснику, роз'яснив ОСОБА_8 положення ч. 4 ст. 338 КПК і відклав судовий розгляд, що підтверджується звукозаписом судового засідання від 07 січня 2025 року. В подальшому цей суд ухвалив рішення відповідно до зміненого в порядку статті 338 КПК прокурором обвинувачення, яке визнав доведеним. З чим погоджується і Верховний Суд.
На переконання колегії суддів, аргументи захисника про відсутність достатніх доказів уважати, що ОСОБА_8 скоїв інкриміноване йому кримінальне правопорушення, зводяться до незгоди з судовими рішеннями та наданні власної оцінки доказам та обставинам справи.
Підсумовуючи, суд касаційної інстанції зазначає, що порушень процесуального порядку збирання доказів, наведених у вироку, за матеріалами провадження не встановлено та судом правильно вирішено питання про їхню належність і допустимість, з дотриманням вимог статей 85-87, 89, 94, 95 КПК.
Не знайшли свого підтвердження доводи адвоката ОСОБА_6 про формальний розгляд кримінального провадження щодо його підзахисного в апеляційному суді.
Під час перевірки матеріалів кримінального провадження встановлено, що апеляційний суд, керуючись статтями 404, 405, 407, 412, 413 КПК, переглянув вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_8 за скаргою його захисника - адвоката ОСОБА_7 , доводи якого стосувались лише неконкретизованого прізвища оперативного покупця ОСОБА_17 чи ОСОБА_18 , а також щодо відсутності в ОСОБА_8 умислу на збут. Цей суд ретельно перевірив та проаналізував їх, дав на них переконливі відповіді, вказавши в ухвалі підстави необґрунтованості таких доводів.
Разом з тим, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_8 призначено покарання за ч. 2 ст. 307 КК, яке не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення через суворість.
Відповідно до статей 50 і 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Так, виходячи з конкретних обставин цього кримінального провадження, ураховуючи мету покарання, яка полягає в необхідності виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення (санкцією ч. 2 ст. 307 КК передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна), даних про особу засудженого ОСОБА_8 , який вперше притягується до кримінальної відповідальності, відсутність обставин, що обтяжують покарання, пройшов курс лікування залежності від психоактивних речовин, на момент розгляду касаційної скарги перебуває на лікуванні у лікаря-невропатолога, колегії суддів дійшла висновку, що зазначені обставини дають можливість для призначення засудженому основного покарання за ч. 2 ст. 307 КК в межах мінімальної межі, встановленої санкцією цієї частини статті - у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна, що є його власністю, окрім житла.
Колегія суддів уважає, що таке покарання відповідатиме вимогам статей 50, 65 КК, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - зміні на підставі п. 4 ч. 1 ст. 436, та п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 31 січня 2025 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 25 червня 2025 щодо ОСОБА_8 змінити.
Пом'якшити ОСОБА_8 призначене покарання за ч. 2 ст. 307 КК до позбавлення волі на строк 6 (шість) років з конфіскацією майна, що є його власністю, окрім житла.
У решті судові рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3