Справа №456/3664/25
Провадження №2/443/951/25
іменем України
(заочне)
14 листопада 2025 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Равлінка Р.Г.,
секретар судового засідання Рибакова І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жидачеві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -
встановив:
Представник позивача ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» адвокат Стеценко М.В. звернувся до Стрийського міськрайонного суду Львівської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього на користь позивача суму заборгованості в розмірі 18 180,00 грн, суму сплаченого судового збору 3 028,00 грн, а також судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 100,00 грн.
Обґрунтування позовних вимог.
В обґрунтування поданого позову представник позивача ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» адвокат Стеценко М.В. покликається на те, що 05.01.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту та мобільного застосунку «ClickCredit онлайн кредит», укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 8431468, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 653723. За цим Договором позики Позикодавець перерахував Позичальнику у власність грошові кошти в сумі 10 100,00 грн, на погоджених умовами Договору строк, з метою придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов'язався повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від Суми Позики та Комісію за надання позики. Відповідно до Довідки ТОВ «Фінансова компанія «Фінексперс» № КД-000028922/ТНПП від 14.05.2025 про прийняття до виконання платіжної інструкції, ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» надало відповідачу у власність грошові кошти (позику) в сумі 10 100,00 грн, перерахувавши кошти на банківський рахунок відповідача ОСОБА_1 шляхом перерахування на картковий рахунок котрий надано Позичальником та міститься в реквізитах договору, а саме: № НОМЕР_1 , номер платежу: 63314093-df03-4c7f-9c11-57f968a7c3d4 від 05.01.2025. Відповідно до п. 2.2.2. Договору позики сторони визначили, що строк позики 30 календарних днів, а відповідач зобов'язаний повернути позику та сплатити проценти та комісію у розмірі: 0,01% процентна ставка (фіксована)/день з другого дня користування; 29.71% Комісія від Суми Позики; 5,00% Проценти за понадстрокове користування (за день); 5,00% пеню %/день; 1,00% денна процентна ставка/день, %. Згідно до п. 2.5 Договору позики, Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, починаючи з другого дня користування Кредитом до дати повернення, на залишок Кредиту, виходячи із строку фактичного користування Кредитом та до повного погашення заборгованості за Договором. За надання Кредиту Позичальник сплачує Кредитодавцю Комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання Кредиту та підлягає сплаті Позичальником в останній день користування Кредитом відповідно до п. 2.2. Договору. Розмір Комісії, яка нараховується за надання Кредиту визначений п.п. 2.2.4. п. 2.2. Договору. Однак, ОСОБА_1 порушив умови Договору позики та не виконував покладені на нього зобов'язання належним чином у зв'язку з чим станом на 12.05.2025 сума заборгованості відповідача за Договором становить 18 180 грн грн, 00 коп. Всього за період дії договору Позичальником сплачено за договором 0 грн., що відповідно відображено у розрахунку заборгованості.
Процесуальні рішення, постановлені по справі.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25.08.2025 цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано за підсудністю на розгляд до Жидачівського районного суду Львівської області /а.с.71-72/.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 15.09.2025 справу прийнято до розгляду та призначено до відкритого судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 15.10.2025 /а.с.79-80/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 15.10.2025 у зв'язку з першою неявкою відповідача справу розглядом відкладено на 10.11.2025 /а.с.87/.
Розгляд справи по суті відбувся 10.11.2025 без участі сторін.
Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, надіслав заяву в якій просить розгляд справи проводити без його участі та позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подав, правом на подання відзиву не скористався.
Згідно відомостей Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби місце реєстрації ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 . Судом скеровувались виклики ОСОБА_1 у судове засідання на зазначену адресу та конверти з рекомендованими повідомленнями повернулися до суду із відміткою засобу зв'язку «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України є належним врученням виклику у судове засідання.
Відтак, суд вважає, що наявні умови для проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі даних та доказів, що відповідає вимогам частини 4 статті 223 та статті 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема, з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Згідно ч.1 ст. 223 ЦК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставинах суд визнав неявку відповідача неповажною та розглянув справу за його відсутності, провівши на підставі вимог ст. 281 ЦПК України заочний розгляд справи.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 10.11.2025, є дата складення повного тексту судового рішення - 14.11.2025 .
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін і позов слід задовольнити, ухваливши заочне рішення.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 05.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронному вигляді було укладено договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №8431468 / а.с.16-30/.
