17 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 761/23160/24
провадження № 61-13740ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Контакт-Пріор» на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 вересня 2025 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Контакт-Пріор» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування, скасування запису про право власності на об'єкт нерухомого майна,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Контакт-Пріор» (далі - ТОВ «Інтер-Контакт-Пріор») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у якому просило суд визнати недійсним договір дарування від 29 травня 2021 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , та скасувати запис про право власності № 42027819 на об'єкт нерухомого майна, внесенийдо Державногореєстру речових прав нанерухоме майно від19травня 2021 року.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 лютого 2025 року позов залишено без задоволення.
Не погодившись з указаним судовим рішенням, представник заявника ТОВ «Інтер-Контакт-Пріор» - адвокат Дем'янчук Г. В. 04 серпня 2025 року через підсистему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання представник заявника посилалася на те, що копію рішення суду першої інстанції ТОВ «Інтер-Контакт-Пріор» отримало у своєму електронному кабінеті 25 червня 2025 року о 14:20 год, що підтверджуєтьсядолученою до апеляційної скарги карткою руху.
Як на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження вказувала на відсутність у директора ТОВ «Інтер-Контакт-Пріор» - Сахненка С. О. юридичної освіти та досвіду, нероз'яснення попередніми представниками порядку оскарження рішення суду, а також укладення нового договору з іншим адвокатським об'єднанням лише 31 липня 2025 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 серпня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «Інтер-Контакт-Пріор» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: для подання належним чином обґрунтованої заяви про поновлення строкуна апеляційне оскарженняіз зазначенням інших підстав для поновлення такого строку.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху представник заявника ТОВ «Інтер-Контакт-Пріор» - адвокат Дем'янчук Г. В. 09 вересня 2025 року через підсистему «Електронний суд» надіслала заяву про усунення недоліків, у якій просила поновити строк на апеляційне оскарження.
Адвокат Дем'янчук Г. В. просила вважати поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження обставини необізнаностідиректора ТОВ «Інтер-Контакт-Пріор» з підсистемою «Електронний суд», відсутність у штаті товариства посади юриста,необхідність часу для пошукунового представника, а також необхідністьпідготовки обґрунтованої та змістовноїапеляційної скарги новим представником, як особою, яка вперше знайомилась з обставинами цієї справи. Крім того, представник заявника наголошувала на тому, що пропуск строку на апеляційне оскарження є незначним (9 днів, із яких лише 5 днів були робочими).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 вересня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Інтер-Контакт-Пріор» на рішення Шевченківськогорайонного суду м. Києва від 12 лютого 2025 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не можна визнати поважними.
04 листопада 2025 року представник заявника ТОВ «Інтер-Контакт-Пріор» - адвокат Дем'янчук Г. В. через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 вересня 2025 року.
Касаційну скаргу представник заявника обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції постановив оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права. Зокрема, вважає, що апеляційний суд формально підійшов до питання поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та жодним чином не обґрунтував, чому зазначені заявником обставини є неповажними.
За приписами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
За приписами частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини четвертої статті 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Апеляційний суд встановив, що 12 лютого 2025 рокуШевченківським районним судом м. Києва було ухвалено рішення у справі, копія якого 25 червня 2025 рокубула отримана ТОВ «Інтер-Контакт-Пріор» в електронному кабінеті.
Апеляційна скарга на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 лютого 2025 року була подана ТОВ «Інтер-Контакт-Пріор» 04 серпня 2025 року.
Верховний Суд у постанові від 31 серпня2021 року в справі № 911/3513/16 зазначив, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать відволевиявлення сторони, і пов'язаніз дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчиненнясторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Апеляційний суд проаналізував зазначені ТОВ «Інтер-Контакт-Пріор» підстави пропуску строку на апеляційне оскарження та дійшов висновку, що наведені причини не є об'єктивно непереборними та пов'язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій, оскільки необізнаність директора товариства з підсистемою «Електронний суд», відсутність в штаті товариства юриста та необхідність часу для пошуку нового представника, а також необхідність підготування ґрунтовної та змістовної апеляційної скарги новим представником не свідчить про відсутність у ТОВ «Інтер-Контакт-Пріор» реальної можливості подати апеляційну скаргу у межах встановленого законом 30-денного строку з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення.
Крім того, суд апеляційної інстанції правильно вказав, що невеликий проміжок часу пропущеного процесуального строку, а також заміна представника само по собі не є достатньою підставою для його поновлення.
Встановивши, що ТОВ «Інтер-Контакт-Пріор» не наведені обґрунтовані причини поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, що не залежали від волі заявника і дійсно були пов'язані з істотними перешкодами та труднощами, які об'єктивно ускладнювали можливість останнього своєчасно звернутися до суду у визначений законом строк,або аргументи, які б свідчили про дотримання заявником такого строку, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визнає легітимними обмеженнями вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності та зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).
Доводи, якими заявник мотивує касаційну скаргу, не можуть слугувати підставами для скасування рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони ґрунтуються на незгоді з висновками суду щодо встановлених обставин справи та відносяться до переоцінки доказів. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази. Крім того, аналогічним доводам вже була надана належна оцінка апеляційним судом.
Ураховуючи викладене, оскільки правильне застосування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 394, 406 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Контакт-Пріор» на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 вересня 2025 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Контакт-Пріор» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування, скасування запису про право власності на об'єкт нерухомого майна відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко