14 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 285/5859/24
провадження № 61-13515ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Кобриною Ніною Володимирівною, на рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 23 травня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Звягельської міської ради Житомирської області про визнання права власності у порядку спадкування та встановлення факту родинних відносин,
У листопаді 2024 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до суду з вказаним позовом, в якому просили:
встановити факт родинних відносин, зокрема, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
визнати за ними право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку (пай) ВАТ «Колодянський бекон» с. Колодянка Колодянської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, площею 1,45 в умовних кадастрових га, що належала ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0328602.
Рішенням Звягельського міськрайонного суду Житомирської області
від 23 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.
29 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - адвокат Кобрина Н. В. звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 23 травня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження.
У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До касаційної скарги додано клопотання про звільнення заявника від сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання представник заявника зазначає, що ОСОБА_1 є ветераном війни, особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни, має вади здоров'я, потребує постійного медикаментозного лікування та реабілітації та позбавлений можливості працювати. Крім того, на його утриманні перебуває малолітня донька.
На підтвердження доводів, вказаних у клопотанні, надано: копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 27 червня 2023 року, яке дійсне до 01 липня 2025 року, згідно з яким заявник має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни; програми реабілітації інваліда Житомирського обласного центра медико-соціальної експертизи Обласної МСЕК № 2; медичних карт стаціонарного хворого; копії свідоцтва про народження дітей .
Пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, представник заявника не надав суду документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Додана до касаційної скарги копія посвідчення серії НОМЕР_1 інваліда війни не є доказом наявності у заявника підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки термін дії посвідчення закінчився
01 липня 2025 року.
Згідно із частинами першою, третьою та п'ятою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов'язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року, справа № 821/1896/15-а, провадження № К/9901/14384/18).
Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19 (провадження № 61-11548св20) зазначав, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Верховний Суд зауважує, що обов'язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан заявника для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо).
Отже, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Наведені у клопотанні доводи не дають достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
З урахуванням обставин справи та наданих заявником доказів, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити, оскільки заявником не надано суду касаційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану (наявність рухомого і нерухомого майна, довідки фіскальних органів про доходи, довідки про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо), який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором.
Частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, як подана фізичною особою, судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі
3028 грн.
Відповідно до частини третьої статті 2 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Предметом касаційного оскарження є вимоги немайнового характеру (встановлення факту родинних відносин) та майнового характеру (визнання за право власності).
Отже, заявник за подання касаційної скарги в частині немайнових вимог має сплатити судовий збір у розмірі 1 937, 92 грн (3028 грн х 0,4) х 200 %) х 0,8).
Крім того, аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову в частині вимог майнового характеру, оскільки неможливо встановити вартість земельної ділянки (пая) ВАТ «Колодянський бекон»
с. Колодянка Колодянської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, площею 1,45 в умовних кадастрових га.
Як наслідок, заявнику необхідно самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги, підтвердивши його розмір належними доказами (зокрема, нормативна грошова оцінка спірного майна, тощо) та сплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням ціни позову.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , подане адвокатом Кобриною Ніною Володимирівною, про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Кобриною Ніною Володимирівною, на рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 23 травня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Є. Червинська