17 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 387/471/24
провадження № 61-14163ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Тишківської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_1
про визнання права власності на земельні ділянки та їх витребування,
У квітні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вищевказаним позовом
до Тишківської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , в якому просила суд: 1) визнати за нею право власності на земельні ділянки площею, 1,00 га кадастровий номер 3521786000:02:002:6025 та площею, 1,00 га кадастровий номер 3521786000:02:002:6026, які сформовані шляхом поділу земельної ділянки площею, 2,00 га кадастровий номер 3521786000:02:002:5172; 2) витребувати у
ОСОБА_3 на свою користь на праві власності земельну ділянку площею, 1,00 га кадастровий номер 3521786000:02:002:6025; 3) витребувати у ОСОБА_1
на свою користь на праві власності земельну ділянку площею, 1,00 га кадастровий номер 3521786000:02:002:6026.
Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області
від 26 травня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 08 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області
від 26 травня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на земельні ділянки площею, 1,00 га кадастровий номер 3521786000:02:002:6025 та площею, 1,00 га кадастровий номер 3521786000:02:002:6026, які сформовані шляхом поділу земельної ділянки площею, 2,00 га кадастровий номер 3521786000:02:002:5172.
Витребувано у ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 земельну ділянку площею, 1,00 га кадастровий номер 3521786000:02:002:6025.
Витребувано у ОСОБА_1 земельну ділянку площею, 1,00 га кадастровий номер 3521786000:02:002:6026.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Додатковою постановою Кропивницького апеляційного суду від 15 жовтня
2025 року ухвалено додаткове судове рішення.
Стягнуто з Тишківської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області у дохід держави судовий збір за подання позовної заяви у сумі 415,61 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 у дохід держави судовий збір за подання позовної заяви у сумі 415,61 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір за подання позовної заяви
у сумі 415,61 грн.
09 листопада 2025 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 жовтня 2025 року, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати, а рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 26 травня 2025 року залишити в силі.
1. Касаційна скарга подана до Верховного Суду з пропуском строку на касаційне оскарження, проте у клопотанні, поданому разом із касаційною скаргою заявник просить цей строк поновити, посилаючись на те, що останній пропущено з поважних причин, оскільки повний текст оскаржуваної постанови Кропивницького апеляційного суду від 08 жовтня 2025 року було отримано 09 жовтня 2025 року,
на підтвердження надано відповідні докази.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Ураховуючи наведені заявником обставини, надані на їх підтвердження докази,
а також те, що за інформацією, яка міститься на офіційному сайті ЄДРСР, повний текст постанови Кропивницького апеляційного суду від 08 жовтня 2025 року було зареєстровано 09 жовтня 2025 року, а оприлюднено 10 жовтня 2025 року, Верховний Суд вважає, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, а тому його слід поновити.
2. Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
У змісті касаційної скарги ОСОБА_1 просить відстрочити або розстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення за подання касаційної скарги, оскільки він безробітній, що не має можливості оплатити судовий збір у повному обсязі.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Згідно із статтею 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, Верховний Суд урахував, що зазначені заявником обставини не є безумовними підставами
для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, оскільки заявником не надано суду касаційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану, зокрема даних на підтвердження інформації про розмір доходів за попередній календарний рік, наявності/відсутності рухомого і нерухомого майна, рахунків у банківських установах, тощо, який перешкоджає заявникові виконати вимоги законодавства щодо оплати судового збору за подання касаційної скарги.
Таким чином, у задоволенні клопотання заявника про відстрочення або розстрочення сплати судового збору необхідно відмовити.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028,00 грн.
Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15 140,00 грн).
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заявником оскаржуються судове рішення за результатами перегляду двох позовних вимог майнового характеру, а саме: визнати право власності на земельні ділянки та витребування у ОСОБА_3 на праві власності земельну ділянку площею, 1,00 га кадастровий номер 3521786000:02:002:6025 і витребування у
ОСОБА_1 на праві власності земельну ділянку площею, 1,00 га кадастровий номер 3521786000:02:002:6026.
Зі змісту судових рішень вбачається, що з витягу № НВ-9936647582024 із технічної документації земельних ділянок кадастровий номер 3521786000:02:002:6025 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - 77 925,73 грн, кадастровий номер 3521786000:02:002:6026 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - 77 925,73 грн. Тобто ціна позову у даній справі становить 155 851,46 грн (77 925,73 грн + 77 925,73 грн).
Відповідно, з урахуванням предмета спору та прохальної частини касаційної скарги судовий збір підлягав сплаті у розмірі 3 117,02 грн (155 851,46 х 1% х 200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку
і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України уразі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Кропивницького апеляційного суду від 08 жовтня 2025 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 жовтня 2025 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д. Д. Луспеник