17 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 715/283/25
провадження № 61-12078ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 16 квітня 2025 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 21 серпня 2025 року в справі за позовом акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про виселення,
встановив:
22 вересня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 16 квітня 2025 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 21 серпня 2025 року у вказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків. Заявнику необхідно було сплатити судовий збір за подання цієї касаційної скарги у сумі 6 056, 00 грн.
01 листопада 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду заяву на усунення недоліків касаційної скарги, у якому просить звільнити його від сплати судового збору або (у разі відмови у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору) зменшити суму судового збору до розміру одного прожиткового мінімуму доходів громадян, або (у разі відмови у задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору) розстрочити чи відстрочити сплату судового збору.
Клопотання мотивоване тим, що заявник не працює та не має жодних доходів.
Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Оскільки до поданого заявником клопотання не долучено жодних належних доказів на підтвердження скрутного матеріального становища ОСОБА_1 та неможливості сплати останнім судового збору, суд не має змоги в повній мірі оцінити його майновий стан, тому у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення або розстрочення його сплати слід відмовити.
Ураховуючи наведене, вимоги ухвали Верховного Суду від 03 жовтня 2025 року заявником не виконано.
За приписами частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З урахуванням викладеного, оскільки недоліки касаційної скарги, вказані в ухвалі Верховного Суду від 03 жовтня 2025 року, усунуті не були, касаційна скарга підлягає поверненню заявнику.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
ухвалив:
У задоволенні клопотанняОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, зменшення розміру судового збору, відстрочення або розстрочення його сплати відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 16 квітня 2025 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 21 серпня 2025 року визнати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Ю. Тітов