Відповідно до п.2.1 договору, за цим Договором Кредитодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку кредиту, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та Комісію за надання кредиту.
2.1.1. Мета отримання Кредиту: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
2.1.2. Вид фінансової послуги, що надається відповідно до умов Договору надання коштів у кредит.
2.2.1. Сума кредиту 10 100.00 (десять тисяч сто гривень нуль копійок) грн.
2.2.2. Строк кредитування/Строк договору 30 днів
2.2.3. Процентна ставка/день 0.01% (фіксована)
2.2.4. Комісія за надання кредиту 29.71% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 3 000.71 грн.)
Дата надання кредиту - 05.01.2025, дата повернення кредиту - 03.02.2025, процентна ставка, день/фіксована - 1,00, орієнтовна загальна вартість кредиту, 13 130,00 грн.
Розрахунок денної процентної ставки, з урахуванням показників, визначених умовами Договору, здійснюється за наступною методикою: (загальні витрати за споживчим кредитом за весь строк дії Договору: 3 030,00 грн) / (Загальний розмір споживчого кредиту (Сума Кредиту): 10 100,00 грн.) / (строк дії договору: 30 днів) х 100% = 1,00% відсотків в день.
Інформація про умови, що дозволяють зміну процентної ставки або розміру Комісії за надання кредиту. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку. Ставка Комісії за надання кредиту не може бути збільшена Кредитодавцем в односторонньому порядку.
Відповідно до п.6.1 договору, порядок нарахування, сплати Процентів, Комісії та інших платежів, порядок повернення Кредиту.
6.1. За користування Кредитом Позичальник сплачує Кредитодавцю Проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2. Договору, Проценти за користування Кредитом нараховуються на суму Кредиту (його залишок), виходячи із строку фактичного користування Кредитом, за кожен день (календарну дату) користування Кредитом, починаючи з другого дня користування Кредитом (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення Заборгованості за Договором.
6.2. За надання Кредиту Позичальник сплачує Кредитодавцю Комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання Кредиту та підлягає сплаті Позичальником в останній день користування Кредитом відповідно до п. 2.2. Договору. Розмір Комісії, яка нараховується за надання Кредиту визначений п.п. 2.2.4. п. 2.2. Договору. Розмір Комісії за надання кредиту, яка підлягає сплаті Позичальником, включає в себе адміністративні та операційні витрати, які несе Кредитодавець під час розгляду Заявки та надання Кредиту. Комісія за надання кредиту підлягає сплаті виключно у випадку задоволення такої Заявки та укладення Договору. Послуга для Позичальника полягає в аналізі Заявки та наданні пропозицій з укладення кредитного договору, а також в швидкому прийнятті рішення щодо надання Кредиту.
Згідно п.6.3 договору, позичальник зобов'язаний повернути повністю суму отриманого Кредиту, сплатити Проценти за користування та Комісію за надання кредиту відповідно до умов визначених цим Договором, будь-яким доступним йому способом. За умовами укладеного Договору у Позичальника відсутня необхідність укладення договорів щодо додаткових та/або супутніх послуг третіх осіб, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням Кредиту. Позичальником самостійно оплачуються послуги фінансових посередників, що здійснюють перерахування грошових коштів, відповідно до їх тарифів. Вартість послуг третіх осіб установлюється виключно такими особами, відповідно Кредитодавець не здійснює інформування про розмір відповідних витрат та/або їх зміну протягом строку дії Договору і не включає їх до розрахунку реальної річної процентної ставки та загальної вартості Кредиту для Позичальника.
Відповідно до п.11.1 договору, укладаючи Договір, Позичальник засвідчує наступне, зокрема, що: позичальник ознайомився на Сайті Кредитодавця https://clickcredit.ua/informaciya з повною інформацією щодо Кредитодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України; позичальник до моменту підписання Договору вивчив умови Договору та Правила надання коштів та банківських металів у кредит за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «СlickСredit», що розміщені на веб- сайті https://clickcredit.ua/informaciya (надалі - Правила), а його зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі. Позичальник підтверджує, що Договір уклався ним без нав'язування, відповідає його вільному вибору, намірам та інтересам, а інформація, надана Кредитодавцем є зрозумілою та достатньою для прийняття усвідомленого рішення.
