13 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 214/7605/25
провадження № 51-4293ск25
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянула касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 вересня 2025 року і
встановила:
як убачається з матеріалів провадження за скаргою, ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 серпня
2025 року у задоволенні заяви про самовідвід слідчого судді ОСОБА_5 від розгляду скарги ОСОБА_4 , в якій остання просить зобов'язати ВП № 4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області внести до ЄРДР відомості по її заяві від 02.08.2025 року, відмовлено.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 22 вересня 2025 року, керуючись ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на вказану ухвалу суду першої інстанції.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі порушується питання про перевірку вказаної ухвали в касаційному порядку. Посилаючись на вимоги Кримінального процесуального кодексу скаржниця вважає, що ухвалу апеляційного суду незаконною та такою, що підлягає скасуванню Верховним Судом.
Мотиви Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, долучені до неї копії ухвал, колегія суддів уважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, з огляду на таке.
Пунктом 2 частини 2 статті 428 КПК України передбачено, що суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Стаття 309 КПК України визначає перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, і не передбачає можливості окремого оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді, якою залишено без розгляду заяву про відвід слідчого судді, постановленої в порядку ст. 81 КПК України.
Параграфом 6 глави 3 КПК України також не передбачено можливості окремого оскарження в апеляційному порядку такої ухвали слідчого судді.
За змістом частини третьої статті 309 КПК України інші ухвали слідчого судді окремому оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді, а отже законодавець визначив саме такий спосіб реалізації права особи на судовий контроль законності такого виду рішення слідчого судді, іншого ніж ті, що включені до статті 309 КПК України.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що ухвала судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 07 серпня 2025 року, винесена в порядку ст. 81 КПК України, не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку та відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК України постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на зазначену ухвалу слідчого судді.
В ухвалі Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви N 32671/02 у справі "Скорик проти України" зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду, такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» (Krombach v. France) від 13 лютого 2001 року).
Саме з таких підстав апеляційний суд, керуючись ч. 4 ст. 399 КПК України, обґрунтовано відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора, як поданою на судове рішення, що не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
За таких обставин, апеляційний суд діяв у відповідності з вимогами кримінального процесуального закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Таким чином, доводи касаційної скарги щодо порушення апеляційним судом вимог КПК України є безпідставними, а з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Ураховуючи наведене та керуючись пп. 1, 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів
постановила:
відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 вересня
2025 року.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3