Справа №456/4183/25
Провадження №2/443/930/25
іменем України
14 листопада 2025 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Равлінка Р.Г.,
секретар судового засідання Рибакова І.І.,
розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Представник позивача ТОВ «ФК «Процент» Руденко К.В. звернувся до Стрийського міськрайонного суду Львівської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього на користь позивача заборгованість за кредитним договором №13145 від 01.06.2024 станом на 08.07.2025 у розмірі 45 325,00 грн, яка складається з: 7 000,00 грн - заборгованість за кредитом; 38 325,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами з 01.06.2024 по 01.06.2025, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу 10 000,00 грн.
Обґрунтування позовних вимог.
В обгрунтування позовних вимог представник позивача Руденко К.В. зазначає, що відповідно до укладеного Кредитного договору № 13145 від 01.06.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Процент» (торгова марка «Procent») та ОСОБА_1 , відповідач отримав кредит у розмірі 7 000 гривень, строком на 365 днів (до 01.06.2025), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ "Таскомбанк" зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5 % від суми кредиту за кожен день користування (547,5% річних). Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами Кредитного договору, Правилами надання коштів та банківських металів у кредит, з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила кредитування ТОВ «ФК «Процент», умови кредитування, викладені для загального доступу в мережі Інтернет на сторінці сайту https://procent.com.ua/uk/about_us. Після підписання кредитного договору, Товариство надсилає підписаний екземпляр кредитного договору на електронну пошту позичальника вказану в кредитному договорі та в особистий кабінет Позичальника в ІТС. При цьому після підписання Договору здійснюється автозавантаження підписаного примірника кредитного договору на електронний пристрій позичальника. Сума кредиту по укладеному Кредитному договору, перераховується на платіжну карту відповідача, яка була верифікована шляхом блокування певної суми коштів або іншим способом за правилами міжнародних платіжних систем. Таким чином, виключно особа відповідача може отримати кредит на належну їй платіжну картку НОМЕР_1 після укладення Кредитного договору. Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 396502 направлявся відповідачу 01.06.2024 о 10:53:14 год шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який зазначений Кредитному договорі та ІТС. Кредитний договір був підписаний відповідачем 01.06.2024 о 10:53:27 год. шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 396502 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua. Кредитні кошти в сумі 7 000 грн були відправлені відповідачу 01.06.2024 на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ "Таскомбанк". У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань, заборгованість відповідача за Кредитним договором становить: 7 000,00 грн - заборгованість за кредитом; 38 325,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами за період з 01.06.2024 по 01.06.2025, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,5 % за кожен день користування кредитом (547,5% річних) та Графіку платежів. Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи складається з: 2 422,4 грн судового збору, 10 000 грн витрати на професійну правничу допомогу.
Процесуальні рішення, постановлені по справі.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07.08.2025 цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю на розгляд до Жидачівського районного суду Львівської області /а.с.61/.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 09.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та призначеного до відкритого судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 08.10.2025. Витребувано у АТ «Таскомбанк» інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: чи було емітовано на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) платіжну карту № НОМЕР_1 ; виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів відкритого до платіжної карти № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 01.06.2024 по 06.06.2024 включно з відображенням часу зарахування коштів; інформацію про номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 в період з 01.06.2024 по 06.06.2024 включно; інформацію про всі номера телефону, які знаходяться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) /а.с.67-69/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 08.10.2025 у зв'язку з першою неявкою відповідача справу розглядом відкладено на 10.11.2025 /а.с.81/.
Розгляд справи по суті відбувся 11.10.2025 без участі сторін.
Представник позивача товариства з обмеженою відповідністю «Фінансова компанія «Процент» подав клопотання у якому просить розглядати справу за його відсутності та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується рекомендованим повідомленням яке повернулось до суду із відміткою поштового звязку «вручено особисто», на виклик суду повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подав, правом на подання відзиву не скористався.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 10.11.2025, є дата складення повного тексту судового рішення - 14.11.2025 .
Суд, перевіривши матеріали справи, дав оцінку зібраним доказам, вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, а відтак позов слід задовольнити частково з огляду на наступне.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 01.06.2024 між товариства з обмеженою відповідністю «Фінансова компанія «Процент» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №13145 /а.с.15-19 на звороті/.
Відповідно до п. 1.1. дного кредитного договору, на умовах встановленим цим Договором, Товариство зобов'язується надати Позичальникові грошові кошти в розмірі 7 000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом в строки, визначені цим Договором.
1.2. Процентна ставка за користування Кредитом становить - 1.5% від суми Кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 547.50%) користування Кредитом. Процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою.
1.3. Строк надання Кредиту та строк дії Договору становить 365 днів, з сплатою Кредиту в кінці строку користування згідно Додатку №1 до цього Договору. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки, що є Додатком №1 до цього Договору.
1.5. Невід'ємною частиною цього Договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу інтернет ТОВ «ФК «Процент», які розміщені на Сайті https://procent.com.ua.
1.6. Сума загального розміру кредиту та загальних витрат за Кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору зазначена в Додатку №1, що є невід'ємною частиною цього Договору.
1.7. Товариство здійснює переказ суми Кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , що належить Позичальникові.
1.8. Розмір та строки сплати Позичальником платежів за цим Договором погоджений сторонами в Додатку №1 до цього Договору.
1.9. Продовження строку надання Кредиту вказаного в п.1.3 Договору не передбачено.
1.10. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави та не потребує укладання договорів щодо супровідних послуг третіх осіб, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту.
1.11. Протягом строку дії цього Договору комісії за Кредитом залишаються незмінними.
2.3.3. Позичальник має право протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня укладення Договору відмовитися від Договору без пояснення причин. Про намір відмовитися від Договору, Позичальник повідомляє Товариство у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) до закінчення строку передбаченого для відмови від Договору. Протягом 7 (сім) календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від Договору, Позичальник зобов'язаний повернути Товариству грошові кошти, одержані згідно з Договором, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення (включно) за ставкою, встановленою Договором;
4.1. Сума Кредиту та проценти за користування Кредитом підлягають сплаті Позичальником шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у пункті 9 цього Договору у строки відповідно до графіку визначеному у Додатку №1.
4.2. Нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування Кредитом. При цьому проценти за користування Кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання Позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб Позичальника), до дня повернення суми Кредиту, визначеної у Додатку 1 цього Договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у пункті 9 цього Договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за Кредитом.
4.3. У разі часткового дострокового повернення Кредиту, проценти за користування Кредитом нараховуються на залишок суми Кредиту, розрахункові суми платежів нарахованих процентів відображаються в Особистому кабінеті. При цьому дата чергового платежу, дата повернення Кредиту та процентна ставка за користування кредитом залишається без змін.
6.1. Даний Договір укладається в інформаційно-комунікаційній системі на Сайті https://procent.com.ua (далі по тексту - ІКС) відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». 6.2. З метою отримання Кредиту, Позичальник проходить реєстрацію в ІКС, шляхом заповнення всіх необхідних полів (в тому числі ПІБ, РНОКПП, номер телефону, номер електронного платіжного засобу), підтверджує номер телефону за яким буде здійснюватися подальша ідентифікація Позичальника в ІКС, ознайомлюється з Правилами, надає згоду на обробку персональних даних та згоду на отримання та передачу інформації з Бюро кредитних історій шляхом проставлення відповідних відміток. Після проведення реєстрації в ІКС, Позичальнику створюється Особистий кабінет в якому відображаються всі його анкетні дані.
8.2. Підписуючи даний Договір, Позичальник засвідчує, що: 8.2.1. до укладення Договору уважно ознайомився з текстом Паспорту споживчого кредиту, Договору та Правилами, а також отримав від Товариства інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на веб-сайті Товариства, що забезпечує вірне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання;
Даний кредитний договір підписано ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора 396502 /а.с.19 на звороті/.
Відповідно до додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту № 13145 від 01.06.2024 визначено періоди погашення кредиту /а.с.20/.
Згідно із додатком №3 до договору про надання споживчого кредиту № 13145 від 01.06.2024 надав товариству свій власний номер телефону НОМЕР_2 /а.с.21/.
У паспорті споживчого кредиту визначені, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредитку, порядок повернення та інша додаткова інформація /а.с.22-24/.
Згідно з листом ТОВ «Пейтек» №20250707-9 від 07.07.2025, було успішно перерахувало кошти на платіжну картку клієнта з маскою № НОМЕР_1 в сумі 7 000,00 грн, мета платежу: Перерахування коштів за договором 13145 від 01.06.2024 на умовах фінансового кредиту /а.с.24 на звороті/.
Згідно з витягом з інформаційно-телекомунікаційної системи хронології дій щодо укладення кредитного договору, Для укладення електронного кредитного договору № 13145 від 01.06.2024, сторони вчинили наступні дії в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «Процент» та поза нею: 30.05.2024 о 20:43:28 год. Створення позичальником даних по заяві на кредит; 30.05.2024 о 20:43:28 год. Автоматичні перевірки по заяві; 30.05.2024 о 20:43:28 год. Перевірка позичальника за даними БКІ; 30.05.2024 о 20:43:28 год. Скорингова оцінка позичальника; 01.06.2024 о 10:52:52 год. Створено пропозицію про укладення кредитного договору (оферти) в особистому кабінеті Позичальника; 01.06.2024 о 10:52:52 год. Позичальнику відправлено повідомлення про погодження кредиту з ідентифікатором (кодом) для підписання Паспорту споживчого кредиту; 01.06.2024 о 10:53:03 год. Позичальником підписано одноразовим ідентифікатором та відправлено Товариству електронне повідомлення про ознайомлення з Паспортом споживчого кредиту (акцепт); 01.06.2024 о 10:53:14 год. Позичальнику відправлено повідомлення з ідентифікатором (кодом) для підписання акцепту та укладення договору; 01.06.2024 о 10:53:27 год. Позичальником підписано одноразовим ідентифікатором та відправлено Товариству електронне повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір (акцепт); 01.06.2024 о 10:53:27 год. Друкована форма укладеного кредитного договору надіслана Позичальнику на електронну пошту та особистий кабінет Позичальника для завантаження. 01.06.2024 о 10:53:38 год. Кредитні кошти перераховано на картку Позичальника /а.с.32/.
Також позивачем долучено правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу інтернет товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" у яких зокрема містяться загальні положення, терміни та поняття, які використовуються в цих правилах, умови та порядок надання кредиту, порядок повернення кредиту та процентів за користування кредитом, програма лояльності, згода заявника/позичальника на обробку персональних даних, відповідальність сторін, порядок вирішення спірних питань, внесення доповнень та змін у правила та договір, порядок обліку і зберігання договорів та інших документів, пов'язаних з наданням кредиту, порядок доступу заявників/ позичальників до договорів, додатків до договорів та іншої інформації, пов'язаної з наданням кредиту, інші умов тощо /а.с.32-40/.
Відповідно до детального розрахунку заборгованості за кредитним договором №13145 від 01.06.2024, заборгованість ОСОБА_1 перед товариством з обмеженою відповідністю «Фінансова компанія «Процент» за кредитним договором № 13145 від 01.06.2024 становить 45 325,00 грн, з яких: 7 000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту; 38 325,00 грн - заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом /а.с.25-30/.
Вирішуючи даний спір суд виходить з такого.
Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
За приписами частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту".
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, -щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частина 1 ст.612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позов
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).
Суд зазначає, що кредитний договір №13145 від 01.06.2024, підписаній сторонами, в ньому міститься інформація щодо основних умов кредитування, а саме: сума кредиту, строк кредитування, графік платежів та відповідач шляхом підписання даного кредитного договору за допомогою одноразового ідентифікатора прийняв ці умови.
Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.
За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі №209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов'язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.
Відповідно до детального розрахунку заборгованості за кредитним договором №13145 від 01.06.2024, заборгованість ОСОБА_1 перед товариством з обмеженою відповідністю «Фінансова компанія «Процент» за кредитним договором № 13145 від 01.06.2024 становить 45 325,00 грн, з яких: 7 000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту; 38 325,00 грн - заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом.
Відповідачем наведені розрахунки не заперечено, власних не проведено, доказів їх неправильності не надано. З огляду на таке у суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунків, які беруться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем.
Водночас судом було встановлено й те, що у кредитному договорі № 13145 від 01.06.2024, денна процентна ставка установлена на рівні 1,5%, що суперечить вимогам Закону України «Про споживче кредитування». Однак, опісля внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування» і набрання ними чинності, установлення в умовах кредитного договору умов, які передбачають денну процентну ставку вище 1% на день, а тим паче процентну ставку вище 1% на день, яка, за своєю суттю, є складовою денної процентної ставки, суперечить вимогам чинного законодавства. Так, максимальний розмір денної процентної ставки, не може перевищувати 1% відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Зазначений Закон України прийнятий від 22.11.2023 та набрав чинності 24.12.2023, а кредитний договір № 13145 укладений 01.06.2024, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування». Отже, відсоткова ставка, встановлена цим договором, не відповідає умовам чинного законодавства.
Таким чином, виходячи з положень ч. 1 ст. 203 й ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України, умови кредитного договору в частині, що суперечить приписам Закону України «Про споживче кредитування», є нікчемними.
Відповідно до п. 17 Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Процент» підлягає стягненню за кредитним договором проценти за користування кредитними коштами у розмірі 36 020 грн (7 000 х 1,5% х 80 = 8 400 грн; 7 000 х 1% х 286 = 20 020 грн; 8 400 грн + 20 020 грн = 28 420 грн).
Враховуючи вищенаведене, суд приходить що позов слід задовольнити частково.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно пункту 36 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 141 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір.
Отже, з урахуванням положень статті 141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 893,11 (35 420,00 х 100% : 45 325,00 = 78,15 %; 2 422,40 х 78,15 % : 100% = 1 893,11).
Вирішуючи вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з такого.
Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 139 ЦПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такої правової позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року по справі № 552/2145/16-ц.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAlliance Limited» проти України» (п. 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Отже, підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи
На підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості у вказаній справі позивачем до суду подано: копію договору про надання юридичних послуг №03/06/2024 від 03.06.2024, копію свідоцтва Руденка К.В. про право на зайняття адвокатською діяльністю, акт приймання-передачі наданих послуг №36 від 30.04.2025 до договору про надання юридичних послуг №03/06/2024 від 03.06.2024, витяг з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №36 від 30.04.2025 до договору про надання юридичних послуг №03/06/2024 від 03.06.2024, платіжну інструкцію кредитного переказу коштів №2414 від 30.04.2025.
Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію справи, яка є малозначною за ціною позову, розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження, суд доходить висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн, який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.
Керуючись ст.ст. 12,81,141, 263-265, 273, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на корить товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (юридична адреса: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, код ЄДРПОУ: 41466388) заборгованість за кредитним договором № 13145 від 01.06.2024 в розмірі 35 420 (тридцять п'ять тисяч чотириста двадцять) гривень 00 копійок, судовий збір в розмірі 1 893 (одну тисячу вісімсот дев'яносто чотири) гривні 11 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок, всього разом 41 313 (сорок одну тисячу триста тринадцять) гривень 11 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Р.Г. Равлінко