Пункт 12 договору містить реквізити сторін, зокрема дані позичальника, а саме: ПІБ позичальника - ОСОБА_1 , дата народження, його реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер паспорта, адресу місця реєстрації, номер телефону, а також номер електронного платіжного засобу - НОМЕР_1 .
Також стронами погоджено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит /а.с.31-32/.
Згідно довідки про укладення договору (ідентифікації) ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» ідентифіковано ОСОБА_1 , з яким укладено договір №8431468 від 05.01.2025. Одноразовий ідентифікатор - 653723 відправлено позичальнику 05.01. /а.с.42-43 /.
Також позивачем долучено правила надання коштів та банківських металів у кредит товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «ClickCredit» /а.с.33-39/.
У паспорті споживчого кредиту визначені, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредитку, порядок повернення та інша додаткова інформація /а.с.40 -41/.
ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» свої зобов'язання за Договором виконало в повному обсязі, а саме перерахувало відповідачу кредитні кошти в розмірі 10 100,00 грн. на банківський рахунок НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою /а.с.44,/.
Як видно із розрахунку заборгованості за договором №8431468 від 05.01.2025, який сформовано ТзОВ 1 Безпечне агенство необхідних кредитів» за період з 05.01.2025 по 12.05.2025, заборгованість ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором складає 18 180,00 грн, з яких: 10 100,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 29,29 грн - сума заборгованості за процентами, 5 050,00 - сума заборгованості за понадстрокове користування кредитом, 3 000,71 грн - сума заборгованості за комісією /а.с.46-47/.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений зокрема Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частина 1 ст.612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.
Таким чином, у справах про невиконання умов будь-яких договорів позивач має довести, що у відповідача є зобов'язання, яке ним не виконано, а відповідач, відповідно, що зобов'язання ним виконано відповідно до умов договору або не виконано не з його вини.
Судом встановлено, що позивачем на підтвердження позовних вимог подано кредитний договір та розрахунок заборгованості в якому відображено всі операції щодо отримання позичальником ОСОБА_1 кредиту, вичерпну інформацію про отримання ним коштів та наявність заборгованості.
Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.
Всупереч вищенаведеному, відповідачем не подано жодного доказу на спростування розрахунку, поданого позивачем, та неналежного виконання зобов'язань за договором.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач не виконав взятих на себе за кредитним договором зобов'язань, внаслідок чого утворилася заборгованість перед позивачем за кредитним договором №8431468 від 05.01.2025, яка складає 18 180,00 грн, з яких: 10 100,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 29,29 грн - сума заборгованості за процентами, 5 050,00 - сума заборгованості за понадстрокове користування кредитом, 3 000,71 грн - сума заборгованості за комісією.
Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.
Враховуючи, що зазначена заборгованість на даний час залишається непогашеною, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними і такими, що підлягають до повного задоволення.
Щодо судового збору
Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Так, понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Вирішуючи вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з такого.
Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5ст. 139 ЦПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такої правової позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року по справі № 552/2145/16-ц.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAlliance Limited» проти України» (п. 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Отже, підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи
На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача подано такі документи:
Договір №0924-1 про надання правничої допомоги від 02.09.2024 укладеного між адвокатським об'єднаням «Правовий курс» та ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів»; додаткову угоду №1/25 від 16.06.2025 до договору №0924-1 про надання правничої допомоги від 02.09.2024; додаткову угоду №2/25 від 16.06.2025 до договору №0924-1 про надання правничої допомоги від 02.09.2024; витяг з Акту приймання -передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги; акт №5 приймання -передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №0924-1 від 02.09.2024, згідно якого вартість послуг станоить 7 100 грн, свідоцтво Стеценко М.В. про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію справи, яка є малозначною за ціною позову, розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження, суд доходить висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн, який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.
Керуючись ст.ст. 12,81,141, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив :
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів (юридична адреса: 01010, м. Київ, площа Арсенальна, буд. 1Б, код ЄДРПОУ 39861924) заборгованість за кредитним договором №8431468 від 05.01.2025 в розмірі 18 180 (вісімнадцять тисяч сто вісімдесят) гривень 00 копійок, судовий збір у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок та 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок витрат на професійну правову допомогу, а всього разом стягнути: 25 208 (двадцять п'ять тисяч двісті вісім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Р.Г. Равлінко