Ухвала від 17.11.2025 по справі 237/2729/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2025 року

м. Київ

справа № 237/2729/22

провадження № 51-3714ск25

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_4 на ухвали Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 жовтня 2025 року та Дніпровського апеляційного суду від 17 жовтня 2025 року у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 ,

встановив:

Із матеріалів провадження за касаційною скаргою убачається, що потерпіла не погоджується із ухвалою за результатами підготовчого судового засідання Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 жовтня 2025 року про призначення судового розгляду кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 червня 2022 року за № 62022050010000216, стосовно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 404 Кримінального кодексу України, та ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 жовтня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Перевіривши доводи касаційної скарги, вивчивши судові рішення, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 392 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) визначають перелік судових рішень суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Частиною 1 ст. 392 КПК визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ухвали Дніпровського апеляційного суду від 17 жовтня

2025 року потерпіла ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу на ухвалу за результатами підготовчого судового засідання Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 07 жовтня 2025 року про призначення кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 до судового розгляду, яка окремому оскарженню відповідно до приписів ст. 392 КПК не підлягає.

Таким чином, апеляційний суд встановивши, що апеляційну скаргу було подано на судове рішення, яке відповідно до процесуального закону не підлягало апеляційному оскарженню, обґрунтовано, керуючись приписами ч. 4 ст. 399 КПК відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_4 .

Отже, колегією суддів не встановлено обставин, які б були підставами для скасування ухвали апеляційного суду з підстав наведених у касаційній скарзі потерпілої.

Колегія суддів акцентує увагу, що приписами ст. 424 КПК визначено конкретне коло судових рішень, які підлягають оскарженню в касаційному порядку, зокрема:

- у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції.

- ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала місцевого суду від 07 жовтня 2025 року про призначення до розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 не перешкоджає кримінальному провадженню, а тому не підлягає оскарженню в касаційному порядку, тобто не може бути предметом перевірки Верховного Суду.

Інші аргументи та доводи потерпілої, суд не бере до уваги, оскільки вони виходять за межі повноважень Верховного Суду визначених ст. 433 КПК, а підлягають вирішення під час розгляду кримінального провадження по суті.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку та з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Керуючись пунктами 1, 2 ч.2 ст. 428, 411 КПК, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_4 на ухвали Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 жовтня 2025 року та Дніпровського апеляційного суду від 17 жовтня 2025 року у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3